Справа № 583/2774/25
2/583/1072/25
22 серпня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Добровольської А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу № 583/2771/25 за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД» про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки,
23.06.2025 представник позивача - адвокат Коваленко О.І. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсною додаткову угоду № 162/1 від 12.01.2021 року до договору оренди земельної ділянки № 162 від 18.06.2018, укладену між ОСОБА_2 , в особі її представника ОСОБА_1 та ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД», визнати недійсною додаткову угоду № 163/1 від 12.01.2021 року до договору оренди земельної ділянки № 163 від 18.06.2018, укладену між ОСОБА_2 , в особі її представника ОСОБА_1 та ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Позивач в порядку спадкування за заповітом отримав земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920381700:01:001:0267, 5920381700:01:001:0268, 920381700:01:001:0270, 5920381700:01:001:0271. Реєстр речових прав містить запис, що вказані земельні ділянки перебувають у користуванні відповідача на підставі договорів оренди та додаткових угод до них.
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки № 162 від 18.06.2018 було передано у користування відповідачу земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920381700:01:001:0267, 5920381700:01:001:0268. 12.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 162/1 від 12.01.2021 року до Договору оренди земельної ділянки № 162 від 18.06.2018, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору на 25 років, автоматичну пролонгацію та розмір орендної плати.
Зі сторони власника земельної ділянки діяла третя особа - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 26.11.2020 посвідченої спеціалістом Гнилицькою сільською радою Охтирського району Сумської області - Козка Наталією Павлівною.
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки № 163 від 18.06.2018 року було передано у користування Відповідачу земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920381700:01:001:0270, 5920381700:01:001:0271. 12.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 163/1 від 12.01.2021 року до договору оренди земельної ділянки № 163 від 18.06.2018, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору на 25 років, автоматичну пролонгацію та розмір орендної плати. Зі сторони власника земельної ділянки діяла третя особа - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 26.11.2020 посвідченої спеціалістом Гнилицькою сільською радою Охтирського району Сумської області - Козка Наталією Павлівною.
Відповідно до змісту посвідченої довіреності ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 : отримувати належну їй пенсію та інші грошові суми (виплати, перекази, компенсації тощо), представляти інтереси у відносинах з органами державної влади та управління, установами, банківськими установами, фондами, організаціями, підприємствами всіх форм власності з вище вказаних питань.
Довіреність видана ОСОБА_2 не містить положення, про те, що вона уповноважувала ОСОБА_1 підписувати від її ім'я, як власника земельних ділянок, відповідні додаткові угоди, якими були внесені істотні зміни до договорів оренди земельних ділянок, власником яких вона була.
Як наслідок, ОСОБА_1 , підписуючи додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, діяв з перевищенням повноважень наданих йому ОСОБА_2 на підставі довіреності від 26.11.2020.
Таким чином, вважає, що додаткові угоди до договорів оренди були підписаті довіреною особою з перевищенням повноважень, а тому підлягають визнанню їх недійсними.
З огляду на викладене просив задовольнити позовні вимоги та стягнути судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
25.06.2025 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та надано строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву.
11.08.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача - адвокат Котляревський С.О. вказав, що сторона відповідача не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Так, 18.06.2018 між ОСОБА_2 та ТОВ «Форвард» заключений Договір оренди землі №162 щодо оренди земельних ділянок: площею 3,0361 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0267, площею 0,7654 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0268, терміном на 7 років. 18.06.2018 між ОСОБА_2 та ТОВ «Форвард» заключений Договір оренди землі №163 щодо оренди земельних ділянок: площею 3,0360 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0270, площею 0,6731 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0271, терміном на 7 років.
26.11.2020 ОСОБА_2 за станом здоров'я надала довіреність ОСОБА_1 згідно з якою уповноважила його представляти її інтереси щодо отримання належних їй коштів в установах, підприємствах і т.д., при цьому укладати угоди для отримання даних коштів, таким чином ОСОБА_1 отримав право згідно з довіреністю від 26.11.2020 року посвідчено Гнилицькою сільською радою Охтирського району, реєстр за №11 заключати угоди пов'язані з отриманням коштів.
На підставі вищевказаної довіреності ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 12.01.2021 року заключив додаткову угоду №162/1 до Договору оренди землі №162 від 18.06.2018 року згідно якої було подовжено дію Договору оренди та змінено умови виплати орендної плати, а також додаткову угоду №163/1 до Договору оренди землі №162 від 18.06.2018, згідно з якою було подовжено дію Договору оренди та змінено умови виплати орендної плати.
Законність даних додаткових угод були в подальшому перевірені державним реєстратором і та зареєстровані в ДРРП. На підставі вищевказаних Договорів оренди та додаткових угод до них ТОВ «Форвард» здійснив через засоби «Укрпошти» виплату орендної плати ОСОБА_2 за використання вищевказаних ділянок: за 2020 рік - 23413,40 грн, за 2021 рік - 23413,40 грн, за 2022 рік - 23413,40 грн.
Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не заперечували факт отримання коштів за договором оренди і не мали ніяких претензій до відповідача. Позивач за вищевказаний період отримував від ТОВ «Аграрна компанія Форвард» орендну плату, згідно зі спірними додатковими угодами, що підтверджується відповідними відомостями про видачу орендної плати за оренду земельної ділянки (паю).
З огляду на приписи законодавства та беручи до уваги те, що дії сторін у цій справі свідчать про їхні добровільні наміри та волевиявлення щодо укладення договорів оренди та те, що фактично оскаржувані договори оренди земельних ділянок були укладені про що, зокрема, свідчить те, що позивач добровільно передав ТОВ «Аграрна компанія Форвард» у користування належні йому на праві власності земельні ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, при цьому інформація про її смерть на адресу ТОВ «Форвард» на сьогодні не надійшла, також відповідно не надана інформації спадкоємцями про спадкування вищевказаних земельних ділянок, при цьому орендна плата за використання даних земельних ділянок за 2023 та за 2024 нарахована ТОВ «Форвард» і буде виплачена спадкоємцям при наданні відповідних документів спадкування.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 5500 грн, про що 18.08.2025 подав відповідне клопотання.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.06.2018 ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» уклали договори оренди землі за № 162 та за №163 ( а.с. 5, 11).
Відповідно до Договору оренди землі № 162 від 18.06.2018 було передано у користування відповідачу земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920381700:01:001:0267, 5920381700:01:001:0268, а відповідно до Договору оренди землі № 163 від 18.06.2018 було передано у користування ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920381700:01:001:0270, 5920381700:01:001:0271.
Встановлено, що 26.11.2020 ОСОБА_2 надала довіреність на ім'я ОСОБА_1 , в якому зазначила, що уповноважує його: отримувати належну їй пенсію та інші грошові суми (виплати, перекази, компенсації тощо), представляти її інтереси у відносинах з органами державної влади та управління, установами, банківськими установами, фондами, організаціями, підприємствами всіх форм власності з вищевказаних питань ( а.с. 7). Для виконання цієї довіреності уповноважила представника:
-подавати до поштових відділень, установ, банків, Пенсійного Фонду України, інших органів, підприємств, незалежно від форм підпорядкування, від її імені заяви, в тому числі і про зміну місця і способу держання вищевказаних сум;
-одержувати необхідні довідки та документи;
-укладати угоди, що необхідні для виконання наданих вище повноважень;
-за необхідності відкривати на її ім'я банківські рахунки для одержання вищевказаних сум, у тому числі з використанням кредитних карток;
-в одержанні грошей розписуватися за неї;
-а також виконувати всі дії, необхідні для виконання цієї довіреності.
Як вбачається з додаткової угоди № 162/1 до Договору оренди земельної ділянки (ділянок) №162 від 18.06.2018, яка укладена 12.01.2021, сторони добровільно, на підставі Закону України «Про оренду землі», домовились внести зміни до діючого Договору оренди земельної ділянки №162 від 18.06.2018 щодо земельних ділянок Кадастровий номер 5920381700:01:001:0267, площею 3,0361 га, та кадастровий номер 5920381700:01:001:0268, площею 0,7654 га.
Даною угодою вносилися зміни до п. 7 Договору оренди землі: строк дії договору складає 25 років з моменту реєстрації даної додаткової угоди та може бути пролонгований (поновлений) шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього договору. Сплив строку дії договору починається з дати його підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки ( ділянок) виникає з моменту державної реєстрації такого права. Відповідно до ст. 126-1 Земельного кодексу України у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк. Пункт 8 Договору оренди викласти в такій редакції: орендна плата за користування земельною ділянкою (ділянками) вноситься Орендарем в в одній із визначених законом форм чи поєднанні різних форм ( за додатковим погодженням Сторін) та в розмірах, визначених цим Договором, на момент здійснення виплат:
-грошовою формою у розмірі не менше 11700 гривень (без урахувань податків, зборів та інших обов'язкових платежів) в рік;
-натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості та розмірі пропорційній їх погодженій сторонами ціні до розміру орендної плати у грошовій формі.
Доповнено діючий Договір оренди землі пунктом 38, який викладений у такій редакції: Орендар, без письмової згоди орендодавця, має право передавати земельні ділянки в суборенду, повідомивши про це орендодавця, та проводити будь - які роботи, що не суперечить цільовому використанню земельної ділянки та не порушують її властивості.
Дана угода була підписана з однією сторони Орендарем - директором ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» Тріма В.Б. Зі сторони Орендодавця - ОСОБА_2 , угоду підписав ОСОБА_1 ( а.с. 6).
Аналогічна умови були викладені в додатковій угоді № 163/1 до Договору оренди земельної ділянки ( ділянок) №163 від 18.06.2018 щодо оренди земельних ділянок: площею 3,0360 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0270, площею 0,6731 га кадастровий номер 5920381700:01:001:0271, яка укладена 12.01.2021, яка також підписана директором ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» Тріма В.Б. та Гоманком В.М. ( а.с. 12).
Встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 22.04.2025 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 і власником земельних ділянок: кадастровий номер 5920381700:01:001:0267, площею 3,0361 га, кадастровий номер 5920381700:01:001:0268, площею 0,7654 га, кадастровий номер 5920381700:01:001:0270 площею 3,0360 га, кадастровий номер 5920381700:01:001:0271 площею 0,6731 га ( а.с. 18 зворот, 19, 19 зворот, 20 зворот).
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права додаткові угоди №162/1 від 12.01.2021 та №163/1 від 12.01.2021 зареєстровані в Реєстрі речових прав на нерухоме майно ( а.с. 7 зворот - 10).
Відповідно до поштових переказів ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» перерахувала ОСОБА_2 орендну плату за 2020, 2021 та 2022.
З довідки №204, виданої 08.08.2025 ТОВ «Аграрна компанія «Форвард» вбачається, що по договорам оренди №162 та №163 нарахована орендна плата за 2023 та 2024, однак не виплачена у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 . При наданні документів спадкоємцями орендна плата за 2023 та 2024 буде виплачена в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229-233 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.
Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Як визначено у частині третій статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно зі статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до частин першої та другої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З огляду на положення статей 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного представником з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка виступає від імені довірителя, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю.
Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент повіреного за договором, діяв недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва чи про припинення дії довіреності, виданої представнику власника майна, який укладає договір від його імені.
Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником власника майна з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що представник такої особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе позивач. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц, провадження № 14-153 цс 18; від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, провадження № 12-45 гс 19.
Суд зауважує, що позивачем не надано доказів того, що він, будучи довіреною особою ОСОБА_2 , діяв всупереч інтересам довірителя і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.
Також, відсутні докази недобросовісності та нерозумності у поведінці самого ОСОБА_1 при укладенні додаткових угод до договору оренди землі в інтересах ОСОБА_2 .
Довіреність від 26.11.2020 ОСОБА_2 видана на ім'я ОСОБА_1 добровільно, на день укладення додаткових угод не скасована, ОСОБА_2 не оскаржувала додаткові угоди, отримувала орендну плату у зміненому розмірі, що розцінюється судом як те, вчинила дії схвалення правочину, а саме додаткових угод.
Суд враховує, що ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником і надала йому права: отримувати належну їй пенсію та інші грошові суми (виплати, перекази, компенсації тощо), представляти її інтереси у відносинах з органами державної влади та управління, установами, банківськими установами, фондами, організаціями, підприємствами всіх форм власності з вищевказаних питань і укладати угоди, що необхідні для виконання наданих вище повноважень.
Проте у зазначеній довіреності відсутні обмеження щодо його повноважень чи обов'язків представника погоджувати будь-які дії з ОСОБА_2 .
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ним було перевищено повноваження наданої йому довіреністю, оскільки вважає, що у ОСОБА_1 був відсутній обов'язок погоджувати з ОСОБА_2 умови, на яких можуть бути укладені додаткові угоди, включаючи зміну істотних умов договору оренди землі, тобто повірений діяв у межах наданих йому повноважень, без їх перевищення.
Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що є його процесуальним обов'язком (статті 12, 81 ЦПК України), існування при укладенні додаткових угод зловмисної домовленості між ним та відповідачем, і недобросовісності дій та виникнення через це несприятливих наслідків для ОСОБА_2 , як довірителя.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, заявлених відповідачем.
Згідно з вимогами ст.141 ч.ч.1,2 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи те, що на підтвердження вимог про витрати на правничу допомогу, надану відповідачу адвокатом Котляревським О.С., не було надано доказів, а саме договору про надання правничої допомоги, суд вважає дану вимогу необґрунтованою, а тому вважає такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 81, 235, 259, 263 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД» про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди земельної ділянки відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД», адрес : Сумська область, Охтирським район, с. Вязове, вул. Гагаріна, 21, ЄДРПОУ 38739629.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА