Справа № 682/1858/25
Провадження № 2/682/1125/2025
22 серпня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 23281 грн 50 коп за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН".
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.01.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина), відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 5100,00 грн строком на 15 днів, починаючи з 09.01.2021 р., та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту 969,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово. Відповідач кредитні кошти отримав, але свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 23281,50 грн, яка складається з: 5100,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 17212,50 грн заборгованості за нарахованими процентами та 969,00 грн заборгованості за комісіями.
08.04.2021 року між TOB «МІЛОАН» та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" був укладений Договір відступлення прав вимоги № 66-МЛ, відповідно до якого TOB «МІЛОАН» передало (відступило) за плату ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" права вимоги, а ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" прийняло належні TOB «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, право вимоги за Кредитним договором № 2389362 від 09.01.2021 р до відповідача ОСОБА_1 на суму 23281,50 грн, з яких: 5100,00 грн заборгованість за кредитом, 17212,50 грн заборгованість по процентам та 969,00 грн заборгованість по комісії.
Відповідач на користь нового кредитора ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" жодних платежів станом на 16.07.2025 р (дата звернення з позовом до суду) не здійснив. Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 у розмірі 23281,50 грн, з яких: 5100,00 грн заборгованість за кредитом, 17212,50 грн заборгованість по процентам та 969,00 грн заборгованість по комісії, та стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 цивільна справа № 682/1858/25 передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.61).
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2025 відкрите провадження у справі № 682/1858/25 і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін як малозначна.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи судом у спрощеному провадженні без участі сторін, відзив на позов не подав.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, суд приходить до наступного.
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3-6, ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
09.01.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем одноразового ідентифікатора Z71121 (а.с.23-29).
Відповідно до умов Договору ТОВ "МІЛОАН" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5100,00 грн строком на 15 днів (п.п.1.2, п.п. 1.3 Договору).
ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит 24.01.2021, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (п.1.4 Договору).
Загальні витрати ОСОБА_1 за кредитом визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 складає 7981,50 грн. Загальні витрати ОСОБА_1 за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що ОСОБА_1 отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що ТОВ "МІЛОАН" і ОСОБА_1 виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема ОСОБА_1 здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору.
Отже, сторони узгодили істотні умови Кредитного договору: розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, пролонгацію Договору та спосіб підписання Договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора Z71121 (а.с.23-29), що свідчить про наявність волі відповідача на укладення Кредитного договору № 2389362 саме на таких умовах.
Вказане також стверджується Анкетою-Заявою ОСОБА_1 на кредит № 2389362 (а.с.22), Паспортом споживчого кредиту № 2389362 (а.с.28), Графіком платежів (а.с.27), які є додатками до Договору про споживчий кредит № 2389362 від 09.01.2021, та платіжною інструкцією 37252068 від 09.01.2021, з якої вбачається, що 09.01.2021 на вказану відповідачем картку НОМЕР_1 відбувся переказ коштів в сумі 5100,00 грн згідно з Договором № 2389362 (а.с.30) та довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ "МІЛОАН", з якої вбачається, що 09.01.2021 на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_2 було надіслано одноразовий ідентифікатор Z71121 (а.с.29).
Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті позичальниці, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачці через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Отже, Договір про споживчий кредит № 2389362 був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Викладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
З відомостей ТОВ "МІЛОАН" про щоденні нарахування та погашення за Договором про споживчий кредит № 2389362 від 09.01.2021 вбачається, що станом на 25.03.2021 р заборгованість ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р становить 23281,50 грн (а.с.31).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... Боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
08 квітня 2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" укладений Договір відступлення прав вимоги № 66-МЛ, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" передало (відступило) за плату ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" права вимоги, а ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" прийняло належні ТОВ "МІЛОАН" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.33-39).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 66-МЛ від 08 квітня 2021 року ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р на суму 23281,50 грн, з яких: 5100,00 грн заборгованість за кредитом, 17212,50 грн заборгованість по процентам та 969,00 грн заборгованість по комісії (а.с.40).
09 липня 2025 року за вих № 20626702 ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" направило ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення боргу за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р на суму 23281,50 грн (а.с.32).
Проте, відповідач на користь нового кредитора кредитного зобов'язання не виконав.
З урахуванням наведеного, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р в сумі 22312,50 грн, з яких: 5100,00 грн заборгованості за кредитом та 17212,50 грн заборгованості за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача комісії в сумі 969,00 грн за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит, кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Тому відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд вважає, що умова договору про споживчий кредит, укладеному після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за видачу кредиту в розмірі 969,00 грн задоволенню не підлягають.
Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Позовна заява ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 2422,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (а.с.1).
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2321,58 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 8000 грн і підтверджуються наданими доказами: ордером на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (а.с.8), Випискою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ "АПОЛОГЕТ" (а.с.9, 10), Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ "Апологет" (а.с.11), Акту №771 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06.07.2025 року з якого вбачається, що АО "Апологет" надано ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" послуги з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на суму 8000,00 грн (а.с.12), Детальним описом наданих послуг до Акту № 771 за Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, з якого вбачається, що АО "Апологет" витратило 6 год 30 хв на підготовку матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 (а.с.13).
Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Відповідач не висловив заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 7667,03 грн.
Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , БАНК ОТРИМУВАЧА ат "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місце реєстрації 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 2389362 (індивідуальна частина) від 09.01.2021 р, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" в сумі 22312 грн 50 коп (двадцять дві тисячі триста дванадцять грн 50 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 2321 грн 58 коп судового збору та 7667,03 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".
Дата складання рішення - 22.08.2025 р.
Головуючий суддя Зеленська В. І.