Справа № 350/691/25
Номер провадження 2/350/422/2025
21 серпня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) № 01.06.2024-100001470 від 1 червня 2024 року в розмірі 10 000 грн, а також судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. за сплачений судовий збір. Позовні вимоги мотивовані тим, що 1 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 01.06.2024-100001470 строком на 140 днів, на умовах, визначених цим договором. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 717 грн 33 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 948 грн 15 коп., процентів в розмірі 8 769 грн 18 коп та неустойки в сумі - 5 000 грн. Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача; позовні вимоги підтримав, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачка у судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.
Згідно з частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності сторін та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов'язки сторін, з ухваленням заочного рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що буде відповідати приписам частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
11 червня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.
Суд установив, що 1 червня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було укладено кредитний договір (оферти) № 01.06.2024-100001470 та цей Договір підписано одноразовим ідентифікатором Е114. Указаний договір укладено в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 0 000 грн строком на 140 днів, зі сплатою процентів, обумовлених умовами договору.
Згідно із пунктом 4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 1 червня 2024 року № 01.06.2024-100001470 кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-7578.
Як вбачається із листа генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" від 1 травня 2025 року за вих. № 43-0105 на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 1 квітня 2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну кантку клієнта: 01.06.2024 14:01:08 на суму 10 000 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер трансзакції в системі іРay.ua - 413061420, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 01.06.2024-100001470.
Також позивачем до матеріалів справи додано Додаток до кредитного договору № 01.06.2024-100001470 (кредитної лінії) від 1 червня 2024 року підписаного одноразовим ідентифікатором Е114, паспорт споживчого кредиту підписаного одноразовим ідентифікатором А114, в яких зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту. З наданої представником позивача довідки-розрахунку про стан заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 01.06.2024-100001470 від 1 червня 2024 року становить 22 713 грн 33 коп, із яких: 8 948 грн 15 коп. заборгованість за тілом кредиту, 8 769 грн 98 коп - заборгованість за процентами, неустойка в сумі - 5 000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 1 червня 2024 року по 18 жовтня 2024 року. Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статями 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Крім цього відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції від 19 квітня 2020 року, що діяла на момент укладення Договору), встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Виходячи з вказаних вище норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, зважаючи на порушення відповідачкою взятих на себе зобов'язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 01.06.2024-100001470 від 1 червня 2024 року в розмірі 22 717 грн 33 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8948 грн 15 коп., процентів в розмірі 8 769 грн 18 коп та неустойка - 5 000 грн.
Крім цього, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, Саксаганського, 133 А) заборгованість за кредитним договором № 01.06.2024-1000001470 від 1 червня 2024 року у розмірі 22 717 (двадцять дві тисячі сімсот сімнадцять) грн 33 коп., а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат понесених позивачем за сплату судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст рішення складено 19 серпня 2025 року.
Суддя Сокирко Л.М.