Справа № 686/9933/24
Провадження № 2/686/850/25
22 серпня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради, Державного реєстратора Хмельницької міської ради Воротної Олени Іванівни про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
встановив:
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до про ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради, Державного реєстратора Хмельницької міської ради Воротної О.І. про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в обґрунтування якого казала, що на підставі свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 29 січня 1991 року, посвідченого нотаріусом першої Хмельницької державної нотаріальної контори - Поліщук Н.В., позивач - ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 в порядку спадкування від ОСОБА_6 .
У заповіті зазначено, що житловий будинок з надвірними спорудами, який перебував у власності спадкодавця, розташований на земельній ділянці радгоспу.
Згідно земельної шнурової книги радгоспу Щорса, яку передано Хмельницькій міській раді, за позивачем рахується земельна ділянка, площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Разом з тим за відповідачами, які являються суміжними землекористувачем та проживають в будинку АДРЕСА_2 , згідно записів земельної шнурової книги радгоспу Щорса, рахується земельна ділянка, площею 0,05 га.
ОСОБА_1 звернулась до ліцензованої землевпорядної організації, яка розробила «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 0,04 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » та «Матеріали про надання дозволу на розробку про проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 листопада 2018 року по справі №686/12162/18 зобов'язано Хмельницьку міську раду винести на розгляд сесії та розглянути «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 0,04 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » та «Матеріали про надання дозволу на розробку про проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 » без погодження суміжного землекористувача - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ».
Рішенням Хмельницької міської ради від 21.12.2022 №51 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивачу ОСОБА_1 затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості..» та передано у власність земельну ділянку, площею 0,040 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .Таким чином, на підставі рішення Хмельницької міської ради від 21.12.2022 №51 гр. ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,040 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
Державним кадастровим реєстратором відділення №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 06.06.2023 року №РВ-6100069472023.
Підставою для відмови у внесенні відомостей слугувала та обставина, що запроектована земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_1 перетинається із земельною ділянкою 6810100000:20:001:0467, - площа співпадає на 15,1483%.
Згідно кадастрового плану розробленого ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ «Кайлас», площа земельної ділянки ОСОБА_1 , яка накладається (перетинається) із земельною ділянкою за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 - власники - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 становить 0,0061 га.
Відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 року №86 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» відповідачам по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність, земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарським будівель та споруд.
25 квітня 2023 року - Державним реєстратором Хмельницької міської ради зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,082 га (кадастровий номер 6810100000:20:001:0467) - номер запису про право власності 50085871 та ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,082 га (кадастровий номер 6810100000:20:001:0467) - номер запису про право власності 50085914.
Отже рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №86 являється незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку із тим, що порушує майнові права на земельну ділянку ОСОБА_1 та унеможливлює зареєструвати право власності на земельну ділянку, площею 0,040 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Також позивачка просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467, форма власності - приватна, вид власності - спільна сумісна, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстрованої державним реєстратором Хмельницької міської ради за ОСОБА_3 - номер запису про право власності 50085871 від 25 квітня 2023 року та ОСОБА_5 номер запису про право власності 50085914 від 25 квітня 2023 року.
Представник відповідача Хмельницької міської ради подав відзив на позов, де вказав, що Хмельницькою міської радою на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06.11.2018р. по справі № 686/12162/18 прийнято рішення позачергової двадцять другої сесії Хмельницької міської ради № 51 від 21.12.2022р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянці». За її заявами та на виконання рішень судів розгляд сесією Хмельницької міської ради технічної документації із землеустрою та матеріалів було здійснено без урахування погоджень суміжних землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Разом з тим, за позицією Позивачки земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 400 кв.м не було сформовано згідно положень ст. 79 і Земельного кодексу України та не зареєстровано в Державному земельному кадастрі.
Затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки Позивачки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 400 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 відбулось згідно рішення суду у справі № 686/12162/18, яке набрало законної сили.
В подальшому двадцять п'ятою сесією Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 86 було прийнято рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам, зміну категорії земель», гр.гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у спільну сумісну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:20:001:0467, що розташована у АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, їй присвоєно кадастровий номер.
Згідно частин першої та другої статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Повноваження з реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» покладено на державних кадастрових реєстраторів, а її порядок унормовано ст. 24 цього Закону. Відтак, факт реєстрації земельної ділянки, дозвіл на формування якої надано оскаржуваним рішенням міської ради, та присвоєння їй кадастрового номеру засвідчує відсутність підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, які чітко визначені ч. 6 ст. 24 Закону, а саме подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Отже, визначених чинним законодавством, а саме положеннями ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі її власність заявникам встановлено не було.
Також, зауважує, що рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 86 було прийнято уже після розгляду заяви позивачки та передачі їй у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 400 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1 .
Інтереси позивачки у обраний нею спосіб їх формулювання та реалізації було задоволено міською радою, а тому, підстави для визнання протиправним (недійсним) рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 86 в частині додатку 2 відсутні.
Так слід звернути увагу, що до матеріалів позову додано Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблену на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Кайлас-К», технічне завдання якої датоване 18.05.2023.
Рішення Державного кадастрового реєстратора відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у тернопільській області № РВ- 6100069472023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06.06.2023 є наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023. А протоколом перевірки № ПП-6100019632023 від 06.06.2023 встановлено проведення перевірки документації із землеустрою, розробленої саме ТОВ «Кайлас-К» у 2023 році, тоді як на час прийняття рішення позачергової двадцять другої сесії Хмельницької міської ради № 51 від 21.12.2022 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянці», вказаної документації об'єктивно не могло існувати. Вказана технічна документація із землеустрою Хмельницької міською радою не затверджувалась.
При цьому, згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06.11.2018 та постанови Хмельницького апеляційного суду від 03.04.2019 у справі № 686/12162/18, виконання яких здійснювалось Хмельницькою міської радою, шляхом затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було подано на розгляд Хмельницької міської ради Технічку документацію із землеустрою, яка була розроблена до її дати звернення до суду - 31.05.2018.?
Також, слід взяти до уваги, що згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), у якій зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року в справі № 753/905/18, від 10 березня 2021 року у справі № 127/2209/18, від 17 березня 2021 року у справі № 201/8844/18, просить в позові відмовити.
Представник адвокат Терлич В.Г. діючи в інтересах відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 подав відзив на позов, де вказав, що рішення Хмельницької міської ради стало підставою для набуття у власність й оформлення за відповідачами речових прав на земельну ділянку, то це рішення вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому його не можна визнати недійсним, обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права є неефективним, просить в позові відмовити.
В судовому засіданні позивачка, представник позивачки позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , представник відповідачів адвокат Терлич В.Г. в судовому засіданні позов не визнали, просять в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача Хмельницької міської ради в судовому засідання позов не визнала, просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач державний реєстратор Хмельницької міської ради Воротна О.Л. в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності заперечує.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 в порядку спадкування від ОСОБА_6 , що свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 29 січня 1991 року, посвідченого нотаріусом першої Хмельницької державної нотаріальної контори - Поліщук Н.В.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 листопада 2018 року по справі №686/12162/18 зобов'язано Хмельницьку міську раду винести на розгляд сесії та розглянути «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 0,04 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » та «Матеріали про надання дозволу на розробку про проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 » без погодження суміжного землекористувача - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ».
Рішенням Хмельницької міської ради від 21.12.2022 №51 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивачу ОСОБА_1 затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості..» та передано у власність земельну ділянку, площею 0,040 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .Таким чином, на підставі рішення Хмельницької міської ради від 21.12.2022 №51 гр. ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,040 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
Державним кадастровим реєстратором відділення №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 06.06.2023 року №РВ-6100069472023, оскільки запроектована земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_1 перетинається із земельною ділянкою 6810100000:20:001:0467, - площа співпадає на 15,1483%.
Згідно кадастрового плану розробленого ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ «Кайлас», площа земельної ділянки ОСОБА_1 , яка накладається (перетинається) із земельною ділянкою за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 - власники - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 становить 0,0061 га.
Відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №86 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» відповідачам по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність, земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарським будівель та споруд.
25 квітня 2023 року - Державним реєстратором Хмельницької міської ради зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,082 га (кадастровий номер 6810100000:20:001:0467) - номер запису про право власності 50085871 та ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,082 га (кадастровий номер 6810100000:20:001:0467) - номер запису про право власності 50085914.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та інші).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) (пункт 148)).
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаним позивом вказала, що відповідачі самовільно встановили паркан між земельною ділянкою яка перебуває в користуванні позивачки та земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні відповідачів, внаслідок чого сформована відповідачами земельна ділянка по існуючому паркану накладається на земельну ділянку позивачки, чим порушуються її права на набуття у власність земельної ділянки.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).
Оскаржуване рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2010 № 86 вичерпало свою дію виконанням (на підставі рішення ради видано державний акт на право власності на земельну ділянку). Визнання цього рішення недійсним не поновить порушене право або законний інтерес позивача.
Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 17.01.2025 № 1193/024 земельна ділянка 6810100000:20:001:0467, площею 0,082га в АДРЕСА_2 , яка перебуває у спільній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 накладається (перетинається) на земельну ділянку площею 0,040 га в АДРЕСА_1 (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розробленої ТОВ «Кайлас-К» в 2023 році, площа накладення становить 0,0061 га (91 кв.м), тобто близько 7% від площі ділянки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та близько 15% від площі ділянки ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Великою Палатою Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 сформовано правовий висновок, за замісто якого особа може витребувати належне їй майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів місцевого самоврядування або документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право власності, оскільки їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)].
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)].
Згідно рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №86 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» відповідачам по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність, земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарським будівель та споруд.
Водночас частина земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивачки, має площу 0,00062 га.
Тобто площа земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивачки, менша загальної площі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_3 згідно з рішенням Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №86.
У цій справі позивач заявляє вимогу про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким ОСОБА_5 , ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,082 га, - тобто намагається скасувати правовий титул (визнати недійсним відповідне рішення щодо всієї земельної ділянки, а не тільки тієї її частини, що накладається на земельну позивачки).
При цьому в постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №86 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» відповідачам по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність, земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467 в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарським будівель та споруд, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,082 га за кадастровим номером 6810100000:20:001:0467, форма власності - приватна, вид власності - спільна сумісна, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстрованої державним реєстратором Хмельницької міської ради за ОСОБА_3 - номер запису про право власності 50085871 від 25 квітня 2023 року та ОСОБА_5 номер запису про право власності 50085914 від 25 квітня 2023 року, задоволенню не підлягають у зв'язку з неефективністю обраного способу захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі у зв'язку із відмовою в позові слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 79-1, 152 Земельного кодексу України, суд -
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради, Державного реєстратора Хмельницької міської ради Воротної Олени Іванівни про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
Відповідач : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .
Відповідач : Хмельницька міська рада, код ЄДРПОУ 33332218, 29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.
Відповідач : Державний реєстратор Хмельницької міської ради Воротна Олена Іванівна, 29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 3.
Дата складення повного тексту рішення суду : 22.08.2025.
Суддя: