Єдиний унікальний номер 741/1047/25
Провадження № 3/741/589/25
м. Носівка 22 серпня 2025 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гунька О.Ю.,
розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення (протоколи серій ВАД № 456495 та ВАД № 456109), передбачені ст.ст. 173 та 185 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, старости с. Лихачів Ніжинського району Чернігівської області,
встановив:
1 червня 2025 року о 9 годині 08 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральна, 53, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, а саме на вимогу покинути автомобіль «RENAULT Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було затримано, не реагував та відповідав у грубій формі.
Крім того, 11 червня 2025 року до суду надійшов протокол, відповідно до якого 1 червня 2025 року о 9 годині 11 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральна, 53, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, кричав, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
Зазначені дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.ст. 185 та 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладені вимоги закону, справи про адміністративні правопорушення, сформовані на підставі протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 456495 та ВАД № 456109, підлягають розгляду судом в одному провадженні, а тому їх необхідно об'єднати.
У судовому засіданні, яке відбулося 1 липня 2025 року, ОСОБА_1 свою вину не визнав повністю, надав суду пояснення про те, що на прохання ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля товариша. Від ОСОБА_3 довідався про те, що ключі від автомобіля забрала поліція. Працівники поліції пропонували йому залишити автомобіль, але він відмовився це робити. Його ( ОСОБА_1 ) витягли з автомобіля, наділи на нього кайданки. У цей час йому було погано, йому викликали швидку медичну допомогу, почали складати протокол, на його прохання повідомили адвоката.
У судовому засіданні, яке відбулося 22 серпня 2025 року, ОСОБА_1 свою вину за ст. 173 КУпАП не визнав, а по ст. 185 КУпАП визнав повністю, надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що він був не правий по відношенню до працівників поліції, коли йому запропонували вийти добровільно з автомобіля, залишався в ньому. ОСОБА_4 не уповноважував його забирати ключі від автомобіля у працівників поліції. Він ( ОСОБА_1 ) діяв в стані шоку та афекту. На даний час він ( ОСОБА_1 ) розкаюється, просить суворо не карати, має роботу та заробітну плату, може сплатити штраф. Виражатися нецензурною лайкою він став лише після того, як на нього вділи кайданки та занадто затисли ними руки. Лайка була реакцією на біль від кайданок. У судові засідання не з'являвся тому, що судові повістки йому не надходили, про час і місце розгляду справи йому не було відомо.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що йому зателефонував його батько, на якого склали протокол по ст. 130 КУпАП, повідомив, що потрібен тверезий водій, щоб забрати автомобіль, на якому їхав батько. Він (свідок) зателефонував ОСОБА_1 , який погодився під'їхати до автомобіля.
У судовому засіданні захисник просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За ст. 185 КУпАП просив призначити штраф.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку захисника, допитавши свідка, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу на порушення громадського порядку, висловлювався нецензурною лайкою під час його затримання.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про час та місце розгляду справи, так як він не отримував судових повісток, суд визнає необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
ОСОБА_1 було вручено пам'ятку про права та обов'язки, його інтереси представляв адвокат, який кожного разу з'являвся у судові засідання. ОСОБА_1 та його захисник повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи в суді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінки особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Окрім цього, ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) зазначив, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, № 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03.)
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неявкою в судові засідання ОСОБА_1 судом відносно нього п'ять разів було застовано приводи та відкладено розгляд справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він перебував на лікарняному, лікувався амбулаторно, виходив на роботу для виконання своїх обов'язків.
Працівники поліції надсилали рапорта про неможливість виконати примусовий привід у зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації та проживання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що перебуваючи на лікуванні він за станом здоров'я не міг брати участь у судових засіданнях.
З листа Мринської сільської ради від 14 серпня 2025 року вбачається, що з ОСОБА_1 постійно проводились бесіди з приводу явки до суду. ОСОБА_1 був ознайомлений з листом про обовя'зкову явку до суду на 8 годину 45 хвилин 18 серпня 2025 року.
18 серпня 2025 року ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи, неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, та ухилення від відповідальності.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, соціальні зв'язки, відношення до суспільно корисної праці, характеристики за місцем проживання, роботи та місцем реєєстрації, їх суперечливі положення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для його виховання буде адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
Відповідно до ст. 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Керуючись ст.ст. 36, 173, 185, 247, 283, 284 КУпАП, п п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення № 741/1047/25 (провадження № 3/741/589/25) та № 741/1048/25 (провадження № 3/741/590/25) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адімністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, обєднати в одне провадження, присвоївши справі № 741/1047/25 (провадження № 3/741/589/25).
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, призначивши стягнення у виді десяти діб адміністративного арешту.
Строк стягнення рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова в частині застосування адміністративного арешту підлягає негайному виконання після її винесення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Киреєв