Справа № 346/2191/25
Провадження № 2/347/626/25
22 серпня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Книщука Р.М.,
секретаря Додяк А.М.,
адвоката Лазоришина І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та пояснив, що згідно рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.04.2022 року позивачу присуджено сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до досягнення ними повноліття. В зв'язку з досягненням повноліття його сином ОСОБА_3 , розмір стягуваних аліментів на даний час становить 1/4 частини від всіх видів заробітку на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 . Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.07.2023 року вирішено стягувати з нього аліменти в сумі 1700 грн. щомісячно за час навчання сина ОСОБА_3 , але не більше чим до досягнення ним 23 років. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.02.2025 року за позовом ОСОБА_2 змінено спосіб стягнення аліментів з процентного відношення до його заробітку на тверду грошову суму в розмірі 3196 грн., що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку до якого належить його дочка.
В зв'язку з тим, що на його утриманні перебувають батьки похилого віку, а саме його мати є інвалідом другої групи загального захворювання та обоє батьків потребують стороннього догляду, а розмір їхньої пенсії не дає їм можливості на існування в розумінні матеріального задоволення їхніх життєвих потреб, він практично не може змінити місце своєї роботи, де отримує мінімальну заробітну плату, щоб мати можливість забезпечувати як своїх дітей, так і батьків. З цих підстав його заробітна плата в сумі 8000 грн. фактично ніяк не покриває витрат на аліментні обов'язки перед неповнолітньою дочкою та обов'язки по наданні відповідної матеріальної допомоги сину, який навчається, а також матеріальної допомоги батькам на придбання продуктів харчування і лікарських засобів. Крім цього, його стан здоров'я значно погіршився та згідно висновків лікарів йому необхідне операційне втручання. А тому, просить змінити розмір стягуваних з позивача аліментів з суми 3196грн. щомісячно на суму 1598грн., але не меншу чим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Просить позов задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнала та пояснила, що зазначені позивачем обставини щодо утримання батьків не відповідають дійсності, оскільки у батьків позивача крім нього є інші дорослі діти, а саме: два дорослих сина та донька, які проживають за межами України. Також батьки позивача мають ще дев'ять внуків, які також здійснюють догляд за ними та надають їм всебічну допомогу. Окрім того, як зазначає позивач, його мати є інвалідом 2 групи загального захворювання, а тому отримує пенсію по інвалідності. Також судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі N 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі N 554/3355/20).
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі N 759/10277/18 зводяться до того, що: "інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів". Також їй відомо, що позивач крім основної роботи моє додатковий дохід, а саме проводить ремонтні та будівельні роботи, які не оподатковуються. Неповнолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Платник аліментів, позивач у справі, є здоровою особою працездатного віку, офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, а також працює не офіційно, а отримані доходи не декларує. Зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати своїх дітей, вважає, що заявлені вимоги позивача не відповідають нормам Сімейного кодексу, суперечать інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки зобов'язані забезпечити достатній та гармонійний розвиток дитини в межах своїх можливостей, а не в розмірі аліментів, який дорівнює законодавчо визначеному їх мінімуму. А тому, просить відмовити в позові та стягнути з позивача на її користь понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу в сумі 8000грн.
Суд, вивчивши матеріали та вислухавши представника позивача вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Косівського районного суду від 10 лютого 2025 року змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 встановлений рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.04.2022 року в справі №346/1098/22 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3196 (три тисячі сто дев'яносто шість) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.04.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2025 року без змін.
Згідно ч. 1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частина 1 ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Як встановлено в судовому засіданні позивач звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів посилається на те, що його заробітна плата в сумі 8000 грн. фактично ніяк не покриває витрат на аліментні обов'язки перед неповнолітньою дочкою та обов'язки по наданні відповідної матеріальної допомоги сину, який навчається, а також матеріальної допомоги батькам на придбання продуктів харчування і лікарських засобів.
Однак, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні інших осіб, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Обов'язок щодо доведення погіршення майнового стану з метою зменшення розміру аліментів покладається на позивача. Ненадання позивачем зазначених доказів є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.
Крім цього, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.
Інші доводи представника позивача та позивача, наведені в позовній заяві не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Що стосується заявлених вимог відповідачкою про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 8000грн., то вона не підлягає до задоволення, оскільки не підтверджена належними доказами.
Керуючись ст. ст.263,265 ЦПК України, ст.180,182 СК України , суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Р.М. Книщук