вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення зустрічної позовної заяви
22.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2653/25
Суддя Євстигнеєва Н.М. , розглянувши матеріали
за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація, м. Дніпро"
про про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.04.2023, оформлене протоколом №27/04-2023
У травні 2025 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 150 474,85грн, з яких: основний борг у розмірі 75 003,34грн; пеня у розмірі 53 310,97грн; 3 % річних у розмірі 4 159,29грн; інфляційні втрати у розмірі 18 001,25грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.
У відповіді на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 справу №904/2653/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.06.2025.
Ухвалою суду від 23.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2653/25 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі на 19.08.2025.
Судове засідання призначене на 19.08.2025 о 10:40год не відбулося у зв'язку з перебоями в роботі сервісу відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" (обривання з'єднання з сервером, неможливість увімкнути запис, тощо).
З 19.08.2025 підготовче засідання відкладено на 02.09.2025.
19 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої просить:
визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" від 27.04.2023, оформлене протоколом № 27/04-2023.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що про рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом N? 27/04-2023 від 27.04.2023, йому стало відомо в грудні 2024 року при ознайомленні у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська з цим протоколом, який було витребувано за його клопотанням. ОСОБА_1 вважає, що рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом № 27/04-2023 від 27.04.2023, проведено з грубим порушенням законодавства України, Статуту Кооперативу, а саме: порушено порядок скликання загальних зборів, тобто загальні збори проведено за відсутності кворуму; порушено порядок голосування на загальних зборах учасників (засновників) кооперативу, оскільки його (якщо слідувати логіці кооперативу було прийнято в його асоційовані члени, хоча він цього не визнає) та більшість інших членів кооперативу не було повідомлено належним чином про дату, час та питання порядку денного, у зв'язку з чим він не був присутнім на загальних зборах 27.04.2023.
ОСОБА_1 просить поновити строк для подання зустрічної позовної зави та прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про повернення її заявнику з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 46, частини першої ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Між тим, відповідач, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, порушив процесуальні строки, встановлені ГПК України, для її подачі.
Згідно з ч. 2, 6 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, з наведених процесуальних норм вбачається, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Згідно зі ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 26.05.2025 запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази.
Ухвалу суду від 26.05.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 26.05.2025 (о 19:54год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 58).
Відповідач подав відзив на позовну заяву через систему "Електронний суд" 08.06.2025 (вх. № 27724/25 від 09.06.2025), що свідчить про наявність у нього доступу до матеріалів справи та можливості реалізовувати свої процесуальні права
Отже, відповідач мав право пред'явити зустрічний позов не пізніше 11.06.2025. Однак, зустрічна позовна заява надійшла до господарського суду 19.08.2025 (сформована в системі "Електронний суд" 07.07.2025).
Враховуючи зазначене вище, господарський суд дійшов висновку про подання зустрічного позову 19.08.2025 із пропуском строку його подання, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з положень вказаних норм, факт подання особою клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк. Можливість поновлення процесуального строку пов'язується з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
При цьому суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку, на підставі поданих заявниками доказів, приймають рішення про визнання тих чи інших причин поважними чи навпаки.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову та можливістю продовжити цей строк до початку розгляду справи по суті, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Вказане відповідає принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на те, що наявність поважної причини пропуску строку для подачі зустрічного позову не доводиться матеріалами справи, суд, відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України, повертає зустрічну позовну заяву, як подану з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява надійшла до господарського суду 19.08.2025 (вх. №4362/25), при цьому сформована в системі "Електронний суд" 07.07.2025.
Враховуючи наведене, процесуальна бездіяльність заявника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.
Враховуючи тривалість судового провадження, обізнаність відповідача з перебігом судового провадження, суд констатує, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження об'єктивності та поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання зустрічного позову.
Відтак, відсутні правові підстави для поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви.
Суд вважає, що процесуальні права відповідача не порушено, оскільки відзив було прийнято судом, викладені у ньому обставини будуть досліджені судом та враховані при вирішенні спору по суті.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 про право на звернення до суду з окремим позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" із вимогами, які заявлені у зустрічному позові.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що оскільки заява була подана з використанням підсистеми "Електронний суд", заявнику буде надіслана лише дана ухвала суду.
Керуючись статтями 118, 119, 174, 178, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на подання зустрічного позову.
2. Повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №4362/25 від 19.08.2025) і додані до неї документи.
Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Ухвала набирає законної сили - 21.08.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва