Справа №461/6195/25
Провадження №3/461/2261/25
21 серпня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л. Д., при секретарі Курилюк А.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21.06.2025 року о 12 год. 51 хв. перебуваючи в магазині «Близенько» за адресою: м. Львів, вул. С.Стрільців, 13, таємно викрав каву «Лаваца Крема Густо» 2 шт., каву «Лаваца Крема Густо» мелена 1 шт. та каву «Лаваца Кюаліті» 1 шт., на загальну суму 855,85 грн. без ПДВ.
Він же, 28.06.2025 року близько 17 год. 52 хв. перебуваючи у магазині «Близенько» за адресою: м. Львів, вул. С.Стрільців, 13, таємно викрав товар, а саме каву «Лаваца Кюаліті Оро» 1 шт. вартістю 257, 50 грн. без ПДВ та каву «Лаваца Кюаліті Росса» 1 шт. вартістю 269,55 грн. без ПДВ.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем його проживання. Окрім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , у якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, з будь - яким рішенням суду погоджується, просить суворо не карати.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Згідно з вимог ч. 1 ст.51 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 4 ст.51 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративні правопорушення вчинено однією особою, суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер № 461/6195/25 (провадження № 3/461/2261/25). Оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 51 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 477419 від 29.07.2025 року та серії ВАД № 478623 від 29.07.2025 року;
- заявами директора магазину «Близенько» ОСОБА_2 від 23.07.2025 року;
- довідками про вартість товару.
-постановою Галицького районного суду Львівської області від 31 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.51 КУпАП;
- постановою Шевченківського районного суду Львівської області від 01 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП;
- постановою Галицького районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП;
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини правопорушника і дані про його особу.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 461/6195/25 (провадження № 3/461/2261/25) та № 461/6195/25 (провадження № 3/461/2262/25) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер № 461/6195/25 (провадження № 3/461/2261/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко