Провадження №3/748/1226/25
Єдиний унікальний № 748/2428/25
22 серпня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Костюкової Т.В.
секретаря Гофрик К.С. .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за частиною 2 статті 187 КУпАП, -
Із протоколу серії ВАД №457510 від 15.07.2025 року слідує, що 01.07.2025 року гр. ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , перебуваючи під адміністративним наглядом, не прибув на четверту реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі червня 2025 року, чим порушив правила адміністративного нагляду , а саме п. 5.ч.1 ст187 КУпАП та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року, чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 ст.187 КУпАП;
Із протоколу серії ВАД №457509 від 15.07.2025 року слідує, що 01.07.2025 року гр. ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , перебуваючи під адміністративним наглядом, не прибув на третю реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі червня 2025 року, чим порушив правила адміністративного нагляду , а саме п. 5.ч.1 ст187 КУпАП та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року, чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 ст.187 КУпАП;
Із протоколу серії ВАД №772076 від 05.08.2025 року слідує, що 01.08.2025 року гр. ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , перебуваючи під адміністративним наглядом, не прибув на третю реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі липня 2025 року, чим порушив правила адміністративного нагляду , а саме п. 5.ч.1 ст187 КУпАП та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року, чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 ст.187 КУпАП;
Із протоколу серії ВАД №772077 від 05.08.2025 року слідує, що 01.07.2025 року гр. ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , перебуваючи під адміністративним наглядом, не прибув на четверту реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі липня 2025 року, чим порушив правила адміністративного нагляду , а саме п. 5.ч.1 ст187 КУпАП та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року, чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 ст.187 КУпАП.
На підтвердження повторності долучена постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.03.2025 року по справі № 748/576/25.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що мав намір з'явитися на реєстрацію, однак у нього були відсутні кошти на проїзд, клопотав про об'єднання чотирьох справ в одне провадження.
Суд заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи , вважає оскільки на розгляд надійшло 4 справи про адміністративні правопорушення №748/2428/25 (провадження №3/748/1226/25), №748/2429/25 (провадження №3/748/1227/25), №748/2637/25 (провадження №3/748/1291/25), №748/2438/25 (провадження №3/748/1292/25), які стосуються однієї і тієї ж особи, одночасно розглядаються в суді, то такі відповідно до ст.36 КУпАП підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням номера №748/2428/25 (провадження №3/748/1226/25)
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі , затвердженої наказом МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 04.11.2003 N 1303/20 осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.
Дільничні інспектори міліції:.1.1. Здійснюють контроль за прибуттям і реєстрацією піднаглядних та осіб, які підпадають під дію Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" 3.1.2. Беруть на профілактичний облік піднаглядних та ведуть справи адміністративного нагляду. 3.1.3. Оформляють за наявності підстав матеріали про встановлення адміністративного нагляду за особами, які підпадають під дію Закону 3.1.4. Контролюють дотримання піднаглядними правил адміністративного нагляду.
Згідно ч. 1 ст. 187 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1)неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
До матеріалів справи додано протокол серії ВАД №457510 від 15.07.2025 року, протокол серії ВАД №457509 від 15.07.2025 року, протокол серії ВАД №772076 від 05.08.2025 року , протокол серії ВАД №772077 від 05.08.2025 року, пояснення ОСОБА_1 від 15.07.2025 року та від 05.08.2025 року, довідку про звільнення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року по справі № 639/118/24 та постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.03.2025 року по справі № 748/576/25.
В протоколах про адміністративне серії ВАД №457510 від 15.07.2025 року, серії ВАД №457509 від 15.07.2025 року, серії ВАД №772076 від 05.08.2025 року , серії ВАД №772077 від 05.08.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи під адміністративним наглядом, 01.07.2025 року не прибув на третю та четверту реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі червня 2025 року, та 05.08.2025 - на третю та четверту реєстрацію до Чернігівського РУП на протязі липня 2025 року, чим порушив правила адміністративного нагляду , а саме п. 5.ч.1 ст187 КУпАП та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року.
Разом з тим,в долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, матеріалах відсутні документальні дані щодо встановлення ОСОБА_1 днів та годин явок на реєстрацію до органів поліції згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року., а так як з протоколів слідує, що ОСОБА_1 01.07.2025 року не прибув на третю реєстрацію та того ж дня 01.07.2025 року на четверту реєстрацію на протязі червня 2025 (протокол серії ВАД №457510 від 15.07.2025 року, протокол серії ВАД №457509 від 15.07.2025 року) та 01.08 .2025 року не прибув на третю реєстрацію та саме того ж дня 01.08 2025 року на четверту реєстрацію на протязі липня 2025 року( протокол серії ВАД №772076 від 05.08.2025 року , протокол серії ВАД №772077 від 05.08.2025 року.) тому необхідність явки ОСОБА_1 на реєстрацію в органи поліції саме 01.07.2025 року та 01.08.2025 року не підтверджена відповідними доказами.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України».
Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 , які зазначені в протоколах відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого саме за ч.2 ст.187 КУпАП, за якою його дії кваліфіковані, тому провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП,
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення №748/2428/25 (провадження №3/748/1226/25), №748/2429/25 (провадження №3/748/1227/25), №748/2637/25 (провадження №3/748/1291/25), №748/2438/25 (провадження №3/748/1292/25), в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер №748/2428/25 (провадження №3/748/1226/25)
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 за ст.187 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Костюкова Т.В.