вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" серпня 2025 р. Справа№ 926/2375/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Сідлецький Д. Ю.
від відповідача: Вольда М. Ю.
від третьої особи: не з'явились
від прокуратури: Самокіщук М. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону
на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 (повне рішення складено 01.04.2025)
у справі № 926/2375/24 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері
оборони Західного регіону в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
про відшкодування збитків у сумі 663 675, 30 грн
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про відшкодування збитків у сумі 663 675, 30 грн.
Позовні вимоги обґрунтувано не виконанням відповідачем істотних умов договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т - не здійснення реєстрацію КЕВ м.Чернівці в реєстрі споживачів, у зв'язку з чим у грудні 2021 року обсяг переданого позивачу газу був віднесений до поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії", з нарахуванням плати за поставлені обсяги за збільшеним тарифом, що призвело до завдання збитків Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернівці.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі №926/2375/24, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2024.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.10.2024 справу №926/2375/24 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду міста Києва.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі №910/2375/24 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що укладення позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" типового договору постання природного газу постачальником "останньої надії" стало результатом дій самого позивача, адже несвоєчасна подача споживачем постачальнику інформації по ЕІС-кодам позивача в розрізі окремих вузлів обліку мала наслідком продовження договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії".
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 926/2375/24, керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 22, 610, 611, 1166 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193, 224 ГК України, ст.ст. 11, 73,75-79, 86, 236, 237, 238 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
При цьому скаржник посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання природного газу в частині здійснення реєстрацію КЕВ м. Чернівці в реєстрі споживачів призвело до безпідставного нарахування заборгованості перед постачальником "останньої надії" та подальшого їх стягнення з позивача за рішенням суду.
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що позивач у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника "останньої надії" міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу.
Третя особа подала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись зокрема на те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не має права самостійно включати споживачів до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ними договори з власної ініціативи чи з ініціативи споживачів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 (колегія суддів: головуючий Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 926/2375/24. Призначено до розгляду апеляційну в судовому засіданні на 28.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2025 за клопотанням представників Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці розгляд справи №926/2375/24, призначений на 28.05.2025 постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 926/2375/24. Розгляд апеляційної скарги керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 926/2375/24 відкладено на 02.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 розгляд апеляційної скарги Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі №926/2375/24 відкладено на 13.08.2025.
У судовому засіданні 13.08.2025 в режимі відеоконференції представники скаржника та позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 13.08.2025 представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Представник третьої особи у судове засідання 13.08.2025 не з'явився. Третя особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце призначеного на 13.08.2025.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці як споживачем, останнє зобов'язалося поставити споживачу природній газ, а споживач - прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1).
Пунктом 1.4 договору встановлено, що споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС - код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС - код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі.
Згідно з пунктом 1.5 договору у разі, якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснюють оператори газорозподільних мереж, а саме: АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз", з якими споживач уклав відповідний договір.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м.
Відповідно до п.2.3 договору сторони підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.
Згідно з п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що постачання (включення споживача до реєстру споживачів постачальника) та використання природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог п.5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природній газ та відсутності реєстрації споживача в Реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
Пуктом 4.3 договору погоджено, що загальна вартість цього договору на дату укладання становить 18888114,00 грн.
Відповідно до п.п.3 п.6.2 договору споживач зобов'язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі, зокрема, невключення/виключення споживача до/з реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС.
В п.п.2 п.6.4 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у реєстрі при дотриманні споживачем умов цього договору.
Відповідно до п.7.6 договору збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за невключення його до реєстру внаслідок невиконання споживачем умов цього договору.
Строк дії договору - з дати його укладення і до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1 договору).
Додатковою угодою №1 від 15.12.2021 до договору внесено зміни до п.п.2.1, 4.3 договору та визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м, загальна вартість цього договору становить 18888114,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 21.12.2021 до договору внесено зміни до п.2.1 договору та визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 05 грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м.
Додатковою угодою №3 від 18.01.2022 до договору внесено зміни до договору, які поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з січня 2022 року.
Додатковою угодою №4 від 16.03.2022 до договору, яка поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.12.2021, внесено зміни до п.п.2.1, 4.3 договору та визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 05 грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 545,490 тис.куб. м, загальна вартість цього договору становить 836130,29 грн.
08.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало запит на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз".
Так, при реєстрації споживача по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз" на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідач отримав повідомлення, що EIC-код споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання).
29.11.2021 на офіційну електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від позивача надійшов лист від 25.11.2021 №34576/2667 з переліком об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу АТ "Чернівцігаз" та АТ "Хмельницьгаз", по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору.
02.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника.
Ці запити було підтверджено 02.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 05.12.2021, що підтверджується скріншотом екрану монітора алокації (одна точка підтверджена 14.12.2021, а зареєстрована 17.12.2021 згідно з листом позивача від 13.12.2021 №576/2788).
Позивач, у період з 05.12.2021 по 31.12.2021 спожив з ресурсів відповідача обсяг природного газу у кількості 126862,48 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, який скріплений печатками і підписами обох сторін.
Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор послався на те, що позивачу були завдані збитки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т та незабезпеченням своєчасного внесення відповідачем до реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці у періоди з 04.11.2021 - 30.11.2021 та з 01.12.2021 - 04.12.2021, внаслідок чого позивач був закріплений за постачальником "останньої надії" та споживав природний газ з ресурсу вказаного постачальника-третьої особи.
У вказані періоди постачальником природного газу для потреб позивача було Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії" відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за тарифом, що майже втричі перевищує ціну, визначену договором про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т, укладеними між позивачем та відповідачем.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/1872/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці задоволено та стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці заборгованість в сумі 925760,71 грн, з яких: 711629,11 грн основного боргу, 3% річних на суму 22986,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 191145,01 грн та 13886,41 грн витрат по сплаті судового збору.
Предметом спору у справі №926/1872/23 було стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості за поставлений у період з 04.11.2021 по 04.12.2021 газ.
Судом під час розгляду справи №926/1872/23 встановлено, що з 01.11.2021 позивача автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що також підтверджується листом №ТОВВИХ-22-6783 від 27.06.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
В п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
За положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) договір постачання природного газу не може діяти більше ніж до кінця календарного року, наступного за роком, в якому його укладено;
2) припинення постачання, транспортування, розподілу природного газу на об'єкти таких споживачів дозволяється за умови належного повідомлення споживача не менше ніж за 10 днів до дня припинення.
Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила 2496), розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (Оператори ГРМ/ГТС).
Згідно з абз. 1 п. 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
В п. 1 розділу ІІ Правил № 2496 встановлено, що підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Умовами п. 2 розділу ІІ Правил № 2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 5 розділу І Правил № 2496 терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:
- ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи);
- інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;
Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 , та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з абз. 1 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Пунктом 19 розд. ІІ Правил 2496 встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.
Згідно з п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором ГРМ та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором ГТС та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
Відповідно до п. 3 глави 4 розд. VI Кодексу ГТС присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача здійснюється Оператором ГРМ за наявності у споживача більше однієї точки комерційного обліку згідно з договором розподілу природного газу за умови: розміщення точок комерційного обліку споживача на територіях відокремлених підрозділів (філій) Оператора ГРМ, що потребує окремого обліку природного газу; письмової вимоги споживача щодо можливості постачання природного газу на його окремі об'єкти (точки комерційного обліку) різними постачальниками.
Тобто, такий споживач має право укладати договори постачання природного газу з різними постачальниками на різні точки комерційного обліку.
Як обґрунтовано встановлено судом, інформація в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання) природного газу при укладенні договору споживачем постачальнику не надавалась та в договорі зазначена не була.
Повну інформацію від споживача щодо переліку Операторів ГРМ, об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, відповідачем отримано 29.11.2021, оскільки саме 29.11.2021 на офіційну електрону адресу відповідача від споживача надійшов лист від 25.11.2021 №34576/2667 з переліком об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз", по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору.
02.12.2021 відповідач подав запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника, ці запити було підтверджено 02.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 05.12.2021, що підтверджується скріншотом екрану монітора алокації (одна точка підтверджена 14.12.2021, а зареєстрована 17.12.2021 згідно листа позивача від 13.12.2021 №576/2788).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Згідно зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до абз.4 п.9 розділу II Правил 2496 постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до розділу VII цих Правил.
Підпунктом 2 п.4 розділу VII Правил 2496 відшкодування збитків постачальником споживачу, що не є побутовим, здійснюється в такому випадку: у разі якщо постачальник не забезпечив своєчасне включення споживача до власного Реєстру споживачів у погодженому зі споживачем періоді постачання (за умови, що споживачем не порушувались зобов'язання за договором постачання природного газу), що призвело до припинення розподілу/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС, споживач має право вимагати від постачальника відшкодування вартості або об'єму недовідпущеного природного газу, який обчислюється виходячи з підтвердженого обсягу природного газу, визначеного договором постачання природного газу на відповідний період, з урахуванням періоду припинення газопостачання та вартості робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення.
Отже, Правилами 2496 передбачено право споживача вимагати від постачальника відшкодування збитків у разі:
- незабезпечення своєчасного включення споживача до Реєстру споживачів постачальника;
- припинення розподілу/транспортування природного газу.
При цьому, як вірно враховано судом першої інстанції, чинним законодавством України та умовами договору не визнано чіткого строку, протягом якого постачальник зобов'язаний здійснити реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі оператора ГТС, а враховуючи, що інформаційна платформа оператора ГТС надає можливість реєстрації такого споживача виключно окремо по кожному об'єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-кодів точок обліку, у постачальника була відсутня можливість здійснити реєстрацію такого споживача реєстрі споживачів постачальника до отримання відповідної інформації від споживача.
Таким чином, після отримання від споживача інформації щодо переліку об'єктів та ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, відповідачем було забезпечено реєстрацію споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів у розумний строк.
В той же час, у спірний період розподіл/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС споживачу припинено не було.
Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Таким чином, судом першої інстанції обгрунтовано визначено, що оскільки відповідач не міг зареєструвати позивача в Реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС, у зв'язку з ненаданням при укладенні договору повної інформації про об'єкти, позивач був автоматично включений до портфеля Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальника "останньої надії".
Водночас, позивач як суб'єкт ринку природного газу, мав доступ до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей і міг самостійно вжити заходи щодо перевірки діючого постачальника природного газу.
Також, як встановлено положеннями п.20 розділу ІІ Правил споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Аналогічні положення мітяться у п.6.2 договору.
З чого слідує, що позивач, у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника "останньої надії", міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу, однак, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем таких дій, у зв'язку з чим суд дійшов правомірного висновку, що спожитий позивачем у спірний період природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок господарського суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача усього складу цивільного правопорушення, а відтак, правомірною є відмова в позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі №926/2375/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 19.08.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко