18.08.2025м. СумиСправа № 920/799/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/799/25
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79, код ЄДРПОУ/Умовний код 0352789126) в інтересах держави в особі позивача Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр» (03067, м. Київ, провул. Чугуївський, буд. 21, код ЄДРПОУ 31202310)
про стягнення 120544 грн 88 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.
1.1. У червні 2025 прокурор звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно утримані кошти в розмірі 120544,88 грн., за період з 01.01.2023 до 30.04.2025, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за відсутності укладеного договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на земельній ділянці, що належить Сумській міській раді, знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ «Арсенал-Центр» (Відповідач) на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2007 (адмінбудівля «А-ІІ», площею 415,1 кв.м., склад «Б», площею 838,4 кв.м, склад «В», площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка «З» 75% готовності, вбиральня «Ж», огорожа, навіс «Е» за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3).
28.07.2010 між Сумською міською радою та ТОВ «Арсенал-Центр» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ «Арсенал-Центр» нерухомим майном (надалі -Договір) зі строком дії до 25.02.2014.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі № 920/1866/15 визнано укладеною додаткову угоду № 1 від 26.02.2014 до Договору та продовжено термін дії останнього до 25.02.2019.
Вказаний договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 25.02.2019, проте ТОВ «Арсенал-Центр» продовжує користуватися земельною ділянкою комунальної власності під належним йому нерухомим майном по теперішній час, попри відсутність договору оренди такої земельної ділянки і не звернулося до Сумської міської ради з метою укладення договору оренди земельної ділянки та не сплатило суми недоотриманих доходів за користування вказаною земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за період з 01.01.2023 до 30.04.2025, у сумі 120544,88 грн.
Враховуючи тривалу та системну бездіяльність позивача щодо подання позову до суду про стягнення вказаних коштів, прокурор, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі позивача - Сумської міської ради.
1.2. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 справу № 920/799/25 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 10.06.2025 Господарський суд Сумської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/799/25. Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надати п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Прокурору та позивачу надати семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надати семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
1.4. До суду надійшла заява адвоката Дерези М.Е. про вступ у справу як представника відповідача (вх. № 2996 від 20.06.2025).
1.5. До суду надійшла заява представника позивача про підтримання позовних вимог (вх. № 3095 від 26.06.2025).
1.6. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. № 3109 від 26.06.2025) разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву (вх. № 3666 від 26.06.2025), відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що прокурор не має права подавати позовні заяви про стягнення безпідставно збережених коштів, як неоплачених коштів з оренди за земельну ділянку комунальної власності, власником якої є Сумська міська рада, оскільки орендна плата є місцевим платежем, тому порушення інтересів держави відсутнє.
Також, представник відповідача зауважує, що звернувся до суду із заявою про вступ у справу як представник відповідача 20.06.2025, тому вважає, що саме з цієї дати починається перебіг строку для подання відзиву.
1.7. Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Розглянувши клопотання представника відповідача (вх. № 3666 від 26.06.2025), з урахуванням ч. 8 ст. 165 ГПК України, оскільки для подання відзиву на позовну заяву відповідачу, згідно з ухвалою суду від 10.06.2025, був встановлений мінімальний строк для подання відзиву на позовну заяву, з метою об'єктивного розгляду всіх обставин справи, забезпечення рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, відповідно до ст. 119 ГПК України, суд задовольняє відповідне клопотання, визнає причини пропуску встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву поважними та продовжує відповідний строк та приймає відзив на позовну заяву до розгляду.
1.8. Прокурор подав суду відповідь на відзив (вх. № 3230 від 03.07.2025), відповідно до якої зауважив, що ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними.
Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування - Сумська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Суми, а саме факту нездійснення ТОВ «Арсенал-Центр» плати за користування земельною ділянкою, у судовому порядку не вживає відповідних заходів.
Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради було відомо про факт несплати коштів за користування земельною ділянкою з 17.07.2024, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Сумській області.
29.05.2025 Окружною прокуратурою міста Суми повідомлено Сумську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства.
Листом від 05.06.2025 Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомлено, що позовна заява до цього часу не подавалася у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Невиконання прямого обов'язку із захисту майнових інтересів громади, що полягає у стягненні заборгованості, свідчить про тривалу та системну бездіяльність, яка ставить під загрозу надходження коштів до місцевого бюджету. Саме така тривала бездіяльність компетентного органу, який майже рік не звертається до суду, є достатньою підставою для захисту інтересів держави в суді прокурором.
Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, за період з 01.01.2023 до 30.04.2025, розрахований Сумською міською радою виходячи з розміру нормативної грошової оцінки (2%), площі зайнятої земельної ділянки, та складає 120544,88 грн. Відтак, обставини наведені відповідачем у відзиві є необґрунтованими, а вимоги щодо відмови у задоволенні позову не підлягають задоволенню.
1.10. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Щодо підстав для представництва прокурором у суді законних інтересів держави.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).
Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як визначено ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Суми, як власник спірної земельної ділянки, делегує Сумській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно зі ст.10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Сумської міської ради недоотримав би значну суму коштів.
У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Фактом неотримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Суми як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування - Сумська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Суми, а саме факту нездійснення ТОВ «Арсенал-Центр» плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.
Суд встановив, що листом від 29.05.2025 Окружною прокуратурою міста Суми повідомлено Сумську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства.
Листом від 05.06.2025 Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомлено, що позовна заява до цього часу не подавалася, у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Сумська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Суми, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Крім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.
На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою попередньо повідомлено Сумську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду, що підтверджено листом № 51-4576вих.25 від 06.06.2025.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.
На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв'язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в цьому випадку.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. Згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2007, укладеного між Малим приватним підприємством «Либідь» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал- Центр» (Покупець), покупець набув право власності на нежитлове приміщення - адмінбудівля «А-ІІ», площею 415,1 кв.м., склад «Б», площею 838,4 кв.м, склад «В», площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка «З» 75% готовності, вбиральня «Ж», огорожа, навіс «Е» за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
3.2. 07.02.2008 право приватної власності на вказане приміщення зареєстроване за ТОВ «Арсенал-Центр», що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17648378 від 07.02.2008.
3.3. 28.07.2010 між Сумською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Арсенал-Центр» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ «Арсенал-Центр» нерухомим майном (надалі -Договір).
3.4. Відповідно до п. 2.2 Договору, строк дії останнього - до 25.02.2014. Після закінчення терміну дії договору орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншим особами на поновлення договору оренди. Орендар, який має намір скористатися таким правом зобов'язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.
3.5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі № 920/1866/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр» до відповідача Сумської міської ради про внесення змін та поновлення договору оренди земельної ділянки, визнано укладеною Додаткову угоду № 1 від 26.02.2014 до Договору оренди земельної ділянки від 28.07.2010 та продовжено термін дії останнього до 25.02.2019.
3.6. Згідно інформації № 5834/5/18-28-04-08-06 від 17.07.2024 ГУ ДПС у Сумській області, наданої Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вбачається, що ТОВ «Арсенал-Центр» сплатив земельний податок у 2023 році в сумі 63990,30 грн та у 2024 (станом на 17.07.2024) - 46424,91 грн.
3.7. Листом № 51-3548вих.25 від 30.04.2025 Окружна прокуратура міста Суми звернулася до Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з метою отримання інформації про сплату коштів власниками нерухомого майна за використання земельних ділянок, серед яких, земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ «Арсенал-Центр» нерухомим майном. Оскільки оренда плата за вказану земельну ділянку не сплачувалася, за період 2023, 2024, січень-квітень 2025, Прокуратура просила Департамент надати розрахунок заборгованості.
3.8. Листом № 51-3664 вих.25 від 05.05.2025 Окружна прокуратура міста Суми звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з метою отримання інформації про нормативну грошову оцінку землі, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 у 2023 році або відомості щодо її вартості у 2023 році з урахуванням коефіцієнтів індексації.
3.9. Листом № 872/417-25-0.99.4 від 09.05.2025 Головного управління Держгеокадастру в Сумській області повідомило Окружну прокуратуру міста Суми про неможливість видачі витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 за 2023 рік та, відповідно, її вартості у 2023 році, оскільки з 2024 року надання вказаної інформації здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення ДЗК. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2023 році - 1,051 застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.
3.10. Згідно інформаційної довідки № 428539303 від 26.05.2025 з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Арсенал-Центр» є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення адмінбудівля «А-ІІ», площею 415,1 кв.м., склад «Б», площею 838,4 кв.м, склад «В», площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка «З» 75% готовності, вбиральня «Ж», огорожа, навіс «Е» за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
3.11. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 перебуває у власності Сумської міської ради.
3.12. Згідно інформації № 3402/5/18-28-04-01-10 від 23.05.2025 ГУ ДПС у Сумській області, наданої Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вбачається, що ТОВ «Арсенал-Центр» сплатило земельний податок за використання земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010: у 2024 - 103898,47 грн., у 2025 (станом на 01.05.2025) - 29150,22 грн.
3.13. Згідно листа № 06.01-18/2700 від 27.05.2025 Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, адресованого Окружній прокуратурі міста Суми, вбачається, що Департамент заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 не вживав. У зв'язку з обмеженим фінансуванням витрат на сплату судового збору, відсутня можливість звернення до суду, тому Департамент не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру на захист інтересів Сумської міської територіальної громади.
3.14. Листами № 06.01-16/819 від 06.06.2024 та № 06.01-16/770 від 27.05.2025 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомляв ТОВ «Арсенал-Центр» про необхідність належного оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном, а також пропонував добровільно сплатити розмір недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010.
3.15. Як вбачається з листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 27.05.2025 № 06.01-18/2790 ТОВ «Арсенал-Центр» за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 плати не здійснює.
3.16. Згідно листа Про надання інформації № 06.01-18/3421 від 05.06.2025 Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, адресованого Окружній прокуратурі міста Суми, ТОВ «Арсенал-Центр» не зверталося до міської ради із заявою про намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 28.07.2010, а відтак останній припинив свою дію 25.02.2019.
3.17. Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем - ТОВ «Арсенал-Центр» земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за період із 01.01.2023 до 30.04.2025, у сумі 120544,88 грн.
3.18. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, при здійсненні вказаного розрахунку, застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 2% на підставі рішення Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР, за посиланням: https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2023/09.08.2023/3994_.docx).
Вказане рішення міської ради регулює питання плати за землю на території Сумської міської територіальної громади, в тому числі визначає ставки земельного податку та орендної плати за землю з урахуванням категорій земель.
3.19. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 площею 0,7682 га, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ «Арсенал-Центр», відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - 11.02: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
3.20. При цьому, у вказаному рішенні Сумської міської ради визначено, що для вказаної категорії і цільового призначення, ставка орендної плати за користування земельною ділянкою під розміщення складських приміщень, офісів та адміністративних приміщень становить 2%.
3.21. Суд установив, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік розраховувався з урахуванням коефіцієнта індексації 1,051 за 2023 рік, що визначений згідно листа Держгеокадастру від 09.05.2025.
3.22. Згідно Витягу № НВ-9944185572024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2024 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 6845820,70 грн.
3.23. Згідно Витягу № НВ-9961676242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2025 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 7664230,85 грн.
3.24. З огляду на зазначене, розрахунок безпідставно утриманих коштів у розмірі 120544,88 грн. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради здійснено з урахуванням ставок визначених рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР) та складає 66282,22 грн. за 2023 рік, 33017,94 грн. - за 2024 рік, 21244,72 грн. - за 2025 рік (період з 01.01.2025 до 30.04.2025).
4. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.
Статею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).
Прокурор, звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, зазначає, що земельна ділянка по вул. Путивльська, 3 в м. Суми, площею 0,7682 га, з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, є об'єктом комунальної власності, який може використовуватись, зважаючи на вимоги ст. 123, 124 Земельного кодексу України, лише на підставі та умовах договору оренди.
Суд встановив, що 28.07.2010 між Сумською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Арсенал-Центр» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 під належним ТОВ «Арсенал-Центр» нерухомим майном, відповідно до п. 2.2 якого, строк дії Договору до 25.02.2014.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі № 920/1866/15 визнано укладеною Додаткову угоду № 1 від 26.02.2014 до Договору оренди земельної ділянки від 28.07.2010 та продовжено термін дії останнього до 25.02.2019.
Наявними у справі доказами підтверджено, що після 25.02.2019 між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 28.07.2010 продовжено не було.
Проте, згідно інформаційної довідки № 428539303 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ТОВ «Арсенал-Центр», станом на 26.05.2025, є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення адмінбудівля «А-ІІ», площею 415,1 кв.м., склад «Б», площею 838,4 кв.м, склад «В», площею 134,6 кв.м, незавершена будівництвом крита стоянка «З» 75% готовності, вбиральня «Ж», огорожа, навіс «Е» за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 Цивільного кодексу України).
Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.
Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.
З огляду на викладене ТОВ «Арсенал-Центр», як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Путивльська, 3 в м. Суми, площею 0,7682 га, з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
З аналізу змісту норм статей 1212-1214 Цивільного кодексу України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Суми в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
Згідно ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Згідно правової позиції викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 ЦК України.
Тому при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
Суд встановив, що згідно інформації ГУ ДПС у Сумській області, ТОВ «Арсенал-Центр» сплатило земельний податок за використання земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3 з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010: у 2023 році - 63990,30 грн., у 2024 - 103898,47 грн., у 2025 (станом на 01.05.2025) - 29150,22 грн.
Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем - ТОВ «Арсенал-Центр» земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за період із 01.01.2023 до 30.04.2025, у сумі 120544,88 грн.
Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, при здійсненні вказаного розрахунку, застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 2% на підставі рішення Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» (з урахуванням змін внесених рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994 - МР, за посиланням: https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2023/09.08.2023/3994_.docx).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 площею 0,7682 га, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, який на праві приватної власності належить ТОВ «Арсенал-Центр», відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - 11.02: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
У вказаному рішенні Сумської міської ради визначено, що для вказаної категорії і цільового призначення, ставка орендної плати за користування земельною ділянкою під розміщення складських приміщень, офісів та адміністративних приміщень становить 2%.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
За змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно Витягу № НВ-9944185572024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2024 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 6845820,70 грн.
Згідно Витягу № НВ-9961676242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2025 році - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:11:002:0010 становить 7664230,85 грн.
Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).
Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік розраховувався з урахуванням коефіцієнта індексації 1,051 за 2023 рік, що визначений згідно листа Держгеокадастру від 09.05.2025.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З огляду на зазначене, розрахунок безпідставно утриманих коштів у розмірі 120544,88 грн. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради здійснено вірно, з урахуванням ставок визначених рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» (з урахуванням змін внесених рішеннями Сумської міської ради від 14.07.2022 № 3025 - МР та від 09.08.2023 № 3994 - МР) та враховуючи суми сплаченого земельного податку у 2023 - 2025 роках, та складає 66282,22 грн. за 2023 рік, 33017,94 грн. - за 2024 рік, 21244,72 грн. - за 2025 рік (період з 01.01.2025 до 30.04.2025).
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 120544,88 грн., за період з 01.01.2023 до 30.04.2025, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010, площею 0,7682 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 3, за відсутності укладеного договору оренди землі.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему “Електронний суд», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр» (03067, м. Київ, провул. Чугуївський, буд. 21, код ЄДРПОУ 31202310) на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) 120544,88 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр» (03067, м. Київ, провул. Чугуївський, буд. 21, код ЄДРПОУ 31202310) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891) 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 22.08.2025.
(У період з 14.07.2025 до 15.08.2025 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна