61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.08.2025 Справа №905/454/25
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Юрчук Інни Володимирівни, м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 162 605,23грн.
без участі (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Акцент-Банк", м. Дніпро звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Юрчук Інни Володимирівни, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.79.0000000288 від 26.11.2021 в розмірі 162605,23грн, з яких: 93902,97грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 35305,03грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 27397,23грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000грн- штраф (фіксована складова), 5000,00грн - штраф (зміна складова).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість.
Ухвалою суду від 07.05.2025 залишено позовну заяву без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої повідомив суд, що кінцевий термін повернення частини кредиту сторонами узгоджено 36 платежів (місяців) повернення кредиту, але строк повернення кредитного коштів було продовжено узгодженням між сторонами укладанням «Військових канікул».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/454/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 23.06.2025 для подання суду відзиву на позов з доказами надіслання/вручення копії відзиву іншій стороні; встановлено позивачу строк до 13.06.2025 надати письмові обґрунтовані пояснення та докази у підтвердження погодження умов "Військових канікул", надати їх зміст/умови, їх вплив на визначені у додатку 1 до Договору №20.79.0000000288 від 26.11.2021 терміни повернення частин кредиту та сплати процентів за розрахункові періоди, визначити розмір сплачених відповідачем процентів за договором.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету Акціонерного товариства "Акцент-Банк" - 27.05.2025 о 17:29год.
Таким чином, враховуючи доставку позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, позивач є таким, що належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.
Станом на час відкриття провадження відповідач не зареєстрував власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Станом на час винесення рішення у справі відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу-підприємця: місцезнаходження, інформація для здійснення зв'язку, а саме телефон, адреса електронної пошти (п.5, п.8 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Фізична особа-підприємець Юрчук Інна Володимирівна значиться за наступною адресою: АДРЕСА_1 .
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває станом на час винесення рішення у справі.
Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є м. Маріуполь, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, з 21.05.2025 зазначена громада відноситься до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відділення поштового зв'язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв'язку не надаються. Відтак суд був позбавлений можливості направити ухвалу суду на зазначену поштову адресу.
Судом були вжиті додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограм за номерами телефонного зв'язку, що вказані у позовній заяві та містяться в Єдиному державному реєстрі, однак зв'язок не було встановлено.
Крім того, ухвала від 26.05.2025 була направлена відповідачу на електронну адресу, відомості про яку наявні у позовній заяві - inessa.yurchur@gmail.com, згідно довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала суду доставлена до вказаної електронної скриньки 25.05.2025.
Судом також розміщено відповідне оголошення у справі №905/454/25 на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.
Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/545/25.
Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За приписами ч.2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.
Як вже зазначалося, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов'язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи Господарського суду Донецької області, враховуючи період знаходження головуючого судді у щорічній відпустці, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Юрчук Інною Володимирівною (Позичальник) укладений кредитний договір №20.79.0000000288 від 26.11.2021 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
Строковий кредит (далі - "кредит") надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Відповідно до п. А.1.-А.3 кредитного договору сторонами погоджено вид кредиту - строковий кредит; ліміт договору - 100 000,00 грн на фінансування поточної діяльності. Термін повернення кредиту 23 листопада 2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Пунктом А.3 договору також передбачено, що згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23 листопада 2024.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3,2.2,14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього Договору.
Пунктом А.6 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Відповідно до п.А.7 кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А.З цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.
Згідно з п.А.8 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Відповідно до п.п. 2.2.2-2.2.3. договору, позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.14., 2.3.2. цього договору.
Згідно з п.2.2.5. договору позичальник зобов'язується сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до п.4.5. договору Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору.
Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту (п.А.10 договору).
Відповідно до п.4.7. договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню.
У п.5.8. договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
За умовами пунктів 6.1.-6.3. кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором. Цей Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим Договором порядку.
Договір підписано сторонами без зауважень, а також скріплено печаткою позивача.
Графіком погашення до кредитного договору, який є Додатком №1 до вказаного договору, визначено терміни повернення кредиту та сплати процентів, кінцевою датою якого є 23.11.2024, суму комісійних винагород - 790,00грн щомісячно, загальну суму, яка має бути сплачена позичальником у дату погашення кредиту, а також кредит, комісію та проценти разом, що становить 4566,23грн щомісячно (та 4566,05грн за останній місяць). Відповідно до графіку сторони узгодили погашення 36 платежами (місяцями).
На виконання умов договору позивач 26.11.2021 надав відповідачці кредитні кошти в сумі 100000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.20087881.30522.70198 від 26.11.2021.
У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту не виконав, грошові кошти згідно умов кредитного договору повністю не повернув, за твердженнями позивача станом на 22.04.2025 за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 162605,23грн, яка складається з заборгованості за тілом кредитом у сумі 93902,97грн, заборгованості за процентами в сумі 35305,03грн, заборгованості за винагородою в сумі 27397,23грн, штрафу (фіксована складова) в сумі 1000,00грн та штрафу (змінна складова) в сумі 5000,00грн, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У разі, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Дослідивши кредитний договір №20.79.0000000288 від 26.11.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір має ознаки кредитного договору, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 ЦК. України.
За приписами ст.1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ст.1056-1 ЦК України).
Судом встановлено, що на підставі укладеного договору позивачем 26.11.2021 було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 100000грн, що підтверджуються меморіальним ордером №TR.20087881.30522.701198 від 26.11.2021.
Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Як зазначалось, пунктом А.3 кредитного договору встановлювався термін повернення кредиту до 23 листопада 2024, що також відображається в Додатку № 1 Графіку погашення до договору.
За даними позивача, відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором, припинивши здійснювати платежі, які передбачені Графіком погашення, у зв'язку з чим станом на 22.04.2025 залишок неповернутих кредитних коштів складає 93902,97грн.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належні та допустимі докази в порядку ст.ст77,78 ГПК України погашення виниклої заборгованості до суду не надано.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови кредитного договору №20.79.0000000288 від 26.11.2021, суд дійшов висновку, що термін повернення відповідачем кредиту є такими, що настав, однак всупереч вимогам чинного законодавства та умов кредитного договору відповідач не повернув кредитні кошти у розмірі 93902,97грн, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім суми заборгованості, позивач заявляє до стягнення також заборгованість за процентами в сумі 35305,03грн, які нараховані за період з 26.11.2021 по 31.12.2024 та заборгованість за винагородою в сумі 27397,23грн за період з 26.12.2021 по 28.02.2025.
За умовами ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч.1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України та охоронна норма ч. 2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи умови кредитного договору відповідачка мала обов'язок повернути всю заборгованість за договором до 23.11.2024.
На вимогу суду позивач в заяві про усунення недоліків зазначив, що кінцевий термін повернення частини кредиту сторонами узгоджений 36 платежів (місяців) повернення кредиту, але строк повернення кредитних коштів було продовжено шляхом узгодження між сторонами укладенням Військових канікул.
Суд зазначає, що позивач не надав доказів запровадження в АТ "Акцент-Банк" послуги "Військові канікули", умов надання такої послуги, зокрема щодо періоду такої послуги, не надав доказів повідомлення відповідача про запровадження такої послуги.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає наявності в позивача обґрунтованих підстав, які б були передбачені чинним законодавством або умовами договору, для здійснення нарахувань відсотків за користування кредитними коштами за межами строку кредитування, визначеного в кредитному договорі.
Беручи до уваги те, що кінцевий термін погашення кредиту - 23.11.2024 (згідно умов кредитного договору), то правомірним є нарахування процентів за користування кредитом за період до 23.11.2024 (включно). З урахуванням наданого позивачем розрахунку, правомірним є нарахування процентів за користування кредитом в сумі 35127,11грн.
Право нараховувати проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 20,9% річних кредитним договором не передбачено.
Відтак вимоги в частині стягнення процентів у розмірі 177,92грн не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення винагороди, суд зазначає, що правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами, шляхом укладення договору. Сторони погодили умови договору щодо сплати винагороди та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.
У пункті А.10 кредитного договору сторони передбачили, що позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а в силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Одночасно, суд зазначає, що нарахування винагороди за кредитне обслуговування також можливе в межах строку кредитування, ні договір, ні чинне законодавство не містять положень щодо можливості нарахування винагороди понад строку кредитування, а саме після 23.11.2024.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд вважає правомірним нарахування винагороди за кредитне обслуговування в сумі 25027,23грн (з урахуванням відображених в розрахунку оплат).
Таким чином, вимоги в частині стягнення винагороди у розмірі 2370,00грн не підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у сумі 1000,00грн та штрафу (змінна складова) у сумі 5000,00грн, нарахованих на підстав п.5.8 кредитного договору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п.5.8. кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжено Указами Президента України, на даний час в Україні діє воєнний стан.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 було доповнено Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки штраф нарахований позивачем внаслідок виникнення прострочення після 24.02.2022, тобто у період дії воєнного стану, відповідно до приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від його сплати. Таким чином, вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у сумі 1000,00грн та штрафу (змінна складова) у сумі 5000,00грн задоволенню не підлягають.
Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Юрчик Інни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м.Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитом у розмірі 93902,97грн., заборгованість за відсотками у розмірі 35127,11грн, заборгованість за винагороду у розмірі 25027,23грн та судовий збір у розмірі 2868,82грн.
В частинні стягнення заборгованість за відсотками у розмірі 177,92грн, заборгованості за винагороду у розмірі 2370,00грн, штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000грн, штрафу (зміна складова) у розмірі 5000,00грн - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2025.
Суддя Ю.В. Макарова