ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.08.2025Справа № 910/12589/24
за заявою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"
про відстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"
про стягнення 109 870 530,63 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» штрафні санкції за державним контрактом №22/2-19-EDK-23 від 27.10.2023 в розмірі 1 098 705 грн 31 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 480 грн 58 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/12589/24 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/12589/24 скасувати в частині зменшення відсотків за користування коштами попередньої оплати та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення 9 506 268,87 грн, та здійснити перерозподіл судового збору. Викласти п. 2 резолютивної частини у наступній редакції: « 2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 7, код ЄДРПОУ 30019335) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823) штрафні санкції за державним контрактом №22/2-19-EDK-23 від 27.10.2023, а саме: пеню у розмірі 446 063,40 грн, штрафу у розмірі 557 579,23 грн та проценти за користування коштами у розмірі 9 506 268,87 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 847 840,00 грн.». В решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 залишити без змін. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 7, код ЄДРПОУ 30019335) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823) 110 032,77 судового збору за подання апеляційної скарги.
Через систему "Електронний суд" 04.08.2025 від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, а саме:
рішення Господарського суду міста Києва від 22 січня 2025 року у справі № 910/12589/25, у частині яка не була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року, - щодо стягнення пені у розмірі 446 063,40 грн та штрафу у 13 розмірі 557 579,23 грн штрафу - на один рік з дати ухвалення Господарським судом міста Києва судового рішення - до 22 січня 2026 року;
постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року у справі № 910/12589/25, яким було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22 січня 2025 року у справі № 910/12589/25 у відповідній частині,- щодо стягнення процентів за користування коштами у розмірі 9 506 268,87 грн, витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 847 840,00 грн та витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 110 032,77 грн - на один рік з дати ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови - до 08 липня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" призначено до судового розгляду на 20.08.2025.
Через систему "Електронний суд" 19.08.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій останній заперечував проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану ним заяву та просив відстрочити прийняте виконання судового рішення. Представник позивача проти задоволення заяви заперечував.
Розглянувши заяву відповідача суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що стягнення з відповідача, який є державним підприємством Міністерства оборони України та єдиною національною агенцією, що забезпечує централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, значної суми штрафних санкцій по рішенню суду, може призвести до негативних наслідків для підприємства та Держави в цілому, зокрема зриву виконання інших державних контрактів та зовнішньоекономічних контрактів, предметом яких є поставка товарів військового призначення для забезпечення потреб та оборони держави. В такому разі зупиниться належне виконання укладених державних контрактів та зовнішньоекономічних контрактів, які спрямовані на забезпечення Збройних Сил України необхідними товарами військового призначення, що призведе до зриву поставок та, в цілому, послабить міць української армії, що є неприпустимим в умовах війни.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Представник позивача в судовому засіданні наголосив, що один звіт (форма № 2) не є достатнім доказом об'єктивної неможливості виконання рішення. Для оцінки дійсного фінансового стану відповідача слід враховувати й інші фінансові документи, зокрема: 1) баланс підприємства (форма № 1); 2) звіт про рух грошових коштів (форма № 3); 3) аудиторські висновки; 4) інформацію про активи, зобов'язання та ліквідність; 5) інформація про дебіторську заборгованість та її перспективи стягнення тощо.
Так, у відкритих джерелах міститься інформація про фінансовий стан відповідача, а саме про дохід 32 672 767,00 грн, чистий прибуток 95 257 000,00 грн та ін. (https://opendatabot.ua/c/30019335), що свідчить про те, що Відповідач має позитивну динаміку зростання власного капіталу, що демонструє фінансову стійкість підприємства, а також має високу частку оборотних активів, що також свідчить про наявність достатніх ресурсів для покриття поточних зобов'язань.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, у відповідача існує обов'язок виконання рішення суду в силу прямої вказівки закону.
Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.
Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Розглянувши мотиви поданої заяви, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочку виконання судових рішень.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Відмовити Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/12589/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.05.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна