номер провадження справи 7/107/25
22.08.2025 Справа № 908/1684/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/1684/25
за позовом: Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м.Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14361575)
до відповідача: Фермерського господарства «Плодородіє-2012» (72040, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Генкіна, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38131922)
про стягнення 164905,63 грн,
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1835/08-07/25 від 02.06.2025) Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (надалі - АТ «Креді Агріколь Банк») про стягнення з Фермерського господарства «Плодородіє-2012» (надалі - ФГ «Плодородіє-2012») заборгованості за кредитним договором № 12-г/2021 від 28.04.2021 в розмірі 164905,63 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.06.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1684/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 06.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано Акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) надати письмові пояснення з документальним обґрунтуванням (належними, допустимим та достатніми доказами), до кого саме солідарно позивачем подано позовну заяву за вих. від 29.05.2025 № 16211/196 та хто має бути відповідачем-2 або визначити за текстом позовної заяви, що даний позов пред'явлено тільки до Фермерського господарства «Плодородіє-2012».
На виконання ухвали суду від 11.06.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 11923/08-08/25 від 11.06.2025). Заява про усунення недоліків подана в установлений судом строк, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1684/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 72040, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Генкіна, буд. 49.
Як встановлено судом, як на час укладення договору поставки № ЗЗР - 21/10 від 21.10.2021, так і на теперішній час адресою реєстрації Фермерського господарства «Плодородіє-2012» є адреса: 72040, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Генкіна, буд. 49, що входить до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Ухвала суду від 16.06.2025 була розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, граничним строком розгляду цієї справи судом є 15.08.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення у справі ухвалено судом 22.08.2025 (з урахування відпустки судді).
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Плодородіє-2012» (надалі - ФГ «Плодородіє-2012») заборгованості за кредитним договором № 12-г/2021 від 28.04.2021 в розмірі 164905,63 грн що складається з 164860,78 грн простроченої заборгованості, 44,85 грн суми прострочених відсотків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором № 12-г/2021 від 28.04.2021.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 554, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173-174, 230, 233 Господарського кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі у судових засіданнях не брав.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (надалі - Банк) та Фермерського господарства «Плодородіє-2012» (надалі - відповідач) було укладено договір про надання банківських послуг №12-г/2021 від 28.04.2021 (надалі - кредитний договір»/«договір») та договір про зміни від 16.08.2021, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти у гривні (надалі - кредит).
Відповідно до умов кредитного договору банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені договором відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.
За умовами п. 14.1 визначено умови надання відновлювальної кредитної лінії для клієнта.
Ліміт банківської послуги: 660 000,00грн.
Цільове призначення банківської послуги: згідно з заявою про надання банківської послуги щодо надання траншу.
Дата набрання чинності лімітом банківської послуги: 28.04.2021 включно.
Дата припинення чинності лімітом банківської послуги: 27.04.2022 включно.
Відповідно до діючої в рамках п. 14.1 кредитної лінії клієнт отримав кошти у розмірі 659 443 гривні 00 копійок.
У відповідності до вищевказаних умов кредитного договору та наданої відповідачем кредитної заявки, відповідач запросив у банка кредит на суму 659 443 гривні 00 копійок.
Свої зобов'язання за кредитним договором позивачем виконані в повному обсязі та надано відповідачу в користування грошові кошти в межах суми ліміту у розмірі 659 443,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 12-г/2021, копію якої додано до позовної заяви, та виписками по рахункам.
У порушення умов Кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання в частині сплати процентів за користування грошовими коштами, як то визначено умовами Розділів 3 та 14 Договору та не повернув Позивачу суму кредиту у встановлені Кредитним договором строки.
Строк виконання зобов'язань згідно з умовами кредитного договору (п. 14.1) настав 27.04.2024.
Станом на дату звернення позивача до суду зобов'язання відповідачем не виконані, заборгованість за кредитним договором не сплачена. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Цивільне законодавство ґрунтується, зокрема, на засадах свободи договору; справедливості, добросовісності та розумності (п.п. 3, 6 ст. 3 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.
Відповідно ч. 2. ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Отже, за кредитним договором у позичальника виникає зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами. Цьому зобов'язанню позичальника відповідає право кредитодавця вимагати повернення кредиту та сплати процентів.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту, а саме: перерахування кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі-продажу/поставки за реквізитами, вказаними в заяві про за надання банківської послуги.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, відповідачем порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені договором, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за договором про надання банківських послуг № 12-г/2021 від 28.04.2021 від 28.04.2021 становить: 164860,78 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 44,85грн. - заборгованість по прострочених відсотках.
Вказані нарахування підтверджуються відповідним розрахунком та банківською випискою, що додані до матеріалів позовної заяви.
Відповідачем суду доказів повернення кредитних коштів за договором про надання банківських послуг № 12-г/2021 від 28.04.2021 не надано.
За умовами договору, кредит мав бути повернутий позивачу до 27.04.2022 включно.
Як встановлено сторонами в кредитному договорі, плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку Договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки, яка складається із двох частин (фіксованої маржі та Індексу), Банк самостійно, з визначеною у Договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених Договором. Банк письмово повідомляє Клієнта, а у випадку збільшення процентної ставки -поручителя та інших зобов'язаних за Договором та/або Документами забезпечення осіб про зміну процентної ставки (або лише про її змінну частину - Індекс) протягом п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке письмове повідомлення про зміну процентної ставки, зокрема, може бути здійснено Банком шляхом розміщення відповідних друкованих листівок у приміщеннях підрозділів Банку та/або на сайті Банку, та/або шляхом відправлення листа / інформації електронною поштою та/або за допомогою системи «клієнт-банк». Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням Індексу встановлюється в Договорі та дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент часу протягом строку дії Договору.
Плата у вигляді процентів має здійснюватись в валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної Банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку до закінчення Генерального строку в порядку, визначеному Договором. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001% до 50,01% річних. У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов'язань за Договором (в тому числі, строків/термінів повернення Кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим Договором для відповідної Банківської послуги.
При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Згідно пункту 3 договору "Проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості клієнта за банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом банку протягом перших п'яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлює щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватись наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість, наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.18 у справі № 444/9519/12, від 04.02.20 у справі № 912/1120/16.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно із розрахунком заборгованості, складеного позивачем, останнім нараховані відсотки в загальній сумі 44,85 грн.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості, судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 164860,78 грн та за нарахованими відсотками становить 44,85 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг № 12-г/2021 від 28.04.2021 у розмірі 164905,63 грн підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства «Плодородіє-2012» (72040, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Генкіна, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38131922) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м.Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14361575) 164905 (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 63 копійки що складається з 164860 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень 78 копійок простроченої заборгованості, 44 (сорок чотири) гривні 85 копійок суми прострочених відсотків, 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 22.08.2025 (з урахуванням відпустки судді).
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна