Справа №333/4592/25
Провадження №2/333/3279/25
19 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
27.05.2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «АЛЬФА-БАНК» (нині - АТ «СЕНС БАНК») з метою отримання банківських послуг.
У той же день, шляхом підписання оферти на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501398272, Відповідач запропонував Банку укласти відповідну Угоду. Підставою для укладення вказаної Угоди став Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, укладений між відповідачем та АТ «АЛЬФА-БАНК».
27.11.2021 року, шляхом підписання акцепту оферти, банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501398272.
У Додатку № 1 до Угоди сторони погодили графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, а також реальну процентну ставку з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також сторони підписали Паспорт споживчого кредиту, у розділі 3 якого зазначені основні умови кредитування, сформульовані з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, 27.11.2021 року між банком та відповідачем, з дотриманням вимог чинного законодавства України, було укладено кредитний договір із наступними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 68000.00 грн.; процентна ставка - 35.00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 36 місяців; дата повернення кредиту - 29.11.2024 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 3,075.85 грн., загальна кількість платежів 36 для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у банку.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, проте ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконав, наслідок чого заборгованість за кредитним договором склала 132 672,63 грн.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «СЕНС БАНК», запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, яку залишено відповідачем без реагування. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості та судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію про те, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку як внутрішньо переміщена особа.
04.07.2025 року до суду надійшла відповідь від Міністерства соціальної політики України, відповідно до якої станом на 30.06.2025 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 не перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб.
В судове засідання представник АТ «СЕНС БАНК» Дворська А.Р. не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 27.11.2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту.
Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся до АТ «АЛЬФА-БАНК» з офертою на укладення угоди про укладання угоди про надання споживчого кредиту №501398272, відповідно до якої остання пропонує банку укласти угоду про надання споживчого кредиту на наступних умовах: тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту - 68 000,00 грн.; процентна ставка - 35,00 % річних (фіксована); строк кредиту - 36 міс; дата повернення кредиту - 29.11.2024 року.
У свою чергу, банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди, що підтверджується акцептом пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501398272 від 27.11.2021 року. У вказаному акцепті викладені умови аналогічні умовам оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501398272.
У Додатку № 1 до Угоди сторони погодили графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, а також реальну процентну ставку з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - «2734», відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «АЛЬФА-БАНК» виконало своєчасно і повністю, надавши кредит в розмірі 68 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №734303811 від 29.11.2021 року та виписками по особовим рахункам відповідача за період з 27.11.2021 року по 06.03.2025 року.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішенням про зміну найменування АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК», запис про зміну найменування позивача внесено до ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань 30.11.2022 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №501398272 від 27.11.2021, станом на 06.03.2025 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 132 672,63 грн., з яких: 64 489,52 грн. - за кредитом; 68 183,11 грн. - за відсотками.
07.05.2025 року АТ «СЕНС БАНК» направило на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою про усунення порушень, в якій просив ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в сумі простроченого боргу, у випадку невиконання вимоги, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, в сумі 132 672,63 грн.
Щодо стягнення заборгованості за кредитом
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду виписку по рахункам відповідача за період з 27.11.2021 року по 06.03.2025 року.
Отже, факт користування відповідачем грошовими коштами АТ «СЕНС БАНК» доведено та не спростовано відповідачем.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що АТ «СЕНС БАНК» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків., що передбачені умовами кредитного договору №501398272.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «СЕНС БАНК», в тому числі процентів за користування кредитом.
Водночас, на думку суду, розмір стягнутих процентів має складати не 68 183,11 грн., як просить позивач, а 62 066,18 грн. з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 розтлумачила термін «користування чужими коштами» (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Так, термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.03.2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що за кредитним договором №501398272 від 27.11.2021 року позивачем нараховані відсотки за період з 27.11.2021 року по 06.03.2025 року.
За умовами договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом, який наданий на 36 місяців - до 29.11.2024 року включно.
Відтак, у межах строку кредитування до 29.11.2024 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 30.11.2024 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, нараховані після 30.11.2024 року відсотки є неправомірними, оскільки після закінчення строку дії кредитного договору припиняється право на нарахування процентів за користування кредитом.
Так, враховуючи, що відповідно до наданого розрахунку заборгованості, нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.11.2021 року по 29.11.2024 року (тобто в межах строку дії кредитного договору) становлять 67 855,70 грн., а загальна сума фактичних платежів, сплачених Відповідачем у цей період, становить 5 789,52 грн., суд дійшов висновку, що заборгованість за відсотками складає 62 066,18 грн. (67 855,70 грн. - 5 789,52 грн.).
Розглянувши вимоги АТ «СЕНС БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 461,90 грн., суд дійшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 461,90 грн.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копію договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, укладеного між АТ «СЕНС БАНК» та Адвокатським об'єднанням «СМАРТЛЕКС», відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Судом встановлено, що позовна заява складена та подана до суду представником позивача -адвокатом Дворською А.Р., яка діє на підставі довіреності № 023783/25 від 03.02.2025 року, виданої позивачем. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що представник позивача адвокат Дворська А.Р. є членом адвокатського об'єднання «СМАРТЛЕКС», з яким позивач уклав Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.
Крім того, відсутні належні та допустимі докази того, що адвокатське об'єднання «СМАРТЛЕКС» надавало позивачу професійну правничу допомогу саме у межах цієї справи. Зокрема, у договорі про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року не міститься конкретизації щодо предмету правової допомоги, яка б дозволила однозначно ідентифікувати справу, у якій надавалися послуги (у договорі відсутні: номер судової справи; персональні дані відповідача; інші відомості, які б дозволили пов'язати цей договір із даним судовим провадженням).
Таким чином, наданий договір не може вважатися достатнім підтвердженням факту надання адвокатським об'єднанням «СМАРТЛЕКС» саме тієї правничої допомоги, за яку позивач заявляє про компенсацію витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, оскільки доказів фактичного надання відповідних послуг та здійснення їх оплати до матеріалів справи не подано.
У зв'язку з цим, зазначені у позовній заяві витрати представника позивача на правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на 95,39% (126 555,70х100/132 672,70), тому необхідно стягнути з відповідача судовий збір, у розмірі пропорційному задоволених позовних вимог, а саме: 2 310,73грн. (2 422,40х95,39/100).
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №501398272 в розмірі 126 555 (двісті п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят) грн. 70 коп., з яких: 64 489 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом; 62 066 (шістдесят дві тисячі шістдесят шість) грн. 18 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) -2 310 (дві тисячі триста десять) грн. 73 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22.08.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод