01 липня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 715/905/25
провадження 22-ц/822/559/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретаря Мостолюк А.І.
з участю представника позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Калмикової Світлани Сергіївни
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
відповідач ОСОБА_1
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в інтересах якого діє Петрович Юлія Федорівна, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року, головуючий у першій інстанції Цуренко В.А.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» у березні 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про споживчий кредит.
Зазначало, що Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202.
На підставі пункту 2.2 договору кредит надається у розмірі 203300 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 10 квітня 2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами договору.
Відповідно до пункту 2.4.1 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 36 процентів річних.
Згідно із пунктом 8.3 за прострочення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» надано ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.15 договору за виключенням списаної комісійної винагороди в сумі 4045 грн 67 коп.
Посилалося на невиконання ОСОБА_1 зобов'язання з 25 жовтня 2024 року, виникнення станом на 24 березня 2025 року заборгованості з повернення кредиту в сумі 106357 грн 42 коп., процентів в сумі 26870 грн 90 коп., пені в сумі 9092 грн 37 коп.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» борг за договором про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року №345962765202 в сумі 142320,69 грн., що складається з кредиту в сумі 106 357 грн 42 коп., процентів в сумі 26 870 грн 89 коп., пені в сумі 9092 грн 37 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року позов Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» заборгованість за договором про споживчий кредит №345962765202 від 10 квітня 2024 року в сумі 133 228 грн 32 коп.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в інтересах якого діє адвокат Петрович Ю.Ф., в апеляційній скарзі просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» пені в сумі 9092 грн 37 коп. скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 в частині стягнення пені задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, вчинення Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202 після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, виключення пункту 6-1 розділу ІУ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Тому вважає правомірною вимогу Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення пені за договором між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202 в сумі 9092 грн 37 коп.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в інтересах якого діє Петрович Ю.Ф. не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до правила, встановленого ч.1ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303ЦПКУкраїнилише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.
У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кредиту в сумі 106 357 грн 42 коп., процентів в сумі 26 870 грн 89 коп. не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в інтересах якого діє адвокат Петрович Ю.Ф., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає захисту право Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року №345962765202 в сумі 133 228 грн 32 коп.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на неналежне виконання ОСОБА_1 зобов'язання за договором між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202, виникнення станом на 24 березня 2025 року заборгованості з повернення кредиту в сумі 106357 грн 42 коп., процентів в сумі 26870 грн 90 коп., пені в сумі 9092 грн 37 коп.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності з повернення пені на підставі положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в частині, що оскаржується, наведеним нормам відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Встановлено, що Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202.
На підставі пункту 2.2 договору кредит надається у розмірі 203300 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 10 квітня 2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами договору.
Відповідно до пункту 2.4.1 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 36 процентів річних.
Згідно із пунктом 8.3 за прострочення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
До матеріалів справи приєднано платіжну інструкцію Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 10 квітня 2024 року №3459627652, за якою Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» перераховано ОСОБА_1 кредит в сумі 199254 грн 33 коп.
За розрахунком заборгованості за договором між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202 станом на 24 березня 2025 року заборгованість складається з кредиту в сумі 106357 грн 42 коп., процентів в сумі 26870 грн 90 коп., пені в сумі 9092 грн 37 коп.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Встановлено, що Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Згідно із пунктом 8.3 договору між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 10 квітня 2024 року № 345962765202 за прострочення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнити пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, звільнення ОСОБА_1 від обов'язку сплати на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пені.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в інтересах якого діє адвокат Петрович Юлія Федорівна, залишити без задоволення.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 07 липня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді І. Н. Лисак
І. М. Литвинюк