"14" серпня 2025 р. Справа № 596/748/25
Провадження № 1-кп/596/188/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140140000215, внесеному в ЄРДР від 06 серпня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України,-
На розгляді Гусятинського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №62024140140000215 від 06 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.
Від прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 надійшло до суду з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Обгрунтовує клопотання тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшились та продовжують існувати. Підставою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також у зв'язку з встановленими обставинами, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків. Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, внаслідок чого обвинувачений усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинені діяння; може впливати на свідків з метою схиляти їх до зміни даних слідству показань; зможе ухилятися від явки до суду для участі у проведенні судових засідань, враховуючи обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень; підшукувати осіб що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання; вчинити інше кримінальні правопорушення. Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються останньому, обсягу пред'явленого йому обвинувачення. Увідповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вищевказане клопотання з наведених в ньому підстав, просив його задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту по місцю проживання обвинуваченого: за адресою АДРЕСА_1 . Наявність зазначених в клопотанні ризиків стороною обвинувачення не доведена, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, доглядає за матір'ю похилого віку, раніше не судимий, стан здоров'я незадовільний. Необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою відсутня.
Суд, розглянувши клопотання сторони обвинувачення, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які стосуються розгляду клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно із ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2025 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень. Постановлено, у разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; - у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 25 червня 2025 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 серпня 2025 року включно, з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2025 року (№607/4352/25).
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування ( ст. 177 КПК України).
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність.
Ризики незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні з метою схиляти їх до зміни даних слідству показань, дачі неправдивих або відмови від дачі показань, в тому числі на знайомих йому військовослужбовців, які в судовому засіданні ще не було допитано; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання та вчинити інше кримінальне правопорушення є досить вірогідними та доведеними стороною обвинувачення.
При цьому, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуються і вимоги ч.8 ст.176 КПК України, згідно якої, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, суд вважає, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при обранні ОСОБА_4 та продовженні дії запобіжного заходу, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної його поведінки, тож тримання під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 до 10 жовтня 2025 року включно з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2025 року (№607/4352/25).
Доводи сторони захисту на недоведеність зазначених стороною обвинувачення ризиків суд вважає безпідставними, посилання щодо можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який-домашній арешт не спростовують вищенаведених висновків суду, тому клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 197, 201, 331, 376 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 до 10 жовтня 2025 року включно, з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2025 року (№607/4352/25).
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 18.08.2025.
Суддя ОСОБА_7