вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" серпня 2025 р. Справа№ 910/15876/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 (повний текст рішення складено 20.05.2025)
у справі №910/15876/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Котеджне Містечко Сонячна Долина"
до Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича
про стягнення 326 027,00 грн, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/15876/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича на користь Обслуговуючого кооперативу «Котеджне містечко Сонячна Долина» (08728, Обухівський р-н, Київська обл., село Романків, вул. Лісова будинок 674, код 44419353) 326 027,00 (триста двадцять шість тисяч двадцять сім тисяч грн 00 коп.) грн. боргу, 3 912,32 (три тисячі дев'ятсот дванадцять грн. 32 коп) грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа - підприємець Поліщук Олександр Вікторович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно, з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 апеляційна скарга передана колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15876/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
11.08.2025 на виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15876/24.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 20.05.2025.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження рішення місцевого господарського суду є 09.06.2025.
Фізична особа - підприємець Поліщук Олександр Вікторович звернувся з апеляційною скаргою 31.07.2025, тобто з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку.
В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/15876/24. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що рішення не отримував, крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішення суду було направлено лише позивачу, а тому, скаржнику не могло бути відомо, як про винесене рішення, так і про наявність вказаної справи в суді.
Водночс, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу/рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас, колегія суддів зазначає, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Поліщука Олександра Вікторовича є: АДРЕСА_1 . Дану обставину відповідачем підтверджено також і у поданій апеляційній скарзі.
Перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення відправлено за належною адресою скаржнику 21.05.2025, але повернуто з приміткою ПАТ «Укрпошта» на конверті в якому направлялось рішення «повернення за терміном зберігання». (а.с. 38-39).
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону у даній справі за належною адресою, яка зазначена самим скаржником у апеляційній скарзі, та яка повернулася до суду у зв'язку з неотриманням їх адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення органу поштового зв'язку для отримання рекомендованих поштових відправлень.
При цьому, суд враховує правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц (провадження №14-108цс19) про те, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.
Разом з тим, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі обґрунтування причин пропуску процесуального строку не є поважними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Інших доводів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/15876/24, передбачених ч. 3 ст. 256 ГПК України, скаржником не наведено.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №910/12344/22.
Отже, Північний апеляційний господарський суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича, судом встановлено, що до скарги в якості доказів сплати судового збору долучено платіжну інструкцію № ПН4146119 від 29.07.2025 на суму 5868 грн 00 коп.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції станом на день подання апеляційної скарги).
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 7 335 грн 62 коп. та розраховується наступним чином: 4 890 грн 41 коп. (сума, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 7 335 грн 62 коп.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, отже, за подання даної апеляційної скарги сума судового збору становить 5 868 грн 50 коп.
Отже, апелянту слід здійснити доплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 0 грн 50 коп. (5 868 грн 50 коп. (сума, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, з врахуванням понижуючого коефіцієнту) - 5 800 грн 00 коп. (сума, яка вже сплачена апелянтом)).
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає приписам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Оскільки клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги визнано судом необґрунтованим, а також, до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/15876/24 визнати необґрунтованим.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Поліщука Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/15876/24 залишити без руху.
3. Надати Фізичній особі - підприємцю Поліщуку Олександру Вікторовичу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з вказанням інших підстав для поновлення строку, а також подання доказів сплати судового збору у розмірі 0 грн 50 коп.
3. Роз'яснити Фізичній особі - підприємцю Поліщуку Олександру Вікторовичу, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у строк, встановлений судом - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а в разі неусунення недоліків апеляційної скарги щодо доказів сплати судового збору у строк, встановлений судом, дана апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко