номер провадження справи 15/52/23
07.08.2025 Справа № 908/702/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ТЕК-Україна», 32300, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський р-н, м. Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського, будинок 31/2,
до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 20,
про стягнення коштів
за зустрічним позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ТЕК-Україна», 32302, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, м. Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського, буд. 31/2,
про визнання недійсними договорів
за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.
за участю представників сторін:
від ТОВ “ТД ТЕК-Україна»: Гришин Р.В., адвокат, ордер АР 1110691 від 07.04.2023;
від АТ “ДТЕК Дніпроенерго»: не з'явився;
установив
06.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ТЕК-Україна», Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя, про стягнення 6 073 542,24 грн, у т.ч. сума заборгованості за поставлений товар 4 270 081,84 грн, сума інфляційних втрат 1 348 824,5 грн, 3% річних у сумі 197 365,8 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, справу № 908/702/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
09.03.2023 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/702/23. Присвоєно справі номер провадження 15/52/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2023.
23.03.2023 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ТЕК- Україна» до суду надійшла уточнена позовна заява. Позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 270 081,84 грн, пеню в розмірі 254 921,70 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 1 348 824,50 грн, 3% річних у розмірі 197 365,80 грн, загальна сума позову 6 071 193,84 грн. У первісно поданому позові наведено розрахунок пені, однак у прохальній частині така вимога була відсутня. Враховуючи зменшення розміру заявлених позовних вимог, судом прийнято заяву до розгляду.
Розглядається позов про стягнення з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суми основного боргу в розмірі 4 270 081,84 грн, пені 254 921,70 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 1 348 824,50 грн, 3% річних у розмірі 197 365,80 грн.
04.04.2023 від представника Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» до суду надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог.
05.04.2023 від представника Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду 10.04.2023, окрім іншого, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 02.05.2023. Витребувано у позивача документи.
25.04.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду 01.05.2023 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ТЕК-Україна» про визнання договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭС від 14.04.2021 недійсним. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/7023/23. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні, яке призначено на 02.05.2023 об 10:30 год.
Ухвалою суду 02.05.2023 відкладено підготовче засідання на 05.06.2023.
12.05.2023 через систему “Електронний суд» від Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя надійшла заява про зміну предмету позову б/н від 12.05.2023 по справі № 908/702/23.
Ухвалою суду 19.05.2023 відмовлено в прийняті заяви Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя про зміну предмету позову б/н від 12.05.2023 по справі № 908/702/23.
30.05.202 надійшов запит справи № 908/702/23 з Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з апеляційною скаргою Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023.
Ухвалою суду 05.06.2023 зупинено провадження у справі № 908/707/23 до перегляду Центральним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023. Матеріали справи направлено до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
07.07.2023 до суду надійшли матеріали справи № 908/702/23.
24.07.2023 від Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» надійшла заява про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду 25.07.2023 поновлено провадження у справі № 908/702/23 з 09.08.2023. Призначено підготовче провадження на 09.08.2023.
07.08.2023 надійшов запит справи № 908/702/23 з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у зв'язку з касаційною скаргою Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023.
09.08.2023 від представника Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», адвоката Фролова-Гутарова І.А. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 09.08.2023 зупинено провадження у справі № 908/702/23 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області. Матеріали справи № 908/702/23 направлено до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду м. Київ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 908/702/23 касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" задоволено. Скасовано ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23. Справу № 908/702/23 направлено до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23, задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 скасовано. Справу № 908/702/23 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду заяви про зміну предмету позову № б/н від 12.05.2023.
11.07.2025 до суду надійшли матеріали справи № 908/702/23.
Ухвалою суду від 14.07.2025 провадження у справі було поновлено з 24.07.2025 із стадії підготовчого провадження і підготовче засідання було призначено на 24.07.2025 о 12:00 год.
Ухвала суду від 14.07.2025 була отримана доставлена сторонам до наявних у них електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» 15.07.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
15.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від ТОВ “ТД ТЕК-України» суд отримав документи на виконання вимог попередньої ували суду у справі від 10.04.2023.
21.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від АТ “ДТЕК Дніпроенерго» суд отримав клопотання про відкладення засідання на більш пізніший термін, оскільки уповноважений представник заявника перебуває у відпустці.
24.07.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.08.2025. Прийнято до розгляду заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про зміну предмету позову за зустрічною позовною заяву, з урахуванням якої предметом позову за зустрічною позовною заявою є вимоги АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про визнання недійсними укладених з ТОВ «ТД ТЕК-України» договорів поставки продукції № 4191-ДЭ-За-ТЭС від 14.04.2021, № 4341-ДЭ-За-ТЭС від 05.07.2021, № 4197-ДЭ-За-ТЭС від 14.04.2021, № 4192-ДЭ-За-ТЭС від 15.04.2021, № 4186-ДЭ-За-ТЭС від 02.04.2021, № 4168-ДЭ-За-ТЭС від 06.04.2021, № 4137-ДЭ-За-ТЭС від 19.03.2021, № 3991-ДЭ-За-ТЭС від 19.01.2021, № 4292-ДЭ-За-ТЭС від 02.06.2021.
Технічна фіксація підготовчого засідання 07.08.2025 здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Судом перевірено явку представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» були укладені договори про закупівлю товару на виконання яких відповідачу за первісним позовом було поставлено товар, який частково оплачений. Просить стягнути заборгованість за поставлений товар з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У відзиві на первісний позов АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зазначило, що позивачем за первісним позовом не надано документів, які б мали бути передані разом з товаром та як наслідок не доведено конкретного початку перебігу строку для виконання зобов'язання замовником товару. Також товариство позбавлено можливості надати первинні документи, які стосуються діяльності Відокремленого підрозділу, оскільки вони залишилися у м. Енергодар, який є тимчасово окупованим.
АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у зустрічному позові зазначило, що укладені з позивачем за первісним позовом договори є недійсними, оскільки їх укладено відповідно до змісту статуту товариства вчинення правочину від імені товариства передбачено особисто виконавчим органом товариством. Однак, спірні договори підписано не виконавчим органом, а особами, які відповідних повноважень на вчинення правочинів від імені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не мали, а саме директором відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» Шовгелею С.В. та в.о. директора ВП «Запорізька теплова електрична станція» Шевцовим М.В. Посилаючись на невідповідність спірних договорів вимогам статті 203 ЦК України вважає їх фіктивними та просить визнати недійсними.
Позивач за первісним позовом заперечив щодо зустрічного позову та зазначив, що у Єдиному державному реєстрі відсутні обмеження повноважень генерального директора товариства, який підписав довіреність на підставі яких Шевцов М.В. та Шовгель С.В. підписали спірні договори. Посилаючись на положення статуту товариства, відповідачем за первісним позовом самого статуту до матеріалів справи не надано. Відповідачем товар прийнято, зауваження щодо його якості та кількості відсутні.
Судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну) частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо судового спору зазначає наступне.
28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна» (Постачальник) та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» (Покупець) укладено договори про закупівлю товару: № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021; № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021; № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021; № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021; № 4186-ДЭ-заТЭС від 02.04.2021; № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021; № 4137-ДЭ-заТЭС від 19.03.2021; № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.2021; № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021; а також за замовленням, без письмового договору за рахунком-фактурою № СФ-0000789 від 07.10.2021.
Відповідно до п. 1.1 договорів, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: згідно класифікатора (далі-товар), 2020-2021 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно із специфікацією, визначеною в даному пункті договору. Умовами п. 1.3 договорів сторони визначили, що вантажоодержувачем товару є ДТЕК Запорізька ТЕС, 71501, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, 95.
На виконання умов вказаних договорів про закупівлю товару ТОВ «ТД ТЕК Україна» здійснена поставка товару:
- № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021 на суму 437 163,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000449 від 21.07.2021 та експрес накладною № 59000710613497 від 21.07.2021, № РН-0000558 від 21.07.2021 та експрес накладною № 59000723707436 від 27.08.2021, № РН-0000607 від 15.09.2021 та експрес накладною № 59000731104985 від 15.09.2021;
- № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 на суму 3 023 428,80 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000480 від 03.08.2021 та товаротранспортною накладною № 133 від 03.08.2021;
- № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 на суму 92 269,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000430 від 10.06.2021 та експрес накладною № 59000696116765 від 10.06.2021;
- № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021 на суму 176 172,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000318 від 02.06.2021 та експрес накладною № 59000693049223 від 02.06.2021;
- № 4186-ДЭ-заТЭС від 02.04.2021 на суму 688 795,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000408 від 09.07.2021 та експрес накладною № 590007064308074 від 09.07.2021;
- № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021 на суму 286 106,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000406 від 09.07.2021 та експрес накладною № 590007064308074 від 09.07.2021;
- № 4137-ДЭ-заТЭС від 19.03.2021 на суму 991 320,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000307 від 26.05.2021 та експрес накладною № 59000690538030 від 26.05.2021;
- № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.2021на суму 238 633,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000165 від 13.04.2021 та експрес накладною № 59000674506710 від 13.04.2021;
- № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021 на суму 155 865,60 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000559 від 27.08.2021 та експрес накладною № 59000723707436 від 27.08.2021.
Усі поставки товару по письмовим договорам здійснено позивачем з урахуванням п. 5.1.1 п. 5.1 договорів, а саме: на умовах DDP згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: м. Енергодар, Запорізька область, вул. Проомислова, 95, ДТЕК Запорізька ТЕС.
Поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом, п. п. 5.2, 5.3 договорів та відповідно до товарно-транспортних накладних
Згідно з п. 5.6 договору, право власності на товар, усі ризики втрати або пошкодження товару, переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару.
При поставці товару постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, наступні документи: рахунок; видаткову накладну з кодом УКТЗЕТ; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та /або паспорт (п. 5. 7 договору).
Згідно з п. 4. 1 договорів, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого товару на 60 календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладеної, а також документів, передбачених розділом 5 договорів.
Відповідач частково виконав зобов'язання за договорами та сплатив кошти за отриманий товар, а саме по договорах: № 4137-ДЭ-ЗаТЭС від 19.03.2021 сплатив 30.08.2021 - 495 660,00 грн та 24.09.2021 - 465 560,30 грн, залишок боргу 30 099,7 грн; № 3991-ДЭ-ЗаТЭС від 19.01.21 сплатив 26.11.2021 - 227 800,26 грн залишок боргу 10 832,94 грн; № 4186-ДЭ-ЗаТЭС від 02.04.2021 сплативши 21.01.2022 - 520 000,00 грн та 18.02.2022 - 113 000,00 грн, залишок боргу 55 795,2 грн.
За іншими договорами відповідач не сплатив кошти за поставлений товар.
Заборгованість за поставлений товар складає за договорами: № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021 - 437 163,60 грн; № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 - 3 023 428,80 грн; № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 - 92 269,20 грн; № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021 - 176 172,00 грн; № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021 - 286 106,40 грн; № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021 - 155 865,60 грн.
Крім того, позивачем за первісним позовом по письмовому замовленню за рахунком-фактурою № СФ-0000789 від 07.10.2021 поставлено АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (видаткова накладна РН-0000761 від 12.11.2021) товар на суму 2348,40 грн, який отримано 15.11.2021, однак на час подання даного позову не сплачено за отриманий товар його вартість.
Несвоєчасна оплата за отриманий товар стала підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Щодо отримання товару за видатковою накладною № РН-0000761 від 12.11.2021 то, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зобов'язано заплатити за отриманий товар з урахуванням ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На адресу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надсилалась претензія № 523 від 16.02.2023 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 4 270 081,84 грн, яка вручена 23.02.2023. Доказів надання відповіді не надано.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» отримало товар за укладеними договорами, документи на підтвердження отримання товару підписано без зауважень щодо кількості та якості товару, заборгованість на час вирішення спору в суді не сплачена. Поставка товару відбувалася ще до повномасштабного вторгнення російської федерації -24.02.2022.
Позовні вимоги за первісним позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 270 081,84 грн, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими.
АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 06.08.2025 надіслало до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення коштів за видатковою накладною від 21.07.2021 № РН 0000448 за договором від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-заТЭС на суму 28 513,83 грн (загальна сума 36 060,00 грн), у зв'язку з заявою АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 06.08.2025 про припинення зобов'язання зарахуванням та її погашенням.
З приводу даного клопотання та заяви суд зазначає, що в якості додатку до клопотання про закриття провадження у справі зазначена - взаємозалік.zip. Даний додаток при завантаженні документу не відривається. Представник позивача за первісним позовом зазначив, що ознайомитися із змістом додатку не зміг, оскільки він не відкривається при спробі його завантажити. Крім того, із змісту клопотання не можливо встановити за яким господарським зобов'язанням проведено припинення зобов'язання зарахуванням. Щодо проведення припинення зобов'язання зарахуванням заперечив.
Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Враховуючи те, що ані із змісту клопотання, ані із додатків до клопотання про закриття в частині провадження у справі, суд не може встановити наявність або відсутність умов для припинення зобов'язання зарахуванням, представник позивача за первісним позовом заперечує щодо такого зарахування, підстави для задоволення клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про закриття провадження у справі в частині стягнення коштів у розмірі 28 513,83 грн відсутні.
ТОВ «ТД ТЕК-Україна» просить стягнути пеню в розмірі 254 921,70 грн із розрахунку окремо за кожним договором.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (положення частини першої ст. 611 ЦК України).
За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.14 умов договорів, у разі прострочки оплати товару, покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від несвоєчасно оплаченого товару.
Зобов'язання по оплаті за поставлений товар у відповідача виникли за договорами: № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021 починаючи з 14.11.2021; № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 починаючи з 02.10.2021; № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 починаючи з 09.08.2021; № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021 починаючи з 01.08.2021; № 4137-ДЭ-ЗаТЭС від 19.03.2021 починаючи з 25.08.2021; № 3991-ДЭ-ЗаТЭС від 19.01.2021 починаючи з 12.06.2021; № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021 починаючи з 26.10.2021; № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021 починаючи з 08.09.2021; № 4186-ДЭ-ЗаТЭС від 02.04.2021 починаючи з 08.09.2021.
Пеня, яка заявлена до стягнення з відповідача за первісним позовом, за прострочені періоди з урахуванням обмеження у вигляді 5% від вартості невчасно оплаченого товару, узгоджені сторонами у п. 7.14 договору по договорами становить: № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021 - 21 858,18 грн; № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 - 151 171,44 грн; № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 - 4613,46 грн; № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021 - 8808,6 грн; № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021 - 14 305,32 грн; № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021 - 7793,28 грн; № 4186-ДЭ-заТЭС від 02.04.2021 - 34 439,76 грн; № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.21 - 11 931,66 грн.
Перевіривши наведений розрахунок пені, суд вважає його правильним.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
ТОВ «ТД ТЕК-Україна» просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних у загальному розмірі 197 3655,8 грн, та інфляційні втрати у загальному розмірі 1 348 824,50 грн із проведених розрахунків окремо за кожною поставкою.
Перевіривши наведений розрахунок 3% річних у первісному позові, суд зазначає, що по договору № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021 початок періоду прострочення припадає на 16.11.2021 з урахуванням першого робочого дня, а не 14.11.2021, оскільки 14.11.2021 - неділя (вихідний день) - розмір 3% річних - 16 743,96 грн; по договору № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 початок періоду прострочення припадає на 05.10.2021 з урахуванням першого робочого дня, а не 02.10.2021, оскільки 02.10.2021 - субота (вихідний день) - розмір 3% річних 126 238,51 грн; по договору № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021 розмір 3% річних - 4277,25 грн; по договору № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021 початок періоду прострочення припадає на 03.08.2021 з урахуванням першого робочого дня, а не 01.08.2021, оскільки 01.08.2021 - неділя (вихідний день) - розмір 3% річних - 8268,02 грн; по договору № 4137-ДЭ-заТЭС від 19.03.2021 за першим періодом прострочення початок припадає на 27.07.2021 з урахуванням першого робочого дня, а не 25.07.2021, оскільки 25.07.2021 - неділя (вихідний день) - розмір 3% річних 2770,26 грн (загальний 5072,72 грн); по договору № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.2021 за першим періодом прострочення початок припадає на 15.06.2021 з урахуванням першого робочого дня, а не 12.06.2021, оскільки 12.06.2021 - субота (вихідний день) - розмір 3% річних 3216,64 грн (загальний 3622,65 грн). За іншими договорами розрахунок наведено правильно. Загальний розмір 3% річних, який заявлено правомірно до стягнення становить 196 290,08 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
З огляду на правові висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами позивача за змістом пункту 12 описової частини цієї постанови та вбачає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
З урахуванням наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд вважає його виконаним правильно.
Щодо зустрічного позову.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» просить визнати недійсними договори на підставі яких було поставлено товар посилаючись на наступне.
Відповідно до п. 17.1.1. статуту, до компетенції виконавчого органу віднесено прийняття рішення про вчинення правочину.
АТ «ДТЕК Дніпроенерго» з урахуванням п. 17.1.1 статуту товариства, вважає, що вчинення правочинів від імені товариств передбачено тільки особисто Виконавчим органом Товариства.
Спірні договори підписані не виконавчим органом, а особами, що відповідних повноважень на вчинення правочинів від імені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не мали, а саме:
- директором Відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» Шовгелею Сергієм Володимировичем, який підписав спірні договори на підставі довіреностей від 01.02.2020 № 102/ДнЭ/2020, від 30.12.2020 № 20/ДнЭ/2021 (договори від 19.01.2021 № 3991-ДЭ-заТЭС, від 19.03.2021 № 4137-ДЭ-ЗаТЭС, від 02.04.2021 № 4186-ДЭ-заТЭС, від 15.04.2021 № 4192-ДЭ-заТЭС);
- в. о. директора Відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» Шевцовим Максимом Вікторовичем, який підписав спірні договори на підставі довіреностей від 05.04.2021 № 145/ДнЭ/2021, від 11.05.2021 № 152/ДнЭ/2021, від 13.06.2021 № 169/ДнЭ/2021 (договори від 06.04.2021 № 4168-ДЭ-заТЭС, від 14.04.2021 № 4191-ДЭ-заТЭС, від 14.04.2021 № 4197-ДЭ-заТЭС, від 02.06.2021 № 4292-ДЭ-заТЭС, від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-заТЭС).
Вищезазначені довіреності підписані Генеральним директором АТ «ДТЕК Дніпроенерго» Дегтяренком С.М. під впливом помилки, адже Генеральний директор не має права доручати сторонній особі підписувати правочин щодо укладання договору.
Враховуючи допущені порушення при укладанні спірних договорів, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» вважає, що сторони уклали договори такими, що не відповідають вимогам статті 203 ЦК України, отже є фіктивними.
Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Відповідно до статті 207 ЦК Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який по передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
До матеріалів справи надано копії наступних довіреностей: № 124/ДнЭ/2021 від 01.02.2021; № 145/ДнЭ/2021 від 05.04.2021, які від імені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» підписані генеральним директором Дегтяренко С.М. Інші довіреності не надавались, обставини щодо підписання спірних договорів на підставі вище наведених довіреностей сторонами не заперечуються.
У довіреності від 05.04.2021 № 145/ДнЭ/2021 зазначено, що на підставі цієї довіреності представник Шевцов максим Вікторович може вчиняти правочини, які не перевищують 1 000 000 євро або еквівалент даної суми в іншій валюті, визначений за офіційним курсом НБУ на дату укладення відповідного договору, віднесені статутом товариства до компетенції виконавчого органу товариства. Правочини, на вчинення яких відповідно до статуту товариства необхідно отримати рішення органу управління товариства, можуть бути вчинені представником тільки за умови прийняття відповідного рішення відповідного органу управління.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.05.2023 станом на 14.04.2021 керівником АТ «ДТЕК Дніпроенерго», який міг вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо був Дегтяренко Сергій Михайлович.
АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до матеріалів справи не надано Статуту товариства на який посилається представник АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у зустрічному позові.
Відповідно до п. п. 14.1, 14.2 статуту АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (затверджені рішенням - протоколом загальних зборів ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» № 1/2018 від 20.04.2018, редакція якого міститься на офіційному сайті АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у розділі Документи, посилання https://dniproenergo.com.ua/content/files/statut-at-dtek-dniproenergo.pdf) управління діяльністю товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим статутом та чинним законодавством України.
Органами товариства є: вищий орган товариства - загальні збори; наглядова рада; одноосібний виконавчий орган.
Згідно із п. 17.1 статуту, керівництво поточною діяльністю товариства здійснює одноосібний виконавчий орган.
До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, що охоплює юридичні та фактичні дії, які здійснюються у внутрішній і зовнішній сфері діяльності товариства, крім питань та дій, що віднесені законодавством та цим статутом до компетенції загальних зборів та наглядової ради.
Відповідно до п. 17.7 статуту, виконавчий орган в межах своєї компетенції та вимог цього статуту має право, зокрема: видавати, підписувати та відкликати доручення й довіреності працівникам товариства, іншим фізичним та юридичним особам на здійснення від імені товариства юридично значимих дій, зокрема на вчинення правочинів.
Тобто з урахуванням наведених документів та положень статуту АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не вбачається підписання Генеральним директором АТ «ДТЕК Дніпроенерго» Дегтяренко С.М. довіреностей на вчинення правочинів під впливом помилки та те, що спірні договори є фіктивними.
Крім того, заявляючи позовні вимоги про визнання спірних договорів недійсними, позивач за зустрічним позовом не просить застосувати наслідки недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, як то повернення кожною із сторін всього, що вони одержали на виконання спірних правочинів. Товар за договорами АТ «ДТЕК Дніпроенерго» одержано без зауважень щодо якості та кількості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
З урахуванням наданих доказів, обставин справи та вимог законодавства України, суд вважає, що зустрічний позов є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає повністю.
За результатами розгляду справи по суті, первісний позов підлягає частковому задоволенню, у зустрічному позові суд відмовляє повністю.
Витрати із спати судового збору за первісним позовом покладаються на АТ «ДТЕК Дніпроенерго» пропорційно розміру задоволених вимог. За зустрічним позовом судовий збір покладається на позивача.
Судом установлено, що АТ «ДТЕК Дніпроенерго» під час звернення до суду з зустрічним позовом сплатило судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
У зустрічному позові з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічного позову АТ «ДТЕК Дніпроенерго» просило визнати недійсними 9 договорів, тоді як сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Таким чином, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» за зустрічним позовом про визнання недійсними 9 договорів повинно було сплатити 2684,00 х 9 = 24 156,00 грн, сплачено лише 2684,00 грн, різниця 21 472,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат.
З АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в дохід Державного бюджету підлягає присудженню судовий збір за подання позову до господарського суду немайнового характеру в розмірі 21 472,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (вулиця Добролюова 20, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна» (вулиця Грушевського буд. 31/2, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32302, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41347407) суму основного боргу в розмірі 4 270 081,84 грн (чотири мільйона двісті сімдесят тисяч вісімдесят одну гривню 84 коп.), пеню в розмірі 254 921,70 грн (двісті п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 70 коп.), 3% річних у розмірі 196 290,08 грн (сто дев'яносто шість тисяч двісті дев'яносто гривень 08 коп.), інфляційні втрати у розмірі 1 348 824,50 грн (один мільйон триста сорок вісім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 50 коп.). Видати наказ.
У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (вулиця Добролюова 20, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна» (вулиця Грушевського буд. 31/2, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32302, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41347407) судовий збір у розмірі 91 086,99 грн (дев'яносто одну тисячу вісімдесят шість гривень 99 коп.). Видати наказ.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору за зустрічним позовом покласти на АТ «ДТЕК Дніпроенерго».
Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (вулиця Добролюова 20, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) в дохід Державного бюджету судовий збір за подання позову немайнового характеру до суду в розмірі 21 472,00 грн (двадцять одна тисяча сімдесят чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 серпня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов