Справа № 352/1014/25
Провадження № 1-кп/352/210/25
про продовження строку тримання під вартою
22 серпня 2025 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025091250000055 від 01.03.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 209 КК України,
Обвинуваченому ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 209 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, вчиненій повторно, несанкціонованому втручанні у роботу інформаційних (автоматизованих) систем; підробці документів на переказ; набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.05.2025 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді
тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700 грн. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2025 продовжено строк тримання під вартою до 24.08.2025.
Прокурор подала до суду клопотання, яке підтримала в судовому засіданні, просила продовжити обвинуваченому, якому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, для запобігання таким ризикам, як переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати обвинуваченому домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення та доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, починаючи із сьогоднішнього дня, виходячи з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд ураховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З урахуванням того, що прокурором доведено наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, джерела доходів у нього відсутні, а також відсутнє постійне місце проживання; з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; ураховуючи недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд ураховує, що обвинувачений раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків, без постійного місця проживання, не працює, джерело його доходу невідоме.
Суд, керуючись вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, залишає попередньо визначений розмір застави у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» на строк два місяці, тобто до 22 жовтня 2025 року включно.
Розмір застави залишити раніше визначеним у межах двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA158201720355259002000002265 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він буде проживати, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_6