про призначення судового розгляду
та продовження запобіжного заходу
Справа № 348/2072/25
Номер провадження 1-кп/348/297/25
19 серпня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження №12025091200000201 від 20.06.2025 року за обвинувальним актом від 18.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Кримінальне провадження №12025091200000201 від 20.06.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, надійшло до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 18.08.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні 19.08.2025 року, прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає, а також просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням йому застави у розмірі вісімдесяти проожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на те, що надалі наявні обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що не заперечує щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Відносно продовження йому на 60 днів строку тримання під вартою заперечив і просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, який він буде виконувати, в тому числі прибувати до суду за кожною вимогою. Пояснив, що проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , в будинку батьків, тобто має постійне місце проживання.
Також зазначений запобіжний захід дозволив би йому працювати на роботі, заробляти кошти і сплачувати їх на користь дитини у вигляді аліментів, що підлягають стягненню з нього.
Таким чином просив суд відмовити прокурору в задоволенні його клопотання і застосувати до нього запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 висловив аналогічну з обвинуваченим позицію і також не заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Разом з тим вказав, що стосовно продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він заперечує і просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Зазначив, що в обвинуваченого наявні міцні соціальні зв'язки, він має постійне місце проживання, де живе разом із співжителькою, на утриманні має неповнолітню дитину, на користь якої сплачує аліменти. Крім того, свою вину у вчиненому злочині ОСОБА_4 визнає, у вчиненому розкаюється.
Тому, на його думку відносно останнього можливо застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, зокрема нецілодобовий домашній арешт, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обв'язків, і з урахуванням того, що тримання під вартою є крайнім, винятковим запобіжним заходом.
Вивчивши обвинувальний акт, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, а тому суд вважає за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.
З врахуванням думки учасників процесу та вимог КПК України, судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні.
Що стосується клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.06.2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 14 год. 25 хв. - 19.08.2025 року.
Крім того, даною ухвалою визначено розмір застави, яку може бути внесено підозрюваним чи іншою особою, та обов'язки, які покладаються на ОСОБА_4 у разі її внесення.
У зв'язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час не розпочато, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який є тяжким злочином, наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення злочину, в якому він обвинувачуються, з підстав, викладених у його клопотанні, вважає за необхідне продовжити відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
У відповідності до вимог ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вислухавши з цього приводу думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. При цьому, суд бере до уваги наступне.
Обставини по даному кримінальному провадженні з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді цього питання суд бере до уваги, зокрема те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації). Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу (раніше неодноразово судимий за умисні злочини), вагомість наявних доказів вчинення ним даного злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків та прийшов до висновку, що докази і обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення злочину, в якому він обвинувачуються, а також відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Крім того, на переконання суду, обвинуваченим та його захисником не надано суду належних і достатніх доказів про зменшення чи відсутність ризиків, які були підставою для обрання міри запобіжного заходу та які можуть бути підставою для зміни стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 17.10.2025 року.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.06.2025 року в розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., і обов'язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_4 , слід залишити без змін.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-183, 197, 199, 205, 314-317, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження №12025091200000201 від 20.06.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області на 28 серпня 2025 року о 13:00 год.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12025091200000201 від 20.06.2025 року про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до - 11 годин 45 хвилин - 17 жовтня 2025 року.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.06.2025 року в розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., і обов'язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_4 - залишити без змін.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і надіслати начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.
На дану ухвалу суду, у відповідності до п.2 ч.1 ст.395, п.11 ч.2 ст.395 КПК України, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1