Справа № 642/1538/25 Головуючий суддя І інстанції Пашнєв В. Г.
Провадження № 33/818/1067/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
06 серпня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за участі представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гафіча І.І. апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гафіча І.І. на постанову Холодногірського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.. 124 КУпАП,-
Оскаржуваною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як зазначив суд згідно протоколу про адміністративне правопорушення від від 12.03.2025 серії ЕПР1 №269227, 10.02.2025 о 05-59 год. в м. Харкові, на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Холодногірській, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом БАЗ А079.19 державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу Great Wall Vollex С30 державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого допустив зіткнення автомобілів, а пасажир автомобіля Great Wall Vollex С30 гр. ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Гафіч І.І. просить постанову суду змінити.
Викласти її мотивувальну частину надавши оцінку матеріалам справи за якими можна встановити вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що в діях особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та притягається до адміністративної відповідальності, навіть в разі звільнення такої особи від накладення адміністративного стягнення, має бути встановлено вину такої особи та причинно- наслідковий зв'язок між діями та наслідками таких дій. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Відтак автор апеляційної скарги вважає, що встановлення вини особи е обов'язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
Таким чином, на думку автора апеляційної скарги винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а відтак постанова судді суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення підлягає зміні, зокрема шляхом викладення її мотивувальної частини в новій редакції.
В судові засідання, які призначались судом апеляційної інстанції на 05.05.2021, 18.06.2025, 06.08.2025 року року ОСОБА_2 не з'явився.
На адресу, наявну в матеріалах справи направлялись судові повістки, однак вони були повернуті до суду без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»
Більше того з цим, ОСОБА_2 додатково повідомлявся про судове засідання, призначене на 18.06.2025, 06.08.2025 направленням SMS повідомленням, які він отримав 09.06.2025, 19.06.2025 року року, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
При цьому суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
.Зважаючи на вищевикладене, апеляційним судом вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 про час та місце апеляційного розгляду.
Статтею 17 Закону України"Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також , згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється щодо особи, яка в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у її справі.
У зв'язку з викладеним вище апеляційний суд вирішив провадити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_2 з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Гафіч І.І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від від 12.03.2025 серії ЕПР1 №269227, 10.02.2025 о 05-59 год. в м. Харкові, на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Холодногірській, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом БАЗ А079.19 державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу Great Wall Vollex С30 державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого допустив зіткнення автомобілів, а пасажир автомобіля Great Wall Vollex С30 гр. ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 269227 долучено: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.02.2025 копію схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від10.02.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.02.2025 року та ОСОБА_1 від 18.02.2025 року.
Згідно п. 16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Отже, зібрані у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_2 , на керуючи автобусом БАЗ А079.19 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по по другорядній дорозі (вул. Холодногірській)та на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу Great Wall Vollex С30 державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі (вул. Полтавський Шлях)
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП та приходить до висновку, що ДТП виникла внаслідок недотримання водієм ОСОБА_2 вимог пункту 16.11 ПДР України.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2 не дотримався вимог Правил дорожнього руху, порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху - порушення, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Проте, в порушення процесуальних норм, суддя суду першої інстанції не дослідив вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди та не зробив належного висновку щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення).
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, суд вважає, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому не встановлення судом першої інстанції вини ОСОБА_2 в оскаржуваній постанові є необґрунтованим і таким, що не ґрунтуються на законі.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова суду підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гафіч І.І. задовольнити.
Постанову Холодногірського районного суду м . Харкова від 19 травня 2025 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП змінити, виклавши мотивувальну частину постанови у редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову судді - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева