Справа №577/4832/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/929/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
29 липня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави,
У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обвинуваченому було продовжено до 25 червня 2025 року, закінчити розгляд даного провадження неможливо, а ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування вказаного запобіжного заходу, не зменшились та існують.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2025 року дане клопотання прокурора було задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 31 липня 2025 року, з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Не погодившись з таким судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 звернулись до апеляційного суду з апеляційними скаргами.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_8 просить ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2025 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до її підзахисного більш м'який запобіжний захід, а саме, у вигляді домашнього арешту.
Свої вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що ті ризики, на які посилається прокурор є надуманими та безпідставними, оскільки на підтвердження їх існування жодні докази відсутні. Він не може спотворити чи приховати якісь речі, оскільки всі зібрані докази перебувають у кримінальній справі, впливати на свідків він, також не має можливості, оскільки їх дані засекречені, а погрожувати потерпілим чи вчинити інше кримінальне правопорушення, як і переховуватись від суду, він взагалі не має намірів.
Крім того, обвинувачений зауважує, що клопотання прокурора було розглянуто набагато раніше сливу строку його тримання під вартою, який було визначено попередньою ухвалою, а тому, ні він, ні його захисник не змогли належним чином підготуватись до судового засідання та зібрати довідки, які могли суттєво вплинути на судове рішення, у зв'язку з чим до апеляційної скарги будуть подані доповнення.
При цьому, обвинувачений зауважує, що він має малолітню дитину, яка потребує батьківської уваги і він, як її батько має її захистити. Крім того, всі чоловіки їх родини на даний час перебувають у лавах ЗСУ, і залишились одні жінки, які потребують допомоги, його теща онкохвора, і він хоче піклуватись про них, а під вартою це неможливо.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд не взяв до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він має міцні соціальні зв'язки, до затримання мав постійне місце проживання, у нього є сім'я, дружина та неповнолітня дитина, а також, що він допомагав в утриманні та догляді за своєю тещею, яка є тяжкохворою і намірів вчиняти інші правопорушення чи переховуватись від правосуддя у нього немає.
Крім того, як вказує захисник, наведені у клопотанні прокурора ризики щодо можливого переховування обвинуваченого від суду та можливого вчинення ним інших кримінальних правопорушень є лише припущеннями, які не підтверджуються відповідними доказами, а тому, не було доведено, що більш м'який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку апеляційних доводів та вимог, прокурора, який вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити її без зміни, а апеляційні скарги - без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіряючи доводи поданого прокурором клопотання, про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на предмет існування заявлених ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов вірного висновку про їх наявність, та що вони не зменшились, з врахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження.
При цьому, на спростування доводів апелянтів з приводу того, що вказані ризики жодним чином не доведені, як і не доведено те, що до нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів зауважує, що судом було враховано доводи прокурора стосовно того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі доведення вини, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що він ніде не працює, має не зняті та не погашені судимості по 9 вирокам, переважно за вчинення крадіжок, на шлях виправлення не став і належних висновків для себе не зробив, та знову обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України по 6 епізодам.
Саме за наявності вказаного, суд і дійшов висновку, що при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує тримання його під вартою.
Таким чином, рішення суду про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є цілком обґрунтованим та вмотивованим, з яким колегія суддів погоджується в повному обсязі і ставити під сумнів його законність підстав не вбачає.
При цьому, колегія суддів зауважує на безпідставність доводів обвинуваченого щодо недоведеності ризиків того, що він може спотворити чи приховати якісь речі та впливати на свідків, оскільки на вказані ризики прокурор у поданому клопотанні не посилався, а тому, відповідно, судом їх наявність встановлена не була.
При цьому, на спростовування доводів обвинуваченого, апеляційний суд зауважує, що клопотання прокурором було подано з дотриманням вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, а ті обставини, що ОСОБА_7 та його захисник не змогли до його розгляду належним чином підготуватись, а саме, зібрати довідки, які б суттєво вплинути на судове рішення, не вказують на те, що у такий спосіб прокурором було порушено норми закону, якими визначено порядок подання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів наголошує, що з часу прийняття судом оскаржуваної ухвали до її апеляційного перегляду пройшло достатньо часу, однак, ні обвинуваченим, ні його захисником колегії суддів не було надано доказів, за яких у задоволенні клопотання прокурор слід було б відмовити.
Що стосується доводів апелянтів про те, що у обвинуваченого є сім'я, дитина, хворі родичі, які потребують його допомоги і він хоче піклуватись про них, а під вартою це неможливо, то апеляційний суд зауважує, то зазначені обставини не були враховані самим ОСОБА_7 та не стали для нього стримуючим фактором при вчиненні кримінально-караного діяння, в умовах воєнного стану, крім того, вони жодним чином встановлених ризиків не нівелюють і не свідчать про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Інших доводів, які не були враховані судом, та за яких клопотання прокурора не підлягало б до задоволення, в апеляційних скаргах не наведено і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з раніше визначеними умовами та розміром застави, залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4