Справа № 766/4096/24
н/п 2/766/6029/25
11 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.,
Секретар судового засідання Арутюнова К.А.
Справа №766/4096/24; провадження №2/766/6029/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за
позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14) поданої представником за довіреністю Стецюра Ольгою Вікторівною (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14)
до
відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення суми страхового відшкодування
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
І. Виклад позиції позивача та відповідача
18 березня 2024 року представник позивача діючи в інтересах ТдВ «СГ «Оберіг» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 34 216,59 грн.; здійснити розподіл судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.04.2021 року в м. Києві по вулиці Кільцева дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року відповідача визнано винним у зазначеній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Транспортний засіб Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , був застрахований відповідно до Договору №10551087-02-10-01 від т14.04.2020 року у ПрАТ «СК «ВУСО», яке здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 у розмірі 56 035,48 грн., з урахуванням чого ПрАТ «СК «ВУСО» набуло права вимоги до винної особи.
ПрАТ «СК «ВУСО» звернувшись до ТДВ «СГ «Оберіг» отримало виплату страхового відшкодування в розмірі 34 216,59 грн.
Враховуючи винність відповідача у вчиненій ДТП та здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СК «Оберіг» отримало право вимоги до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, посилаючись на положення ст. 1191 ЦК України та ст. 13, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 34 216,59 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначались судові засідання, що неодноразово відкладались через неявку відповідача та відсутності доказів належного повідомлення останнього про судовий розгляд справи. В чергове справа призначено до розгляду на 11.08.2025 року.
Представник позивача у час призначений для розгляду справи не з'явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, відомий суду номер телефонного зв'язку, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судові засідання, призначені на 22.07.2025 року та 11.08.2025 року відповідач повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач який повідомлявся належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року у справі №752/9557/21 встановлено, що 02.04.2021 року о 14 год. 07 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_3 , в м. Києві по вул. Кільцева дорога 1-Б, під час перестроювання не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Після чого покинув місце ДТП. Тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.п. 2.10а), 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2022 року виправлено описку в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року, а саме вважати вірним реєстраційний номер автомобіля Рено, яким керував ОСОБА_2 - НОМЕР_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 застрахована за договором добровільного страхування наземного транспорту №10551087-02-10-01 від 14.04.2020 р. у ПрАТ «СК «ВУСО».
17.05.2021 року ОСОБА_3 подано до ПрАТ «СК «ВУСО» заяву про виплату страхового відшкодування, заподіяної в результаті ДТП від 02.04.2021 року.
Відповідно до рахунку-фактури №АКС-001108 від 08.04.2021 р. ДП «Авто Київ» вартість ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу склала 56 035,48 грн. які згідно платіжного доручення №14161 від 15.04.2021 року перераховані ПрАТ «СК «Вусо».
Згідно страхового акту №31328р/1 від 18.11.2021 року ТдВ «СГ «Оберіг» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 34 216,59 грн, які згідно платіжного доручення №10005 від 18.11.2021 р. сплачені на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО».
15.11.2021 року за вих. №31328/31325р/1 ТдВ «СГ «Оберіг» на адресу ОСОБА_2 надіслано вимогу про виплату грошових коштів в розмірі 34 216,59 грн., яка залишилась без реагування.
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За абз. 2 п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Відповідно до п.п. в) п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-траснпортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, встановивши, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року у справі №752/9557/21, яка відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України має преюдиційне значення у справі що розглядається, винним у скоєній 02.04.2021 року ДТП визнано ОСОБА_2 , позивачем було здійснено відшкодування шкоди за відповідача, власнику пошкодженого транспортного засобу, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Зокрема, згідно платіжної інструкції №8546 від 14 березня 2024 року позивачем сплачено 2422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат.
Також встановлено, що позивач звертаючись до суду, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7 300,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача до матеріалів справи долучено:
- договір про надання професійної правничої допомоги №31328р/1 від 11.03.2024 року укладений між адвокатом Стецюра О.В. та ТдВ «СГ «Оберіг»;
- акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №31328р/1 від 11.03.2024 р., за яким загальна сума правничої допомоги складає 7300,00 грн.
Частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення за правилами цивільного судочинства, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 7300,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 1191 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14) до ОСОБА_1 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14) грошові кошти в розмірі 34 216,59 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14) в рахунок відшкодування судового збору 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14) в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 7 300,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОУ: 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд.14.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 11.08.2025 року.
Суддя Є. М. Булах