19 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/1876/21 (922/4541/24)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Пархоменко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" (вх. №1323 Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Кононової О.В. 07.05.2025 (повний текст складений 19.05.2025) у справі №922/1876/21(922/4541/24)
за позовом ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро"
до Фізичної особи-підприємця Нефьодова Дарії Юріївни
про визнання недійсним договору та стягнення коштів
в межах провадження у справі №922/1876/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро",
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1876/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро".
Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", м. Харків, код ЄДРПОУ 40923831 (адреса: 62643, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Садовод, вул. Центральна, б. 22, корпус А) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича.
25.11.2024 до суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича надійшла позовна заява, в який позивач просить суд:
- визнати недійсним Договір №1 від 03.07.2018 року про надання консультаційних послуг, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" та Фізичною особою-підприємцем Нефьодовою Дар'єю Юріївною.
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Нефьодової Дар'ї Юріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" грошові кошти у розмірі 225000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ліквідатор вважає, що вказаний правочин порушив права боржника та кредиторів в цій справі, оскільки є сумнівним та таким, що був укладений в той час коли боржник вже мав чималу заборгованість перед своїми контрагентами.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/1876/21(922/4541/24) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору №1 від 03.07.2018 є недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Місцевий господарський суд зазначив, що позовна вимога в частині стягнення сплаченої суми 225000,00грн за надання консультаційних послуг за договором №1 від 03.07.2018 є похідною від вимоги про визнання недійсним договору №1 від 03.07.2018, у задоволенні якої відмовлено, правові підстави для задоволення похідної вимоги відсутні.
09.06.2025 в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга ТОВ "Птахокомплекс "НОВА".
У скарзі зазначає, що ТОВ "Птахокомплекс "НОВА", як кредитор у справі №922/1876/21, не погоджується з зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси кредиторів у справі і підлягає скасуванню.
У скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/1876/21(922/4541/24) повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" повністю.
Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що для визнання недійсним договору, який був укладений боржником на шкоду кредиторам, необхідно, щоб він безпосередньо впливав на виникнення стану неплатоспроможності боржника.
Апелянт наполягає на тому, що правочин, оспорюваний в межах справи про банкрутство, може безпосередньо не бути єдиною причиною неплатоспроможності боржника, проте порушує права та інтереси кредиторів, оскільки направлений не на стабілізацію чи покращення фінансового стану боржника задля погашення вже існуючої заборгованості, а для "виводу" капіталу з підприємства.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 справу №922/1876/21(922/4541/24) передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1876/21(922/4541/24).
Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/1876/21(922/4541/24) до надходження матеріалів справи.
19.06.2025 справа №922/1876/21(922/4541/24) надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга залишалась судом без руху. Після усунення заявником апеляційної скарги виявлених судом недоліків скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2025, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 року у справі №922/1876/21 (922/4541/24). Призначено справу до розгляду в судовому засіданні 19.08.2025.
17.07.2025 від ФОП Нефьодової Д.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Наводить доводи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/1876/21(922/4541/24).
Ліквідатор відзив на апеляційну скаргу не надав.
19.08.2025 від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання, в якому він повідомляє суд про те, що підтримує апеляційну скаргу та просить проводити її розгляд за відсутності представника апелянта.
В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 19.08.2025 сторони та інші учасники провадження у справі уповноважених представників не направили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що явка представників сторін до судового засідання обов'язковою не визнавалась, сторони та інші учасники належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та заявника апеляційної скарги.
Перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи 03.07.2018 між ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" в особі директора ОСОБА_1 (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Нефьодовою Дар'єю Юріївною (виконавець) був укладений договір про надання консультаційних послуг № 1.
Пунктом 1.1 Договору сторони визначили його предмет, зокрема Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки надати консультаційні послуги з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку Замовника на підставі експрес-аналізу обліку та оподаткування окремих аспектів фінансово - господарської діяльності Замовника за І півріччя 2018 року.
Згідно п. 6.1 договору, строк його дії встановлено з моменту його підписання та діє до 31 травня 2019 року.
В підтвердження виконання договору 01.02.2019 між ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" в особі директора Мараховського С.А. (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Нефьодовою Дар'єю Юріївною (виконавець) був підписаний акт наданих послуг, згідно якого виконавцем були надані консультаційні послуги з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку на підставі експрес-аналізу обліку та оподаткування окремих аспектів фінансово-господарської діяльності Замовника за I півріччя 2018 року, а саме:
- касова дисципліна:
- відповідність внутрішніх наказів законодавчим вимогам;
- методологія заповнення касових документів;
- методологія документального оформлення та відображення в обліку операцій з приймання готівки;
- податок на додану вартість:
- методологія бухгалтерського обліку операцій за рахунками 643 та 644;
- відповідність показників по рахунку 6412 даним податкових декларацій та даним ГФС у Електронному кабінеті;
- відповідність суми ліміту для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування даним бухгалтерського обліку;
- податок на прибуток підприємства:
- відповідність даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності;
- відповідність показників фінансової звітності показникам податкової декларації;
- наявність витрат за "ризиковими" операціями.
Загальна вартість наданих послуг склала 225000,00 грн. (без ПДВ). Будь-яких претензій щодо обсягу, способу, строку, місця виконання зобов'язань виконавцем за договором про надання консультаційних послуг № 1 від 03.07.2018у з боку замовника акт не містить.
На виконання спірного договору, а також після фактичного споживання послуг наданих відповідачем і підписання акту від 01.02.20219, ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (замовник) здійснив оплату отриманих послуг на загальну суму 225000,00грн.
У 2021 році відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро"
Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича.
У грудні 2024 року ліквідатор боржника звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому просив визнати недійсним договір про надання консультаційних послуг № 1 від 03.07.2018 та стягнути з ФОП Нефьодової Д.Ю. отримані за цим договором кошти.
Первісно ліквідатор заявив, що оспорюваний договір укладений на шкоду кредиторам (оскільки станом на момент укладення спірного договору у боржника вже була наявна значна кредиторська заборгованість).
В наступному ліквідатор змінив підстави позову на заявив, що оспорюваний договір містить ознаки фіктивного правочину. На підтвердження такої позиції ліквідатор зауважив, що між боржником та ФОП Нефьодовою Д.Ю. укладено декілька подібних договорів щодо надання консультативних послуг та юридичних послуг, оплати за якими здійснювались переважно у січні-лютому 2019 року. На думку ліквідатора це призвело до зменшення майнових активів боржника та завдало шкоду майновим інтересам кредиторів.
Як установлено та зазначено вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність ліквідатором заявлених вимог та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. (правова позиція Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі №922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20 (918/445/22).
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.
Згідно з частиною другою статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
Системний аналіз частин першої та другої цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що її структура визначає різні умови застосування підстав для визнання правочину недійсним.
Так, відповідно до частини першої статті 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.
Тоді як частиною другою статті 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.
Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
На відміну від вимог ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.
Крім того, укладення боржником договору з порушенням вимог статті 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Слід звернути увагу, у контексті цього спору, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20), на які в тому числі посилається скаржник).
Як установлено та зазначено вище, ліквідатор, заявляючи вимоги про недійсність оспорюваного ним договору стверджував про те, що цей договір укладений з метою вивести грошові кошти з рахунків боржника, що призвело до зменшення його активів та не дозволило погасити заборгованість перед іншими кредиторами.
Місцевим господарським судом правильно визначено, що оспорюваний договір є договором про укладення послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 902 ЦК України, визначено що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що матеріали справи не містять доказів фіктивності чи фраудаторності оспорюваного правочину. Не наведено обставин того, що ФОП Нефьодова Д.Ю. (надавач послуг за договором) є пов'язаною з боржником чи органами управління боржника особою.
Позивачем не наведено обставин того, що обумовлені у спірному договорі послуги не надавались.
Отже, єдиними обставинами, які зазначені ліквідатором (позивачем), в якості аргументів щодо заявлених вимог є те, що спірний договір укладений в період, коли боржник вже мав заборгованість перед іншими кредиторами, а також те, що між боржником та ФОП Нефьодовою Д.Ю. укладались інші договори про надання консультативних послуг. Наведені обставини, на думку ліквідатора, дають підстави для сумнівів у потребі послуг за оспорюваним договором.
В апеляційній скарзі ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" вважає, що місцевим господарським судом не було надано оцінки реальній господарській необхідності укладення оспорюваного договору.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє такі твердження апелянта, оскільки саме позивач повинен був навести та довести підстави заявлених позовних вимог.
Для визнання правочину недійсним недостатньо самого лише факту укладення такого правочину у сумнівний період (три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство) та його укладення при наявності у боржника заборгованість перед іншими контрагентами. Необхідно довести підстави, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, а не лише зазначити про такі обставини. Оскільки саме лише зазначення про існування таких підстав без їх доведення є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватись рішення суду.
Крім того, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що господарська необхідність не обмежується виключно поточними проблемами, а може включати аналіз та коригування минулих дій для забезпечення стабільної господарської діяльності. Так, аналіз минулого періоду господарської діяльності дозволяє уникнути витрат у майбутньому.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що аналіз змісту договору, акту наданих послуг свідчить про економічну доцільність таких послуг, незважаючи на те, що аналіз базується на дослідженні минулих періодів господарської діяльності, оскільки як зазначено вище, аналіз минулих періодів дозволяє уникати помилок у подальшій господарській діяльності та ефективно планувати таку діяльність.
Як правильно установлено місцевим господарським судом факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт, зауважень щодо отриманих послуг та їх обсягом замовник не висловив. Оплата наданих послуг здійснена після їх отримання.
Апеляційний господарський суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що оплата за послуги не відповідає установленим ринковим цінам чи завищена, а також доказів, що послуги за договором носили фіктивний характер та не були надані в реальності.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ліквідатором боржника (позивачем у даній справі) не доведено фраудаторності оспорюваного правочину.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє аргументи апелянта про те, що місцевим господарським судом не надано оцінки тому, що спірний договір укладений в період, коли боржник мав значну заборгованість перед іншими кредиторами.
Апеляційний господарський суд зауважує, що під час господарської діяльності є цілком нормальною практикою наявність як кредиторської так і дебіторської заборгованості. При цьому, лише наявність кредиторської заборгованості не є забороною продовжувати господарську діяльність. Разом з цим, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом надано належну оцінку зазначеним аргументам позивача та зазначено, що позивачем не доведено, що укладення саме оспорюваного договору призвело до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами.
Вимога про повернення ФОП Нефьодовою Д.Ю. отриманого за оспорюваним договором є похідною вимогою та залежить від задоволення вимоги про визнання недійсним договору.
Оскільки апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним договору, то висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Нефьодової Дар'ї Юріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" грошових коштів у розмірі 225000,00грн, отриманих за таким договором також є правомірним.
Під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому її вимоги залишаються без задоволення.
Місцевим господарським судом належним чином досліджені обставини справи, дотримано вимоги процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення Господарського суду Харківської області у даній справі апеляційним господарським судом не установлено.
Враховуючи висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за звернення зі скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/1876/21(922/4541/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 21.08.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін