Справа № 386/839/23
Провадження № 2/386/25/24
22 серпня 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі..
07.08.2025 постановлено рішення суду, повний текст якого виготовлено 18.08.2025, яким позов задоволено, договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб №б/н від 12.05.2017 (кадастровий нгомер 35214860800:02:000:00470), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 12.05.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35135653, розірвано.Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн.
Роз'яснено представнику позивача про необхідність подати в п'ятиденний строк з дня винесення рішення (з дня складення повного судового рішення) суду підтвердження судових витрат на правничі послуги з врахуванням ст.ст. 137-138 ЦПК України.
21.08.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі, просив долучити до матеріалів справи акт виконаних робіт, квитанцію до прибуткового касового ордеру та копію угоди про надання правничої допомоги та просив стягнути з відповідача понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 15036 тис. грн.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи..
Оскільки вирішується питання про судові витрати , а саме витрати на на правничі послуги, судом сторони в судове засідання не викликалися, у зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази додані до заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що заява представника відповідача підлягає задоволенню.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У частині другій статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Представник позивача додав копії документів, які підтверджують розмір цих витрат, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 05.06.2023, ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ №1056998 від 05.06.2023, акт приймання-передачі виконаних робіт від 18.08.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 05.06.2023 та квитанцію до прибуткового касового ордера №21 від 18.08.2025 .
Представник позивача не надав суду докази сплати позивачем за надання правничих послуг у розмірі 15036 грн.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Беручи до уваги, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі, тобто в межах строку передбаченого ч.8 ст. 141 ЦПК України, було заявлено клопотання та надано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді, які підлягають сплаті стороною, суд вважає, що клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У постанові ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15036 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат, пов'язаних із витратами на правову допомогу, оскільки таке питання при ухвалені рішення судом не вирішено.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 259, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15036 (пятнодцять тисяч тридцять шість) грн.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гут Ю. О.