Справа 729/685/25
2/729/443/25
"12" серпня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Шолудько Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 535858847, у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти (з урахуванням усіх траншів) у розмірі 14 743 грн. Відповідно до умов договору відповідач, ознайомившись із істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить істотні умови договору, одноразовий ідентифікатор, натиснувши іконку «відправити/підписати». У подальшому 05.11.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/7 ТОВ «Таліон плюс». У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 36 709,67 грн, що складається з 14 742,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 967,07 грн. - заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.76).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а відтак, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.281 ЦПК України.
Враховуючи те, що сторони до суду не з'явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 31.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 535858847, відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту на суму 27 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.21-32).
Відповідно до п. 7.1 договору, рекомендована дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитуванн - 30.08.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Згідно п.11.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти ) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п. 8.3. кредитного договору на момент укладення Договору та отримання першого Траншу за Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п'ятсот сорок сім цілих п'ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором після 21.08.2024 Базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день.
Відповідно до п. 8.5.1 договору за період від дати видачі першого траншу до 20.08.2024 (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,5 % відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,5% річних.
Згідно з пунктом 14.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.
Відповідно до довідок та підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на банківську картку № НОМЕР_1 належну ОСОБА_1 , згідно договору №535858847 від 31.07.2024, на суму 12943 грн., 1200 грн. та 600 грн. (а.с.39-42).
05.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/7, згідно з яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у відповідних Реєстрах прав вимоги, було відступлено позивачу (а.с.10-14).
Так, згідно Витягу з реєстру прав вимоги від 22.10.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 36 709,67 (а.с.13-14).
ТОВ «Таліон Пюс» зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про дострокове розірвання договору та про повернення споживчого кредиту та сплати заборгованості (а.с.43).
Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором №535858847 від 31.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить в загальному 31 844,28 грн. (а.с.15-16).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 1077, 1078ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, умови договору не виконав, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та іновацій» та додаткову угоду №361 від 30.12.2024 про надання правової допомоги до договору №5 від 02.12.2024, у яких сторони домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у справі клієнта до ОСОБА_1 становить 5000 грн.
У акті приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 5000 гривень (підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових доказів у справі та направлення копії та доданий до неї документів до суду тривалістю 10 годин - 3500 грн., підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості тривалістю 2 години - 500 грн. та підготовка до розгляду справи, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій, тривалістю 4 години - 1000 грн.)
Відповідно платіжної інструкції, позивачем сплачено 5000 гривень витрат на правничу допомогу (а.с.51), а тому враховуючи положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 611, 629, 633, 634, 639, 1054 ЦК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість в сумі 36 709 (тридцять шість тисяч сімсот дев'ять) гривні 67 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» в повернення судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» понесені витрати на правову допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Найменування сторін: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Таліон плюс» (14017, вул. Жабинського, буд.13, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 39700642); відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М.Демченко