Справа № 346/700/25
Провадження № 2/346/981/25
22 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря с/з Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Оліградський Мирослав Васильович до ОСОБА_2 , треті особи: Коломийська районна державна адміністрація, Матеївецька сільська рада, про визнання права власності на майно,-
Представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою, яку мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина за законом.
Вказує, що за життя ОСОБА_3 , працював у спілці селян «Запруття», та відповідно до своєї трудової участі у даному сільськогосподарському підприємстві, йому була надана земельна частка (пай).
05.02.2001 року Коломийською районною адміністрацією на підставі рішення від 22 квітня 1999 року № 164, ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно якого йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Запруття» розміром 28,74 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Довідкою від 11.07.2024 № 231 виданою виконкомом Матеївецької сільської ради гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сільська рада вказує, що згідно технічного звіту по виконанню науково-технічної роботи «Проект землеустрою по створенню нових землеволодінь селянських господарств та видачі державних актів на право власності на землю» Пилипівської сільської ради гр. ОСОБА_3 виділено в селі Тростянка, Коломийського району три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), a саме: земельна ділянка площею 0,4700га, номер контуру згідно схеми - 596, номер ділянки НОМЕР_1 ; земельна ділянка площею 0,1000га, номер контуру згідно схеми - 42.3, номер ділянки НОМЕР_2 ; земельна ділянка площею 0,1690га, номер контуру згідно схеми - 600.2, номер ділянки НОМЕР_3 .
З метою оформлення права на спадщину у 2024 році, позивачка звернулася до Коломийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та надала сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий 05.02.2001 року Коломийською районною адміністрацією.
Однак, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтв на право на спадщину за законом та роз'яснила, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, необхідно подати документ, який підтверджує право власності на майно, яке належало спадкодавцю.
Позивачкою наданий сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім'я ОСОБА_3 , однак на документі відсутні відбитки печаток, що є обов'язковим реквізитом даного документу. Оскільки пред'явлені позивачкою документи не відповідають вимогам законодавства нотаріус не вправі видати на ім'я довірителів свідоцтва про право на спадщину.
Тому просить визнати за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, останній подав заяву про розгляд справи в їхній відсутності позовні вимоги з вказаних підстав підтримав.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи належно повідомлявся судовими повістками, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи в його відсутності не подав.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися про причини неявки та заяви про розгляд справи у їхній відстуності не подали.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч. 1 ст. 1216 ЦК України).
У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК України).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. ст. 1258, 1261 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст. 1225 ЦК України).
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не одержав або втратив свідоцтво про право на майно.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав (на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів (виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Судом встановлено, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), від 05.02.2001 року, виданого Коломийською районною адміністрацією на підставі рішення від 22 квітня 1999 року № 164, ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Запруття» розміром 28.74 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 15-16).
Про те, що ОСОБА_3 05.02.2001 року одержував сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий Коломийською районною адміністрацією на підставі рішення від 22 квітня 1999 року № 164, підтверджується також довідкою Матеївецької сільської ради від 08 серпня 2024 року № 240, згідно якої в книзі видачі сертифікатів (сторінка 36 порядковий номер 160) зареєстровано виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) ІФ 07-30 № 0104942 на ім'я ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 , в розмірі 28,74 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 22).
Згідно із довідкою від 11.07.2024 року № 231, виданою виконкомом Матеївецької сільської ради, сільська рада вказує, що згідно технічного звіту по виконанню науково-технічної роботи «Проект землеустрою по створенню нових землеволодінь селянських господарств та видачі державних актів на право власності на землю» Пилипівської сільської ради ОСОБА_3 виділено в селі Тростянка, Коломийського району три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), a саме: земельна ділянка площею 0,4700га, номер контуру згідно схеми - 596, номер ділянки НОМЕР_1 ; земельна ділянка площею 0,1000 га, номер контуру згідно схеми - 42.3, номер ділянки НОМЕР_2 ; земельна ділянка площею 0,1690га, номер контуру згідно схеми - 600.2, номер ділянки НОМЕР_3 (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 виданим 26 квітня 2004 року Пилипівською сільською радою (а.с. 17).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом на право на вказану земельну частку (пай).
З метою оформлення права на спадщину позивачка звернулася до Коломийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка та надала сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий 05.02.2001 року Коломийською районною адміністрацією.
Згідно відповіді державного нотаріуса Коломийської районної державної нотаріальної контори від 25 вересня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно. Наданий позивачкою сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім'я ОСОБА_3 , не містить відбитку печаток, що є обов'язковим реквізитом даного документу. Оскільки пред'явлені позивачкою документи не відповідають вимогам законодавства нотаріус не вправі видати на ім'я довірителів свідоцтва про право на спадщину (а.с. 39).
На запит суду надано копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається що позивачка не єдина спадкоємиця на спадкове майно після смерті спадкодавця, оскільки в матеріалах спадкової справи наявна заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 (а.с. 64 зворотна сторона).
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу П «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Крім того, необхідно звернути увагу і на те, що у відповідності до п.3.1 роз'яснення ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав - п.«а» ч.3 ст.152 ЗК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року №899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надано роз'яснення, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (пункт 3.5.).
Пункт 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначає, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ІФ 07-30 № 0104942, виданого 05 лютого 2001 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 160, яке успадкувала, але не оформила належним чином його дружина ОСОБА_1 , спадщину також прийняв син спадкодавця ОСОБА_2 , а частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними, враховуючи неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у встановленому законом порядку через невідповідність правоустановлюючого документа вимогам закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225 ЦК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 206, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на 1/2 (одну другу) частку права на земельну частку (пай), розміром 28,74 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка знаходиться на території села Тростянка, Коломийського району, Івано-Франківської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ 07-30 № 0104942, виданого 05 лютого 2001 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 160.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Треті особи: Коломийська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ - 23806257, адреса: м. Коломия, вул. Верещинського, 17, Івано-Франківської області.
Матеївецька сільська рада, ЄДРПОУ- 04354048, адреса: с. Матеївці, вул. Відродження, 10, Коломийського району Івано-Франківської області.
Суддя: Сольський В. В.