Номер провадження: 22-ц/813/5061/25
Справа № 522/8104/24
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Кострицький В. В.
19.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,
розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Бондар В.Я., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Приватного підприємства "Керуюча компанія "КОІН" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач 22.05.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг у розмірі 58 474,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами фактично виникли правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком. ОСОБА_2 проживає та є власником нежитлового приміщення №507А в будинку АДРЕСА_1 . Відповідач користувався наданими послугами, однак їх не оплатила, в результаті чого за період з 01.11.2021 по 05.07.2023 виникла заборгованість, яка станом на 01.05.2024 становить 58 474,01 грн..
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 рокупозовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОІН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг - задоволено.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що сума сплачена відповідачкою відповідає розміру вказаному у фільтрованій виписці за період з 01.11.2021 по 22.02.2024 щодо сплати за охорону, опалення, водозабезпечення та електроенергію (а.с.20).
Зазначені обставини свідчать про визнання відповідачем свого обов'язку оплачувати надані послуги.
У період, за який пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за послуги, ПП «Керуюча компанія КОІН» було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку внутрішньобудинкових мереж.
Відповідачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не спростовано надання їй інших комунальних послуг ПП «Керуюча компанія КОІН» вказаних у бухгалтерській довідці, також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 58 474,01 грн, тобто нараховані 89 244,78 грн за відніманням 30 770,77 грн сплачених відповідачкою.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Цвігун В.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2025 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що зборами співвласників приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято рішення про обрання управителем ПП «Керуюча Компанія «Коін», чи про створення ОСББ та прийняття ним відповідного рішення, чи рішення органу місцевого самоврядування про призначення Управилетем позивача за наслідками відповідного конкурсу.
Відтак висновки суду про те, що ПП «Керуюча компанія КОІН» є Управителем будинку АДРЕСА_1 - суперечать встановленим судом обставинам справи та чинному законодавству, що є підставою для скасування судового рішення з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Висновки суду про факт надання певних житловокомунальних послуг зроблені судом лише на підставі довідки, яка не є первинним документом, сформована безпосередньо самим позивачем та не підтверджується будь-якими іншими належними і допустимими доказами.
Судом не враховано, що співвласники приміщень будинку по АДРЕСА_2 не уповноважували позивача на укладання цих договорів та не надавали йому повноважень щодо визначення умов цих договорів, витрати по яким співвласники мали б компенсувати в майбутньому (згідно з ч.2 с.12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку).
Суд неправомірно переклав обов'язок доведення відсутності факту надання цих послуг на відповідача, хоча саме позивач посилався на факт надання цих послуг, тобто судом неправильно застосовано ст. 78 ЦПК України щодо обов'язку доведення обставин.
Тобто суд встановив розмір заборгованості за комунальні послуги лише на підставі довідки позивача, яка не є первісним документом. При цьому суд не перевірив розрахунок зазначеної заборгованості, при тому що вона не визнавалась відповідачем.
Оскільки Позивач не набув статусу «Управителя» будинку, власником одного з приміщень якого була відповідач, відповідно позивач не був вправі в односторонньому порядку визначати тарифи на житлово-комунальні послуги, в тому числі щодо послуги з управління будинком.
Позиція учасників справи.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги позивач подав письмові пояснення, які фактично є відзивом на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 року- без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим а апеляційна скарга безпідставна та така, що не підлягає задоволенню.
Щодо явки сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 58474,01 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 05 липня 2023 року продала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нежитлове приміщення №507А в будинку АДРЕСА_1 , яке належало їй на підставі Договору купівлі-продажу від 16.01.2017 (а.с.12-15).
01 грудня 2021 року ОСОБА_2 та Керуюча компанія «Коін» не укладали договір про надання послуг та договір про відшкодування комунальних витрат, адже до справи додано не підписані проєкти таких договорів (а.с.108-110).
01 грудня 2021 року між підприємством «Томатекс» (Балансоутримувач) та Приватним підприємством «Керуюча компанія КОІН» (Управитель) було укладено договір компенсації експлуатаційних витрат за комунальні послуги, згідно п.1.1. якого Балансоутримувач зобов'язується забезпечувати експлуатаційне користування комунальними послугами на Об'єкті, а Управитель зобов'язується своєчасно компенсувати Балансоутримувачу експлуатаційні витрати за відповідні комунальні послуги у строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с.21-22).
Відповідно до п. 2.1 Управитель компенсує Балансоутримувачу спожиті комунальні послуги виставлених рахунків та передоплату за комунальні послуги, шляхом безготівкового перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок Балансоутримувача. Оплата здійснюється протягом трьох банківських днів щомісячно з моменту отримання рахунків, які виставляються Балансоутримувачем.
Згідно розділу 3 Договору, Балансоутримувач зобов'язується:
п. 3.1.1. Забезпечити на Об'єкті експлуатаційне користування комунальними послугами;
п. 3.1.2. Інформувати Управителя про зміну тарифів на комунальні послуги.
п. 3.1.3. Щомісячно виставляти Управителю рахунок (рахунки) на сплату комунально-експлуатаційних витрат за комунальні послуги та калькуляцію фактичних затрат.
п. 3.1.4. Повідомляти Управителя про зміну своїх поштових, банківських реквізитів, необхідних для належного виконання умов цього Договору.
Управитель зобов'язується:
п. 3.2.1. Дотримуватись вимог установлених правил користування внутрішніми мережами приміщень Об'єкту та технічними умовами підключення.
п. 3.2.2. Не допускати перевантаження мереж та виключити інші дії, що можуть порушувати нормальну експлуатацію приміщень Об'єкту.
п. 3.2.3. Своєчасно інформувати Балансоутримувача про виявлені неполадки та недоліки
п. 3.2.4. Самостійно усувати виявленні неполадки та недоліки внутрішніх мереж обладнання з можливістю залучення відповідних підрядників за власним вибором.
п. 3.2.5. Укладати договори на обслуговування внутрішніх та внутрішньомайданчикових мереж, обладнання, ліфтів, охорону, надання послуг з вивозу сміття та інші договори необхідні для безперебійної та належної експлуатації Об'єкту.
Згідно п. 5.1. Договору, Управитель компенсує Балансоутримувачу експлуатаційні витрати за комунальні послуги згідно показників відповідних лічильників та тарифів, діючих на момент використання відповідної послуги.
Відповідно до п. 7.1., 7.3. Договір починає свою дію від дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах.
При цьому суд враховує, що Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками відповідно до статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Управитель багатоквартирного будинку це фізична особа-підприємець або юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно з Договором поруки № 316 від 15.02.2023 ПП «Керуюча компанія «КОІН» (поручитель) зобов'язується нести відповідальність за можливе невиконання ТОВ «Томатекс» (боржник) його основного грошового зобов'язання перед ТОВ «Інфокс» (кредитор) по розрахункам за спожиті послуги водопостачання і водовідведення за Договором на послуги водопостачання і водовідведення № 377745 від 16.11.2021 (а.с.28-30).
Згідно з Договором поруки №ДП14-23 від 15.02.2023 ПП «Керуюча компанія «КОІН» (поручитель) зобов'язується нести відповідальність за можливе невиконання ТОВ «Томатекс» (боржник) його грошового зобов'язання перед АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (кредитор) по розрахункам за спожиті послуги за Договором про розподіл електроенергії № 244-1 від 22.04.2019 (а.с.31-32).
Згідно з Договором поруки №01/15 від 15.02.2023 ПП «Керуюча компанія «КОІН» (поручитель) зобов'язується нести відповідальність за можливе невиконання ТОВ «Томатекс» (боржник) його грошового зобов'язання перед ТОВ «Одесагаз-постачання» (кредитор) за Договором про постачання електричної енергії споживачу №01/01-21 від 01.0.2021 (а.с.33-34).
Між Підприємством «Томатекс» (Боржник), ПП «Керуюча компанія КОІН» (Поручитель) та ТОВ «Одесагаз-постачання» (Кредитор) укладено договір поруки № 1 від 28.06.2023 щодо відповідальності за виконання рішення Південного-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, яким було затверджено мирову угоду між Боржником та Кредитором про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 (справа №916/2014/22) на суму 1 361 355,45 грн (а.с.35-37).
Порука обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі договору поруки.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, причому поручитель відповідає перед кредитором тільки за порушення зобов'язання боржником(стаття 553 Цивільного кодексу України).
Таким чином суд вбачає, що позивач є поручителем перед кредиторами ТОВ «Інфоркс», АТ «ДТЕК Одеські електромережі», ТОВ «Енергетичне партнерство», ТОВ «Одесагаз-постачання» за виконання обов'язку підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ по розрахункам за спожиті послуги.
Зазначені відносини не впливають на відносини щодо обов'язку відповідача сплачувати кошти на користь позивача.
З метою належного виконання своїх обов'язків по утриманню та обслуговуванню прийнятих об'єктів комплексу «Maristella Marine Residence» ПП «Керуюча компанія КОІН» укладено наступні договори.
Між ТОВ «Успішний бізнес» та ПП «Керуюча компанія КОІН» 29.11.2021 було укладено договір №Н-003/21-П щодо прибирання прибудинкової території (а.с.72-73).
Між ТОВ «БМК «ЗЕВС» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) 01.12.2021 було укладено договір № 0151/21-ТО про обслуговування системи пожежної сигналізації, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації на об'єкті «Maristella Marine Residence», який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Червоних Зорь, буд. 2-А (а.с.74-76).
Між ПП «Охоронна агенція «Фенікс» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) 01.12.2021 було укладено договір № 01122021/3-ФО про надання охоронних послуг, згідно якого Охорона надає Замовнику послуги з охорони майна Замовника та запобігання розкрадань на об'єктах, зазначених у Додатку № 1. (а.с.77-81).
Між ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) та ПП «Гідромонтаж 1» (Виконавець) 20.05.2022 було укладено договір № 20/01-2022-1 про проведення робіт з розконсервування, запуску басейнів та підготування до експлуатаційного періоду, згідно якого виконавець надає послуги замовнику з проведення налагоджувальних робіт до експлуатаційного періоду 3-х басейнів, протягом встановленого цим договором, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А у ЖК «Maristella Marine Residence» (а.с.86-90).
Між ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) та ТОВ «Перша Інженерна Компанія» (Підрядник) 29.09.2022 було укладено договір підряду № 0929-22/К на консервацію обладнання гидромодуля та водоохолоджуючої машини, згідно якого заявник доручає і оплачує, а підрядник проводить роботи з консервації Обладнання на об'єктів , роботи з консервації Обладнання виробляються за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А у ЖК «Maristella Marine Residence» (а.с.92-95).
Між ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) та ТОВ «Перша Інженерна Компанія» (Виконавець) 31.03.2023 було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування, перевірки працездатності, розконсервації та консервації обладнання відповідно до переліку, затвердженого в Додатку № 1 (а.с.97-99).
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Отже, власник нежитлового приміщення в багатоповерховому будинку також несе обов'язок з витрат на утримання цього приміщення.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 6, 13 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»).
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель та виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 даного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. (частина 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 зроблено висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Факт відсутності між сторонами договору про надання послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла за період з 01.11.2021 по 05.07.2023 в сумі 58 474,01 грн, внаслідок неналежного виконання у повному обсязі покладеного на відповідача обов'язку з оплати наданих позивачем послуг.
На підтвердження належного виконання з боку ПП «Керуюча компанія КОІН» своїх зобов'язань по зазначеним вище договорам суду надано докази: фільтрована виписка AT КБ «ПРИВАТБАНК»: за період з 01.01.2021 по 10.07.2023 стосовно сплати ТОВ «БМК «Зевс» відшкодування за спостереження за протипожежним станом; за період з 01.01.2021 по 10.07.2023 стосовно сплати ПП «ОА «Фенікс» за послуги з охорони; за період з 01.01.2021 по 10.07.2023 стосовно сплати ПП «Гідромонтаж 1» за матеріали та обслуговування басейну; за період з 21.12.2021 по 10.07.2023 стосовно сплати ТОВ «Перша інженерна компанія» за технічне обслуговування ліфтів (а.с.101-107).
Викладені вище обставини свідчать про те, що ПП «Керуюча компанія КОІН» є Управителем будинку АДРЕСА_1 , який, з одного боку, взяв на себе зобов'язання щодо компенсації Підприємству «ТОМАТЕКС» у вигляді ТОВ спожитих комунальних послуг згідно виставлених рахунків та передоплати за комунальні послуги, а з іншого боку, зобов'язання з утримання та обслуговування об'єктів комплексу «Maristella Marine Residence», прийнятих на підставі актів.
Згідно з бухгалтерською довідкою №121 від 22.02.2024 ОСОБА_2 має заборгованість по оплаті комунальних послуг, за період з 01.11.2021 по 05.07.2023 у розмірі 58 474,01 (а.с.16-19).
Згідно бухгалтерської довідки КК «КОІН» №121 від 22.02.2024 про заборгованість у зв'язку з несплатою за виконані роботи та комунальні послуги вбачається, що відповідачеві надавались наступні послуги: відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії (кв.м.), авансовий внесок за опалення, відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення (кв.м.), послуга з забезпечення контролю доступу на територію ЖК, послуга з управління, сервісні послуги, утримання котельної, опалення, опалення з/м, цільовий внесок (а.с.16-19).
З квитанції від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2023 сплатила на рахунок ПП «Коін» суму у розмірі 10 461,52 грн з призначенням платежу: «охорона за період: з листопада 2021 по червень 2023» (а.с.137).
З квитанції від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2023 сплатила на рахунок ПП «Коін» суму у розмірі 5 838,68 грн з призначенням платежу: «опалення за період: з листопада 2021 по червень 2023» (а.с.138).
З квитанції від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2023 сплатила на рахунок ПП «Коін» суму у розмірі 923,40 грн з призначенням платежу: «водозабезпечення за період: з листопада 2021 по червень 2023» (а.с.139).
З квитанції від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2023 сплатила на рахунок ПП «Коін» суму у розмірі 13 547,17 грн з призначенням платежу: «електроенергія за період: з листопада 2021 по червень 2023» (а.с.140).
Тож, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у загальному розмірі сплатила позивачу 30 770,77 грн.
Сума сплачена відповідачкою відповідає розміру вказаному у фільтрованій виписці за період з 01.11.2021 по 22.02.2024 щодо сплати за охорону, опалення, водозабезпечення та електроенергію (а.с.20).
Зазначені обставини свідчать про визнання відповідачем свого обов'язку оплачувати надані послуги.
У період, за який пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за послуги, ПП «Керуюча компанія КОІН» було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку внутрішньобудинкових мереж.
Відповідачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не спростовано надання їй інших комунальних послуг ПП «Керуюча компанія КОІН» вказаних у бухгалтерській довідці, також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 58 474,01 грн, тобто нараховані 89 244,78 грн за відніманням 30 770,77 грн сплачених відповідачкою.
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального та матеріального закону.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що факт відсутності між сторонами договору про надання послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі та власник нежитлового приміщення в багатоповерховому будинку також несе обов'язок з витрат на утримання цього приміщення.
Скаржником не надано будь яких доказів надання комунальних послуг неналежної якості або взагалі їх ненадання.
Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Керуюча компанія КОІН» було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку внутрішньобудинкових мереж.
Крім того, позивачем надано розрахунок заборгованості за яким відповідачем частково сплачено заборгованість, що свідчить про визнання вказаних розрахунків, будь яких контр розрахунків стороною відповідача не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не слугують підставою для скасування вірного по суті рішення.
Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
В.А. Коновалова