вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"20" серпня 2025 р. Справа № 910/13644/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 (повне рішення складено 29.04.2025) (суддя Балац С.В.)
у справі № 910/13644/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2"
про стягнення 1 699 017,62 грн
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" (далі - ТОВ "ПОЛІС-2", відповідач) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/13644/24 залишено без змін.
04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", позивач) про ухвалення додаткового рішення (подана через систему "Електронний суд" 04.08.2025), в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. До заяви додано докази понесення відповідних витрат.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.08.2025 зазначену заяву передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням викладеного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., прийнято до розгляду заяву ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13644/24; постановлено розгляд зазначеної заяви здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана заява розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) заяву ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у даній справі, дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ПОЛІС-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у даній справі ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" навело попередню (орієнтовну) суму судових витрат, зазначивши, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе позивач у справі в суді апеляційної інстанції, становить 15 000,00 грн. Також, позивач повідомив суд, що детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи буде наданий позивачем до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України після прийняття судом апеляційної інстанції постанови в даній справі протягом п'яти днів.
З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, судом встановлено, що заявник попередньо визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про ухвалення додаткового рішення з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про ухвалення додаткового рішення подано 04.08.2025 в порядку, межах та строк, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України (з урахуванням вихідних днів).
З додатків до заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що копію цієї заяви та доданих до неї матеріалів надіслано відповідачу. Таким чином, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" дотримано вимоги частини дев'ятої статті 80 ГПК України.
Слід зазначити, що відповідачем не подано до суду апеляційної інстанції заперечень проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надано суду копії:
- договору № 3443-ДКЕМ про надання правничої допомоги від 01.01.2024, укладеного між ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Радник" (далі - АО "Радник", Виконавець) (далі - Договір);
- додаткової угоди № 1 від 04.10.2024 до Договору;
- акта приймання-передачі наданих послуг № 170 від 01.08.2025 з додатком 1;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6878/10, виданого 05.09.2018 Халимону Станіславу Володимировичу (далі - Халимон С.В.) на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 05.09.2018 № 61;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8781/10, виданого 07.02.2020 Кирищуку Василю Петровичу (далі - Кирищук В.П.) на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 07.02.2020 № 78;
- довіреності № 24/2025 від 21.01.2025, виданої ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" адвокату Халимону С.В.;
- довіреності № 27/2025 від 21.01.2025, виданої ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" адвокату Кирищуку В.П.;
- витягу № 1031322 з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованого 02.02.2025 щодо адвоката Халимона С.В.;
- роздруківки з електронного кабінету адвоката щодо адвоката Кирищука В.П.
У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правнича допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Згідно з положеннями пунктів 4.3, 4.4 Договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг.
За умовами пункту 4.6 Договору оплата наданих послуг з правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми, стягнутої на користь Виконавця.
Додатковою угодою № 1 від 04.10.2024 до Договору, укладеною між ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та АО "Перший радник", внесено зміни до його умов, зокрема, зміни до пункту 4.1 (ціна Договору), пункту 5.1 (строк дії Договору), та викладено реквізити Виконавця у новій редакції.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг № 170 від 01.08.2025, складеним ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та АО "Перший радник", відповідно до Договору та на замовлення Клієнта Виконавцем у період з 18.05.2025 по 04.08.2025 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 910/13644/24, яка розглянута Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 за позовом Клієнта до ТОВ "ПОЛІС-2" про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію згідно з актом про порушення ПРРЕЕ № 003610 від 09.02.2024; фіксована вартість робіт (послуг) складає 12 500,00 грн, ПДВ - 2 500,00 грн, всього з ПДВ - 15 000,00 грн. Клієнт претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має.
Згідно з додатком 1 до акта приймання-передачі наданих послуг № 170 від 01.08.2025 (детальна інформація щодо наданих послуг) АО "Перший радник" в особі адвокатів Кирищука В.П. та Халимона С.В. надані ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" такі послуги:
1. Визначення засобів доказування, роз'яснення Клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з Клієнтом;
2. Підготовка, формування та подача відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 за позовом Клієнта до ТОВ "ПОЛІС-2" про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію згідно з актом про порушення ПРРЕЕ № 003610 від 09.02.2024;
3. Підготовка, формування та подача заперечення на призначення експертизи по справі № 910/13644/24;
4. Підготовка, формування та подача заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі № 910/13644/24;
5. Представництво інтересів Клієнта на судових засіданнях по справі № 910/13644/24.
Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" в особі адвоката Кирищука В.П. подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Також із матеріалів справи вбачається участь від позивача у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді в даній справі 01.07.2025 - адвоката Халимона С.В., 29.07.2025 - адвоката Кирищука В.П.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що в разі настання визначених договором про надання правової допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.
Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Вирішуючи, чи відповідає розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в Північному апеляційному господарському суді критеріям, які слід застосовувати при визначенні розміру відповідних витрат, колегія суддів апеляційної інстанції враховує: складність справи; обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторони, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції у вирішенні заяви ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а його розмір є розумний та виправданий.
При цьому, суд враховує, що заперечення позивача на клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (підготовка, формування та подача яких включені до детальної інформації щодо наданих послуг) залишені судом апеляційної інстанції без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України як такі, що, як і відповідні клопотання відповідача, подані після закінчення встановленого судом строку, про що вказано в постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у даній справі.
Зважаючи на вищевикладене, витрати позивача на послуги з підготовки, формування та подачі заперечень на клопотання про призначення експертизи та на клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13644/24 не підлягають відшкодуванню, позаяк такі витрати не відповідають критерію розумної необхідності.
З огляду на викладене, а також зважаючи на залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, оцінивши доводи заяви ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення та надані позивачем відповідні докази, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, та керуючись статтями 2, 123, 80, 126, 129 ГПК України, суд виснував, що таким, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, та є співрозмірним із виконаною адвокатами роботою в суді апеляційної інстанції, є розмір витрат позивача в сумі 12 000,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13644/24 та стягнення з ТОВ "ПОЛІС-2" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13644/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" (03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 42, приміщення 93, ідентифікаційний код 32420376) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок, 20, ідентифікаційний код 41946011) 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у справі 910/13644/24 відмовити.
4. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити господарському суду першої інстанції.
5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко