Справа №461/6204/25
Провадження №3/461/2267/25
21 серпня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. за участю прокурора Дворніка О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника Васиилечко Н.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Збаразьким РВ УМВС України у Тернопільській області 23.01.1998,
за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, -
ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади директора офісу з управління персоналом Львівської міської ради, являючись суб'єктом відповідальності відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно розпорядження міського голови Львівської міської ради №335-к від 29.03.2024 ОСОБА_1 , призначено на посаду директора офісу з управління персоналом Львівської міської ради з 01.07.2024 року.
Згідно розпорядження міського голови Львівської міської ради №752-к від 01.07.2024 ОСОБА_1 , звільнено з посади директора офісу з управління персоналом Львівської міської ради з 01.07.2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення) до 00:00 год. 01.04.2025.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення), лише 12.04.2025 о 19:46 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення), у ОСОБА_1 - відсутні.
Таким чином, опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 12.04.2025 о 19:46 год., подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що станом на 29 березня 2025 року в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вже були наявні дві декларації, подані ОСОБА_1 , які в сукупності повністю охоплювали весь 2024 рік. Протягом 30 календарних днів з моменту подачі декларації від 29 березня 2025 року ОСОБА_1 самостійно виявила технічну помилку у згаданій декларації, а саме - помилкове визначення її типу як декларації перед звільненням, хоча фактично мала бути подана щорічна декларація за 2024 рік (після звільнення), яка охоплює аналогічні відомості, що вже були зазначені у деклараціях від 30.07.2024 року та 29.03.2025 року. З метою дотримання вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 з власної ініціативи звернулася до технічної підтримки вебпорталу НАЗК з відповідним листом, в якому зазначила, що при спробі надіслати виправлену декларацію виявлено технічну неможливість заміни типу декларації. Вона повідомила, що подані нею декларації повністю охоплюють звітний період 2024 року та містять усі відомості, що підлягають декларуванню, а також просила врахувати ці обставини. Згодом ОСОБА_1 отримала інформацію, що у випадку помилкового обрання типу декларації виправлення може бути здійснене шляхом подання нової декларації з правильним типом - у її випадку, «щорічної» декларації. Враховуючи отримані роз'яснення, 12.04.2025 року ОСОБА_1 виправила декларацію від 29.03.2025 року шляхом подачі щорічної декларації за 2024 рік, яка охоплює усі відповідні відомості, що були предметом первинної декларації. Вказане є свідченням доброчесної позиції та бажання виправити неточності, допущені в декларації, яка була подана у строк 29 березня 2025 року. Відтак, просить суд звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 172-6 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого, та обмежитися усним зауваженням.
Прокурор Дворнік О. підтримав протокол у повному обсязі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши думку прокурора про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до встановлених під час судового розгляду справи обставин, 01 липня 2024 року ОСОБА_1 була звільнена з посади директора офісу з управління персоналом Львівської міської ради у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту), на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення) до 00:00 год. 01.04.2025.
30 липня 2024 року, ОСОБА_1 подала декларацію у зв'язку зі звільненням, яка охоплює звітний період з 01.01.2024 по 01.07.2024 року.
29 березня 2025 року, у строк, встановлений частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон про запобігання корупції), ОСОБА_1 подала ще одну декларацію, яка охоплює період після звільнення - з 01.07.2024 по 31.12.2024 року.
Тобто, станом на 29 березня 2025 року в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вже були наявні дві декларації, подані ОСОБА_1 , які в сукупності повністю охоплювали весь 2024 рік.
Протягом 30 календарних днів з моменту подачі декларації від 29 березня 2025 року ОСОБА_1 самостійно виявила технічну помилку у згаданій декларації, а саме - помилкове визначення її типу як декларації перед звільненням, хоча фактично мала бути подана щорічна декларація за 2024 рік (після звільнення), яка охоплює аналогічні відомості, що вже були зазначені у деклараціях від 30.07.2024 року та 29.03.2025 року.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкт декларування має право протягом 30 календарних днів з дня подання декларації подати виправлену декларацію у разі виявлення помилки. Тобто, у випадку Клієнта виправити декларацію можна до 29 квітня 2025 року.
ОСОБА_1 звернулася до технічної підтримки вебпорталу НАЗК з відповідним листом, в якому зазначила, що при спробі надіслати виправлену декларацію виявлено технічну неможливість заміни типу декларації та повідомила, що подані нею декларації повністю охоплюють звітний період 2024 року та містять усі відомості, що підлягають декларуванню, а також просила врахувати ці обставини.
У відповідь на своє звернення ОСОБА_1 отримала інформацію, що у випадку помилкового обрання типу декларації виправлення може бути здійснене шляхом подання нової декларації з правильним типом - у її випадку, «щорічної» декларації, що підтверджується відповіддю від технічної підтримки НАЗК (ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
12.04.2025 року ОСОБА_1 виправила декларацію від 29.03.2025 року шляхом подачі щорічної декларації за 2024 рік.
Таким чином, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення), 12.04.2025 о 19:46 год., тобто несвоєчасно.
Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Факт правопорушення підтверджується наступними даними: протоколом № 603 від 28.07.2025; декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомленням НАЗК, послідовністю дій НАЗК, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих обставин, тому суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Керуючись ч.1 ст.172-6, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,6 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско