ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.08.2025Справа №910/6037/25
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ
до Головного управління Національної поліції у м. Києві, м. Київ
про стягнення 14 973, 17 грн, -
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві (відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 14 973, 17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.
23.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про виправлення описки в позовній заяві відповідно до якої зазначає, що по тексту позовної заяви було допущено механічну описки та зазначено суму 20 534, 00 грн, тоді як вірною є сума 21 525, 79 грн.
02.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає про те, що виплату страхового відшкодування здійснено не на користь сторони договору страхування (потерпілого), а на користь власника пошкодженого автомобіля; наданий рахунок не є належним доказом визначення розміру збитків; пошкоджений автомобіль 2008 року випуску, а тому відсутні підстави для сплати повної вартості відновлювального ремонту.
04.06.2025 до суду від відповідача надійшов уточнений відзив, який є аналогічним за змістом відзиву на позовну заяву. Проте відповідач також зазначає, що клопотання позивача про виправлення описок не є заявою по суті та не підлягає відхиленню; вигодонабувачем за договором страхування є ОСОБА_1
09.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де вказує, що позивачем до розрахунку страхового відшкодування було застосовано коефіцієнт зносу КТЗ 0,7, а тому виплата по полісу становила 20 534, 00 грн.
13.06.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
30.05.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "МініКАСКО" №26145Га4ка (договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 .
16.07.2024 о 11:35 год. в м. Києві відбулася відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва №761/27139/24 від 20.08.2025, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
23.07.2024 водій автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про настання події та на виплату за договором ОСЦПВВНТЗ на рахунок ФОП Артюх Сергій Володимирович.
Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 25.07.2024, виставленого ФОП Артюх Сергій Володимирович (СТО), вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 становить 36 498, 96 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП була застрахована за полісом №ЕР216627745 в ПРАТ "СК "Універсальна".
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" та Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (угода), яка діє з 01.12.2016. Інформація про учасників угоди розміщена на сайті Моторно транспортного (страхового) бюро України http://www.mtsbu.ua.
Згідно розміщеної на сайті Моторно транспортного (страхового) бюро України http://www.mtsbu.ua "Інформації про систему Прямого врегулювання збитків" пряме врегулювання збитків - це система, в якій страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, в частині відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, відповідальної за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Така система не вимагає від страхувальника укладання додаткових договорів страхування, крім договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), укладеного з страховиком - учасником системи ПВЗ.
Текст Угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016, для загального ознайомлення на сайті Моторно транспортного (страхового) бюро України http://www.mtsbu.ua не викладений.
Пряме врегулювання збитків - це система, в якій страховик, який застрахував цивільно - правову відповідальність потерпілого, в частині відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно - правову відповідальність особи, відповідальної за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Така система не вимагає від страхувальника укладання додаткових договорів страхування, крім договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), укладеного з страховиком - учасником системи прямого врегулювання збитків.
На підставі зазначеної угоди між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" було проведено пряме врегулювання збитків та погоджено до виплати 21 525, 79 грн. Внаслідок чого позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 21 525, 79 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1077540 від 13.08.2024.
Також на підставі розрахунку страхового відшкодування та рахунку №А-017821 від 25.07.2024, виставленого ФОП Артюх Сергій Володимирович (СТО), позивачем було складено страховий акт №ARX4209055 від 12.08.2024 та здійснено ще сплату суми страхового відшкодування в розмірі 14973,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1077573 від 13.08.2024.
У зв'язку з тим, що відповідач є власником автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_2 позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 14 973, 17 грн.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відтак, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, застосовуються спеціальні норми закону, а саме п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Наведеними нормами закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст. 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. Така правова позиція Верховного Суду висловлена у постановах від 04.12.2019 у справі №359/2309/17, від 17.10.2019 у справі №489/1356/16-ц, від 04.03.2020 у справі № 331/6395/18.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Таким чином, належними та допустимими доказам вартості відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 , яка становить 36 498, 96 грн є рахунок №А-017821 від 25.07.2024, виставлений ФОП Артюх Сергій Володимирович (СТО).
Відповідач в свою чергу не скористався своїм правом визначеним частиною 1 статті 101 ГПК України щодо можливості проведення експертизи на його замовлення.
Згідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням вищевикладеного, оскільки страховиком відповідача на підставі угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" було проведено пряме врегулювання збитків та погоджено до виплати 21 525, 79 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_1 становить 36 498, 96 грн, то відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування шкоди, що становить різницю між фактичним розміром шкоди та погодженою страховиком відповідача сумою страхового відшкодування, тобто у сумі 14 973, 17 грн (36 498, 96 грн - 21 525, 79).
Аргументи та заперечення відповідача проти позову, що наведені у відзиві на позовну заяву, суд розглянуто та відхилено, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
З огляду на вищевикладене, суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що у відповідності до ст. 1194 Цивільного кодексу України різниця суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 973, 17 грн підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві суми страхового відшкодування в розмірі 14 973, 17 грн.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму страхового відшкодування в розмірі 14 973, 17 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 17 коп.) та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сергій МОРОЗОВ