Справа № 127/20605/25
Провадження № 33/801/853/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
22 серпня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає встановленим вимогам, оскільки в наявному у нього примірнику відсутній його підпис, тоді як у примірнику, що міститься в матеріалах справи протокол нібито підписаний ним.
Вважає долучені відеозаписи неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними, що свідчить про ознаки монтажу, а відтак ставить під сумнів автентичність і цілісність цих записів.
Апелянт вважає, що не відмовлявся від проходження огляду, оскільки погодився здійснювати його у медичному закладі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№371752 водій ОСОБА_1 24.06.2025 року о 18:48 год. в м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 62А, керував транспортним засобом Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, під час відеофіксації на портативні відеореєстратори 468479, 467732, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою - інспектором взводу 1 роти 1 БУПП у Вінницькій області Бортновським М.В. та особою щодо якої він складено - ОСОБА_1 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що протокол ніби -то не підписаний ним апеляційний суд відхиляє, оскільки саме з підписом порушника в матеріалах справи міститься адміністративний протокол, тоді як суду першої інстанції ОСОБА_1 було подано його копію яка не містить усіх записів, тобто не повністю відображає усю інформацію, зокрема п.18 графи підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вина його у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується, крім власне протоколу про адміністративне правопорушення, також:
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП ЦТЗ Соціотерапія ВОР від 24.06.2025 року, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці;
-рапортом працівника поліції від 24.06.2025 року за змістом якого слідує, що під час несення служби 24.06.2025 року о 18 год. 48 хв. у складі екіпажу «Юнкер-109», в м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 62А, було зупинено автомобіль Рено Меган, під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився;
-відеозаписами з боді камер .
Так, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів з'ясовано, що фіксація подій починається того моменту як працівники поліції підходять до зупиненого автомобіля за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 . Виявивши ознаки алкогольного сп'яніння у водія, працівник поліції озвучив їх, це не чітка мова, поведінка, що не відповідає даній обстановці та запах алкоголю з ротової порожнини, водієві декілька разів було запропоновано пройти освідування на місці за допомогою приладу «Драгер». Проте ОСОБА_1 відмовився і дійсно виявив бажання їхати в медичну установу. Після чого працівники поліції запропонували водієві вийти з автомобіля і прослідувати в їх службовий автомобіль з тим, що він був доставлений у медичну установу. Натомість ОСОБА_1 ухилявся від цих дій, зокрема продовжував сидіти у своєму автомобілі з зачиненими дверми та вимагав, щоб працівники поліції перепакували автомобіль в інше місце, на що йому було роз'яснено, що транспортний засіб залишається на тому місці де був зупинений, а працівники поліції не повинні перепаковувати автомобілі нетверезих водіїв.
Після таких дій водія, працівники поліції роз'яснили, що відмова пройти у службовий автомобіль для доставлення його до медичного закладу буде розцінена як відмові від проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
При цьому на відео чітко видно, що ОСОБА_3 дійсно перебував в нетверезому стані, його мова була нечіткою, а поведінка не відподала тій обстановці.
Вказаний відеозапис, що складається із трьох файлів, є належним доказом у справі, оскільки на ньому чітко зафіксовані факти, які мають значення для правильного вирішення справи: встановлення особи водія, складення протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомлення з ним.
Зафіксовані відеозаписом обставини, надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Слід відмітити, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер.
Доводи апелянта про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи є не безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою нагрудної відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та у медичному закладі.
В даному випадку відеозаписи з спеціальних технічних засобів нагрудних боді камер додані до матеріалів справи, якими чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення та порядок його фіксації. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення адміністративного протоколу, та направлення водія на медичний огляд.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
За наведених обставин ОСОБА_1 при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник