майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" серпня 2025 р. Справа № 906/966/25.
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді від 21.08.2025 (вх.№01-19/109/25) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПТАР"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРДВЕР"
про стягнення 40 460,37 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діптар" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тердвер" про стягнення 40 460,37 грн.
Ухвалою суду (суддя Нестерчук С.С.) від 06.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.08.2025.
Ухвалою суду, яка внесена до протоколу судового засідання 20.08.2025, відкладено розгляд справи на 08.09.2025.
21.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав заяву про відвід судді (вх.№01-19/109/25), в обґрунтування якої зазначив про наявність обставин, які на його думку, викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Нестерчук С.С., адже судом не було розглянуто клопотання відповідача про витребування у позивача доказів (ТТН та/або актів приймання-передачі), що є істотним порушенням його процесуальних прав; суддя самостійно долучила до матеріалів справи документи (банківські виписки, ТТН-ЛІС), які не були подані позивачем разом із позовною заявою, без клопотання про поновлення строків подання нових доказів і без надання їх іншій стороні для ознайомлення, тобто суд фактично «підмінив» сторону позивача, здійснивши збирання доказів замість нього, що суперечить принципам рівності сторін та диспозитивності у господарському процесі; суддя повідомила представника позивача, що 08.09.2025 швидше всього буде ухвалено рішення по справі, яке буде надіслано йому через «Електронний суд», що свідчить про упередженість судді, заздалегідь сформовану позицію судді щодо вирішення спору, грубо порушує принципи змагальності, рівності сторін та незалежності суду. Заявник зазначив, що про викладені обставини дізнався лише після отримання запису судового засідання від 20.08.2025.
Ухвалою суду від 21.08.2025 визнано відвід судді Нестерчук С.С. необґрунтованим, передано матеріали справи №906/966/25 з метою визначення судді у порядку, встановленому ст.32 ГПК України, для вирішення питання про відвід судді Нестерчук С. С.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025, заяву представника відповідача про відвід судді Нестерчук С.С. передано для розгляду судді Прядко О.В.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч.7 ст.39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені у ст.35 ГПК України.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна підтвердити на підставі відповідних доказів факт упередженості судді у розгляді справи, аргументувати і довести наявність підстав для відводу.
Виходячи з аналізу наведених правових норм та змісту заяви про відвід від 21.08.2025, суд вважає, що викладені представником відповідача аргументи в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав, передбачених ст.35 ГПК України, а ґрунтуються виключно на його припущеннях та власних переконаннях, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу не може свідчити про наявність упередженості або необ'єктивність судді у розгляді справи №906/966/25 та бути підставою для відводу в силу ч.4 ст.35 ГПК України.
Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суд наголошує, що суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Отже прийняття суддею Нестерчук С.С. певних процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду поданих представниками сторін заяв, клопотань, не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Будь-яких доказів, які свідчили б про «підміну сторони позивача шляхом збирання доказів за нього» представником відповідача не надано, як і не доведено порушення суддею рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, не наведено обставин та не надано доказів, які могли б переконливо свідчити про упередженість або необ'єктивність судді Нестерчук С.С. під час розгляду справи №906/966/25.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.
Окрім того, особисте, суб'єктивне трактування представником відповідача інших, викладених у заяві про відвід від 21.08.2025, обставин стосовно «заздалегідь сформованої позиції судді щодо вирішення спору» також не може бути підставою для відводу. Розгляд справи №906/966/25 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін і, згідно з приписами ч.1 ст.248 ГПК України, у засіданні, призначеному на 08.09.2025, суду надається дискреційне право ухвалити рішення. Оскільки позивач та його представник мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, судові рішення у справі №906/966/25 надсилаються їм в порядку ст.6 ГПК України. Роз'яснення представнику позивача в рамках зазначеного не свідчить про порушення суддею принципів господарського судочинства. Відтак твердження представника відповідача у цій частині є безпідставними.
Інших обставин, які свідчили б про упередженість або необ'єктивність судді Нестерчук С.С. при здійсненні правосуддя у розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, заявником не наведено, а судом не встановлено.
Правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
У рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010).
Названої презумпції у заяві про відвід судді від 21.08.2025 представником відповідача не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні обставини, які викликали б сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Нестерчук С.С. при розгляді справи №906/966/25, а тому у задоволенні заяви представника відповідача про відвід від 21.08.2025 слід відмовити.
Відповідно до ч.11 ст.39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.35, 39, 233-235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді від 21.08.2025 (вх.№01-19/109/25) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- учасникам справи (до ел.каб.).