вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2199/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Жиган А.О., розглянув заяву Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2199/23
за первісним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661
в особі філії "Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш».
01032, місто Київ, вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, будинок 59, код ЄДРПОУ 26444970
до Приватного підприємства "Райнпласт Україна"
08292, Київська область, місто Буча, вулиця Нове Шосе, будинок 5, квартира 47, код ЄДРПОУ 33800929
про стягнення штрафних санкцій
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Райнпласт Україна"
08292, Київська область, місто Буча, вулиця Нове Шосе, будинок 5, квартира 47, код ЄДРПОУ 33800929
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661
в особі філії "Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
01032, місто Київ, вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, будинок 59, код ЄДРПОУ 26444970
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мицько Н.М., посвідчення адвоката України №5320 від 28.09.2012, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;
встановив:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2199/23 за первісним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Приватного підприємства «Райнпласт Україна» про стягнення штрафних санкцій та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Райнпласт Україна» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» про стягнення заборгованості.
За результатами розгляду справи, у судовому засіданні 02.04.2024 проголошене скорочене рішення суду (вступну та резолютивну частини) у справі №91/2199/23, повний текст рішення складено 10.07.2025.
У підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного підприємства «Райнпласт Україна» надійшла заява (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення.
Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання з розгляду заяви Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення, явка представників сторін у вказане судове засідання не є обов'язковою, а їх відсутність не перешкоджатиме розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення на 24.07.2025 о 12:00.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява (вх.№9903/25 від 15.07.2025) щодо витрат на правничу допомогу.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Приватного підприємства "Райнпласт Україна" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
24.07.2025 у судове засідання з'явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом.
Судом розглянута заява Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення.
За результатом розгляду заяви Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12) частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В обґрунтування заяви про покладення на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» судових витрат на професійну правничу допомогу Приватне підприємство «Райнпласт Україна» зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/2199/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» (позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)) до Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом)) про стягнення штрафних санкцій у сумі 596849,20 грн та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Райнпласт Україна» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» про стягнення грошових коштів у сумі 1209800,00 грн, первісний позов задоволено часткового, в частині зустрічних позовних вимог провадження закрито унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Приватне підприємство «Райнпласт Україна» вказує, що після пред'явлення зустрічного позову у даній справі, 04 вересня 2023 року Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» задоволено зустрічні позовні вимоги та здійснено оплату на користь Приватного підприємства «Райнпласт Україна» за надані послуги з виготовлення обладнання для виготовлення, контролювання та гідравлічних випробувань ущільнюючих кілець з розширеного графіту та передані комплекти обладнання для виготовлення, контролювання та гідравлічних випробувань ущільнюючих кілець з розширеного графіту за актами приймання - передачі №1,2 та 3 від 04.07.2023 у розмірі 1209800,00 грн.
Отже, на думку Приватного підприємства «Райнпласт Україна» Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» фактично визнало позовні вимоги за зустрічним позовом.
Приватне підприємство «Райнпласт Україна» вказує, що рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/2199/23 первісний позов задоволено частково, що у відсотковому відношенні становить 99,6% - відмовлено та 0,4% - задоволено від суми заявленого позивачем за первісним позовом стягнення.
Враховуючи вищевикладене, Приватне підприємство «Райнпласт Україна» заявляє до стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» витрат Приватного підприємства «Райнпласт Україна» на професійну правничу допомогу: у зв'язку із розглядом первісного позову - пропорційно розміру задоволеної та, відповідно, відхиленої частини позовних вимог у розмірі 14910,00 грн (всього понесено судових витрат за первісним позовом 15000,00 грн) та понесені витрати Приватного підприємства «Райнпласт Україна» на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом у розмірі 20000,00 грн (повністю, у зв'язку з тим, що провадження за зустрічним позовом закрито у зв'язку зі сплатою спірної заборгованості).
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» у заяві (вх.№9903/25 від 15.07.2025) вказує на свою незгоду з вимогою Приватного підприємство «Райнпласт Україна» щодо стягнення витрат на правничу допомогу за первісним позовом та витрат на правничу допомогу за зустрічним позовом, з огляду на необґрунтованість визначення цієї суми та її надмірність.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Приватне підприємство «Райнпласт Україна» надає до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1347258 від 27.07.2023, договір про надання правової допомоги від 27 липня 2023, рахунок на оплату №28/08 від 28.08.2023, платіжну інструкцію №5816 від 01.09.2023, акт №02/04 приймання-передачі наданих послуг від 02.04.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) по справі №911/2199/23, додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги №б/н від 27 липня 2023 року.
27 липня 2023 року між адвокатом Сербіновою Аліною Андріївною (далі - адвокат) та Приватним підприємством «Райнпласт Україна» (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення, здійсненням досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розглядом кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справ.
Правова допомога на виконання предмету договору надається клієнту шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій, позовних заяв тошо, представництва інтересів клієнта у всіх судових (в тому числі апеляційних та касаційних) інстанціях, з усіма правами, що надані законом представнику потерпілого у кримінальному провадженні (з правом подання заяви про злочин), позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом повної часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, отримання та/або оскарження рішення суду, пред'явлення позовного листа до стягнення, в органах державної влади, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об'єднання громадян, для чого адвокату надається право подавати від імені клієнта заяви, скарги, клопотання, запити у відповідні установи, отримувати необхідні довідки та документи, підписувати позовні заяви та інші заяви і скарги, вести від імені клієнта переговори та попередні узгодження всіх процедурних питань, сплачувати належні з клієнта платежі та виконувати всі дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень, здійснення адвокатом повноважень захисника та представника клієнта у всіх судових інстанціях (пункт 2.1 - 2.4 договору).
За надання правової допомоги відповідно до умов цього договору, сплачується гонорар адвокату за домовленістю сторін, виходячи з конкретного випадку та обсягу необхідної допомоги (пункт 4.1 договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не пізніше ніж до 27 липня 2025 року (пункт 7.1 договору).
Також 27 липня 2023 року між адвокатом Сербіновою Аліною Анатоліївною та Приватним підприємством «Райнпласт Україна» підписано додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги №б/н від 27 липня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги №б/н від 27 липня 2023 року сторони затвердили та погодили види та фіксовану вартість юридичних послуг наданих адвокатом клієнту в межах виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 27 липня 2023 року, а саме:
1. Вивчення, дослідження документів наданих клієнтом, пов'язаних зі справою №911/2199/23 та наявних доказів, що обґрунтовують позицію клієнта, надання усної консультації клієнту щодо можливих способів захисту порушених прав та відновлення інтересів, погодження тактики та ймовірних шляхів вирішення даної справи та подальшої перспективи захисту активів клієнта.
2. Комплексний правовий супровід та представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції по справі №911/2199/23 за первісним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Приватного підприємства «Райпласт Україна» про стягнення у сумі 596849,20 грн, що включає в себе підготовку та подання усіх необхідних процесуальних документів по справі для належного захисту прав та законних інтересів клієнтa.
3. Підготовка, складання та подання в господарський суд за місцем розгляду первісного позову по справі №911/2199/23 зустрічний позов до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» про стягнення грошових коштів у сумі 1209800,00 грн.
Правовий супровід та представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції справи (за місцем розгляду первісного позову по справі №911/2199/23) за зустрічним позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» про стягнення грошових коштів у сумі 1209800,00 грн.
Вартість послуг за пунктами 1, 2 становить 15000,00 грн, вартість послуг за пунктом 3 - 20000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 35000,00 грн.
До матеріалів справи надано акт №02/04 приймання-передачі наданих послуг від 02.04.2024 відповідно до якого адвокат Сербінова Аліна Андріївна та Приватне підприємством «Райнпласт Україна» склали акт про те, що на виконання умов договору б/н від 27.07.2023 та додаткової угоди №3 від 27.07.2023 до даного договору адвокат надав послуги на суму 35000,00 грн.
Відповідно до рахунку на оплату №28/08 від 28.08.2023 та платіжної інструкції №5816 від 01.09.2023 підтверджується перерахування гонорару адвокату Серібновій Аліні Андріївні за правничу допомогу у цій справі Приватним підприємством "Райнпласт Україна" у розмірі 35000,00 грн.
Згідно з частинами 3-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У цій справі судом враховано, що Приватним підприємством "Райнпласт Україна" заявлено до стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» 15000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом первісного позову (14910,00 грн пропорційно розміру задоволеної та, відповідно, відхиленої частини позовних вимог), судом перевірено розрахунок, врахована достатня складність правовідносин за первісним позовом, те, що такий гонорар у фіксованому розмірі погоджений сторонами у договорі, сторонами складені та надані суду документи про прийняття цих послуг клієнтом, їх детальний опис, фактичне надання яких підтверджується матеріалами справи, те, що позивач оплатив ці послуги, відтак, заявлені судові витрати у розмірі 15000,00 грн є реальними, обгрунтованими та необхідними при розгляді первісного позову, отже, оскільки первісний позов задоволено частково, суд вважає, що вимога Приватного підприємства "Райнпласт Україна" про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» 14910,00 грн судових витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (за розрахунком суду, пропорційно до задоволених вимог 0,4% стягненню підлягало б 14940,00 грн, проте, суд не виходить за межі заявлених суду вимог).
Щодо стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» понесених витрат Приватного підприємства "Райнпласт Україна" на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн за зустрічним позовом, то суд зазначає таке.
З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, оскільки спірні обставини за зустрічним позовом виникли в межах тих самих правовідносин сторін, що і за первісним позовом, зустрічна позовна заява не потребувала від представника позивача за зустрічним позовом аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль на вивчення вже відомої їй справи, при цьому, обставини за первісним позовом були складніші за обставини за зустрічним позовом, у тому числі, щодо способів їх доведення, зібрання доказів та обгрунтування для оцінки судом, відповідач за зустрічним позовом добровільно сплатив суму боргу, відтак, суд дійшов висновку, що у межах правовідносин між тим самим адвокатом та клієнтом під час надання послуг з правничої допомоги в одній справі, погодження вартості послуг за зустрічним позовом у розмірі більшому, ніж за первісний позов, що не потребувало додаткового вивчення справи, чинного законодавства, що регулює спірні справовідносини, подібної судової практики тощо, не відповідає критерію реальності вартості таких послуг, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що реально вартість цих послуг не могла бути більшою за вартість послуг за первісним позовом (15000,00 грн), одночасно, судом враховано, що за детальним описом робіт від 04.04.2024, актом № 02/04 приймання-передачі послуг від 02.04.2024 та переліком послуг, що визначають їх вартість у додатковій угоді №3 до договору про надання правової допомоги, послуги за зустрічним позовом значною мірою дублюють ті послуги, що одночасно надаються адвокатом за первісним позовом, також судом врахована поведінка відповідача за зустрічним позовом - добровільна повна оплата заявленої за зустрічним позовом заборгованості, а також обгрунтованість доводів клопотання Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» про зменшення судом розміру судових витрат, відтак, оскільки гонорар адвоката визначений у фіксованому розмірі, що не дає суду змоги виокремити дублюючі послуги, зважаючи на переліки послуг вищевказаних детального опису робіт, акту приймання-передачі та додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку про присудження позивачу за зустрічним позовом як компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом (яка фактично полягала лише у складанні тексту зустрічної позовної заяви) 7500,00 грн (половини від суми, яку суд визначив як максимальну з реальних сум при погодженні між адвокатом та клієнтом у цій справі - 15000,00 грн), керуючись принципом Європейського суду з прав людини, що викладений в його усталеній практиці, про те, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Отже, з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на користь Приватного підприємства "Райнпласт Україна" підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 22410,00 грн, у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в решті заявленої Приватним підприємством "Райнпласт Україна" суми 12500,00 грн слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (вх.№2890/24 від 08.04.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» (код ЄДРПОУ 26444970, адреса: 01032, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 59) на користь Приватного підприємства «РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33800929, адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 5, кв. 47) 22410,00 грн (двадцять дві тисячі чотириста десять гривень) витрат позивача на правничу допомогу.
3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне додаткове рішення суду складено 22.08.2025.
Суддя С.О. Саванчук