Іменем України
20 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/5823/24
провадження № 22-ц/4809/1038/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорова С. М., Мурашка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Зайченко В. К.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда (суддя Мохонько В. В.) від 31.03.2025,
1.Короткий зміст позовних вимог
27.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОВКП «Дніпро-Кіровоград», відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу в.о. генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 19.06.2024 року за № 4-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Позов обґрунтовано тим, що позивач працює на посаді механіка з експлуатації транспортних засобів автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства ОВКП «Дніпро-Кіровоград» за трудовим договором більше як 8 років.
Наказом в.о. генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 19.06.2024 року № 4-с до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у формі догани. Як зазначено в наказі, підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало порушення пункту 2.8 посадової інструкції механіка (з експлуатації) автотранспортного цеху служби головного механіка, а саме - незабезпечення своєчасного страхування транспортних засобів.
Позивач вважає вказаний наказ протиправним та незаконним, у зв'язку з чим його слід скасувати. Зокрема, у тексті наказу відсутні відомості про дату, час та місце вчинення проступку, опис конкретних дій чи бездіяльності позивача, докази та правові акти, які ним були порушені.
Відповідач наклав на позивача дисциплінарне стягнення лише на підставі службової записки начальника ВГМ СГМ Лункана В. Л., без урахування того, що позивач не володіє інформацією про договори страхування транспортних засобів та строки їх дії, таку інформацію йому ніхто не надає, у нього на робочому столі відсутній комп'ютер та база даних про чинні договори страхування. Крім того, згідно з ПДР водії повинні самостійно контролювати строк дії страхових полісів та своєчасно повідомляти позивача про наближення кінцевих дат їх чинності. До посадових обов'язків позивача не входить перевірка наявності та чинності страхових полісів.
Стосовно відсутності чинного полісу страхування на автомобіль ГАЗ-3110, то він повідомив про це керівництво й отримав відповідь, що для укладення договору потрібно проводити тендер.
2.Короткий зміст рішення суду
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.03.2025 у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про визнання незаконним та скасування наказу від 19.06.2024 № 4-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » відмовлено.
Суд встановив, що обставини, які вказані у оскаржуваному позивачем наказі, відповідають дійсності. Відповідач обґрунтовано застосував до позивача стягнення за порушення трудової дисципліни у формі догани.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.03.2025 у справі № 404/5823/24, просить скасувати це рішення та постановити нове, яким про визнання незаконним та скасування наказу в.о. генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 19.06.2024 року за № 4-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Апелянт вказав, що він оскаржує рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
Позивач повторив своє твердження, викладене у позовній заяві, що він не зобов'язаний і в нього відсутні технічні засоби здійснення контролю за чинність полісів страхування транспортних засобів. Обов'язок з контролю за цим покладається на водіїв транспортних засобів безпосередньо.
Суд першої інстанції, погодившись із тим, що позивач допустив порушення трудової дисципліни, а саме п. 2.8 його посадової інструкції, не з'ясував в чому саме полягає його обов'язок забезпечення своєчасного страхування.
Суд не врахував, що відсутність чинних полісів страхування транспортних засобів виявив сам позивач і повідомив про це службовою запискою керівника, але його за це притягнули до дисциплінарної відповідальності. Проте, саме активні дії позивача привели до того, що в якнайшвидше було отримано новий страховий поліс.
Апелянт вважає, що відповідач не довів протиправність його дій та наявність його вини, що виключає склад дисциплінарного проступку.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
До суду апеляційної інстанції від відповідач ОКВП «Дніпро-Кіровоград» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому викладено незгоду з доводами та вимогами позивача. Вказується, що ОСОБА_1 не виконав належним чином свій трудовий обов'язок із забезпечення своєчасного страхування транспортних засобів, не вчиняв для цього будь-яких заходів, через що транспортні засоби Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_2 , експлуатувалися без чинних полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що саме собою є правопорушенням.
Покликання позивача на обов'язок водіїв транспортних засобів здійснювати контроль за наявністю у них полісів обов'язкового страхування неспроможним так, як саме на позивача роботодавець поклав такий обов'язок.
Стягнення до позивача було застосоване за вчинене ним порушення трудових обов'язків, з дотриманням строків та порядку його застосування, правомочним суб'єктом. Суд обґрунтовано констатував безпідставність позову.
5.Короткий зміст позицій сторін у судовому засіданні 20.08.2025
Позивач ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу, надав письмові (у формі відповіді на відзив, а. с. 114 - 116) та усні пояснення щодо обставин справи.
Представник відповідача ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Слюсар О. В. апеляційну скаргу не визнав, надав усні пояснення щодо обставин справи.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:
Згідно з наказом ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 29.09.2016 № 84-пК ОСОБА_1 прийнятий на посаду механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху з 03.10.2016.
01.03.2017 ОСОБА_1 ознайомився під підпис з посадовою інструкцією механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ.
Згідно з п 2.8 Розділу II «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ він зобов'язаний забезпечити своєчасне страхування транспортних засобів і причіпних механізмів.
У період з 04.05.2024 по 12.06.2024 належний ОКВП «Дніпро-Кіровоград» автомобіль марки Dacia модель Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 експлуатувався без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У період з 20.05.2024 по 01.07.2024 належний ОКВП «Дніпро-Кіровоград» автомобіль марки ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 експлуатувався без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
13.06.2024 ОСОБА_1 подав директору Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» пояснення у вигляді службової записки, згідно з якими повідомив про факт несвоєчасного страхування автомобіля Dacia Duster, державний номер НОМЕР_3 та вказав на причини цього.
Про відсутність страхового поліса на автомобіль ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в поясненнях ОСОБА_1 інформація відсутня.
17.06.2024 начальник відділу головного механіка Кропивницького водопровідно- каналізаційного господарства Лункан В. Л. подав службову записку про те, що 12.06.2024 виявлено факт відсутності страхування транспортних засобів підприємства та, що механік (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ ОСОБА_1 не вжив заходів, спрямованих на належну організацію забезпечення своєчасного страхування транспортних засобів, не виконавши п. 2.8 Розділу II Посадової інструкції.
Відповідно до наказу в.о. генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград»від 19.06.2024 № 4-с ОСОБА_1 , механіку (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків в частині забезпечення своєчасного страхування транспортних засобів, передбачених п. 2.8 Посадової інструкції механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ.
Як зазначено в наказі, підставою для застосування стягнення стало виявлене 12.06.2024 порушення ОСОБА_1 передбачених посадовою інструкцією його трудових обов'язків із забезпечення своєчасного страхування транспортних засобів, а саме автомобіля марки Dacia модель Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіля ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 , які закріплені за Кропивницьким водопровідно-каналізаційним господарством наказом від 17.05.2023 № 126-од та розпорядженням від 02.10.2015 № 47.
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
8.1.Норми права та їх джерела
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).
До початку роботи роботодавець зобов'язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов'язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов'язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; права та обов'язки, умови праці (п. п. 1 - 3 ст. 29 КЗпП України).
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП України).
Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).
У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників (ч. 2 ст. 140 КЗпП України).
За змістом статей 143, 146, 147 КЗпП України за успіхи у роботі до працівника можуть бути застосовані заходи заохочення, а за порушення трудової дисципліни - стягнення у вигляді догани або звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
Статей 150 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
8.2.Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції
Наведенні норми КЗпП України дають підстави стверджувати, що до предмета регулювання трудового договору належить, зокрема, трудова функція працівника - конкретна, визначена в трудовому договорі робота, з урахуванням спеціальності, кваліфікації, спеціалізації і посади працівника.
Коло обов'язків працівника, що встановлюється трудовим законодавством, кваліфікаційною характеристикою, посадовою інструкцією, а також погоджується сторонами трудового договору, враховуючи, з одного боку, специфіку організації виробничого процесу, а з іншого - професійні можливості та індивідуальні особливості працівника.
У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, спір між сторонами стосується виконання/невиконання/неналежного виконання позивачем одного із своїх обов'язків, встановлених посадовою інструкцією - забезпечення своєчасного страхування транспортних засобів і причіпних механізмів (п. 2.8 розділу ІІ Посадової інструкції механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
Посадова інструкція - це організаційний документ, який визначає організаційно-правовий статус працівників і передбачає відповідний перелік конкретних завдань та обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, необхідних знань та кваліфікації, які забезпечують належні умови для ефективної роботи працівника (лист Держпраці від 18.12.2015 № 5820/0/4.4-06/6/ДП-15, лист Мінсоцполітики від 25.11.2015 № 713/13/116-15).
Порушенням трудової функції є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що може виявитися у порушенні: вимог закону, правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер (дисциплінарний проступок).
Отже, склад дисциплінарного проступку становлять дії/бездіяльність працівника, порушення або неналежне виконання покладених на нього трудових обов'язків, його вина, наявність причинного зв'язку між діями/бездіяльністю та порушенням або неналежним виконанням покладених трудових обов'язків.
Відсутність/недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення на працівника роботодавець з додержанням передбачених ст. ст. 147 - 149 КЗпП України правил і порядку має встановити наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
При обранні виду стягнення (догана або звільнення) роботодавець зобов'язаний враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі.
З огляду на те, що обов'язок встановлення складу дисциплінарного проступку покладається на роботодавця, то у справах, в яких оспорюється законність застосування дисциплінарного стягнення, саме він повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника відбулося без порушення законодавства.
Між сторонами у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, фактично є спір щодо обсягу виконання позивачем роботи по забезпеченню своєчасного страхування транспортних засобів.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 працює на посаді механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху з 03.10.2016.
01.03.2017 він ознайомився під підпис з посадовою інструкцією механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
Згідно з п. 1.1 розділу І «Загальні положення» Посадової інструкції механіка (з експлуатації ТЗ) автотранспортного цеху служби головного механіка Кропивницького ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград» ця інструкція визначає обов'язки, права та відповідальність механіка АТЦ ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
Пунктом 2.8 Розділу II «Завдання та обов'язки» вказаної посадової інструкції передбачено, що він зобов'язаний забезпечити своєчасне страхування транспортних засобів і причіпних механізмів, а згідно з п. 4.1 розділу ІV «Відповідальність» посадової інструкції він є відповідальним за невиконання всіх обов'язків покладених на нього посадовою інструкцією.
Зміст п. 2.8 посадової інструкції позивача пов'язаний з положенням ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» та ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону № 1961-ІV з наступним змінами) згідно з якими забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги та усних пояснень позивача вбачається, що свій обов'язок він розуміє так, що у разі виявлення ним фактів відсутності чинного страхового поліса на транспортні засоби, які експлуатуються ОКВП «Дніпро-Кіровоград», зобов'язаний повідомити про це уповноважену особу на укладення від імені підприємства договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме - заступник головного механіка. При цьому позивач вважає, що він не зобов'язаний збирати та контролювати інформацію про чинність страхових полісів. Натомість відповідний контроль мають здійснювати безпосередньо водії транспортних засобів та повідомляти йому про наближення закінчення строку чинності полісів. Відповідно, якщо йому своєчасно не було повідомлено про закінчення строку дії страхового поліса, то його вини у несвоєчасному страхуванні немає.
Однак, як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, відзиву на апеляційну скаргу та усних пояснень представника відповідача, позивач зобов'язаний здійснювати повний контроль за своєчасністю страхування цивільно-правової відповідальності підприємства, як власника транспортних засобів, чинність страхових полісів, заздалегідь повідомляти про необхідність укладення нових договорів страхування уповноважену особу на їх укладення.
Оцінюючи ці аргументи сторін, колегія суддів апеляційного суду бере до уваги те, що згідно з п. 2.8 посадової інструкції позивач зобов'язаний забезпечити своєчасне страхування транспортних засобів.
Посадова інструкція не містить детального переліку та послідовності вчинюваних позивачем дій задля виконання цієї роботи, що дає йому право й можливість самостійно визначати порядок виконання (організувати свою роботу), але при цьому має бути досягнутий відповідний результат (робота має бути виконана ним таким чином, щоб страхування транспортних засобів відбувалося своєчасно, без невиправданих зволікань та прострочень з його вини).
З огляду на лексичне значення словосполучення «забезпечити своєчасне страхування» у взаємозв'язку зі змістом ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», треба розуміти так, що позивач зобов'язаний створювати надійні умови для здійснення страхування транспортних засобів тоді, коли це потрібно (у свій час), що виключить неможливість їх експлуатації саме через відсутність страхових полісів.
Суд першої інстанції правильно встановив факти несвоєчасного страхування цивільно-правової відповідальності ОВКП «Дніпро-Кіровоград», як власника (володільця) двох транспортних засобів, які перебували в експлуатації, а саме:
1)з 04.05.2024 по 12.06.2024 автомобіля марки Dacia модель Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
2)з 20.05.2024 по 01.07.2024 автомобіля марки ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Ці обставини сторонами у справі визнаються, тож спору щодо них немає.
Суд першої інстанції також правильно встановив, що причиною несвоєчасного укладення договорів страхування на новий строк (після закінчення строків дії попередніх договорів страхування) стало те, що механік з експлуатації автотранспортного цеху служби головного механіка ОСОБА_1 , супереч своєму обов'язку, передбаченого п. 2.8 посадової інструкції, не здійснював контроль за строками дії чинних договорів страхування та своєчасно, до закінчення цих строків, не повідомив відповідальну за безпосереднє укладення таких договорів особу, заступника головного механіка ОСОБА_2 , про наближення кінця таких строків.
Така бездіяльність позивача спричинила несвоєчасне обов'язкове страхування відповідальності ОВКП «Дніпро-Кіровоград», як власника вказаних транспортних засобів.
Стосовно того, що 13.06.2024 позивач подав службову записку з інформацією про несвоєчасне страхування відповідальності щодо автомобіля марки Dacia модель Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 , то ця обставина не спростовує того, що службова записка подана ним несвоєчасно.
Будь-яких доказів того, що позивач виконав свій обов'язок по забезпеченню своєчасного страхування автомобіля марки ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 немає.
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність доказами у справі того, що через недбалість та бездіяльність позивач двічі допустив невиконання свого трудового обов'язку.
Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи позивача про відсутність його вини у зв'язку з тим, що нібито водії транспортних засобів не надали йому відповідну інформацію, а також те, що він не має доступу до комп'ютера з базою даних про страхові поліси.
Так згідно з п.п. «г» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу зобов'язаний мати при собі чинний страховий поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Однак це не означає, що саме водії ОВКП «Дніпро-Кіровоград» зобов'язані забезпечувати своєчасне страхування відповідальності. Такий обов'язок роботодавець поклав на позивача і той добровільно погодився на виконання цієї роботи, але не виконав її у цих випадках.
Щодо відсутності у позивача доступу до комп'ютера з електронною базою даних про страхові поліси, то такий довід є безпідставним і спростовуються дослідженим судом першої інстанції доказом - службовою запискою позивача від 13.06.2024 у якій він пояснив, зокрема, що у своїй роботі він спирається на дані таблиці страхування, яка знаходиться у комп'ютері колишнього начальника АТЦ, але в якій відсутня інформація про строки страхування.
Отже, зі змісту цієї службової записки вбачається, що позивач має доступ до інформації про страхові поліси, яка міститься в електронному вигляді. Якщо ж у вказаній таблиці дійсно відсутня інформація про строки дії страхових полісів, то. враховуючи п. 2.8 посадової інструкції, позивач мав сам забезпечити збирання такої інформації.
Щодо відсутності письмових пояснень позивача про виявленні порушення (невиконання) ним трудових обов'язків, то саме по собі невиконання роботодавцем обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України) не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-2801цс15.
З огляду на те що факти порушення позивачем мали місце 04.05.2024 та 20.05.2024 й були виявлені 13.06.2024 та 17.06.2024, відповідно, а дисциплінарне стягнення на нього накладено 19.06.2024, то встановлені ст. 148 КЗпП України строки застосування дисциплінарного стягнення не пропущено.
Доводи апелянта про те, що оспорюваний ним наказ не містить відомостей про конкретні обставини невиконання ним трудових обов'язків є безпідставним, оскільки суперечить змісту оскаржуваного наказу.
Отже, повно та всебічно встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач вчинив адміністративний проступок, за який відповідач правомірно застосував до нього стягнення у формі догани.
Висновки суду першої інстанції у справі № 404/5823/24 не суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права, які викладені у постановах від 22.07.2020 у справі 554/9493/17 та від 27.04.2021 у справі № 461/8132/17, та на які посилався позивач у своїй апеляційній скарзі. До того ж обставини у порівнюваних справах не є ідентичними.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди позивача з наданою місцевим судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин.
Проте, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006).
Оскаржуване рішення суду відповідає вимогам обґрунтованості.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
10.Про судові витрати
З огляду на норми п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 141 ЦПК України та те, що суд апеляційної скарги залишає оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, то підстави для нового розподілу судових витрат у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції немає, а витрати позивача, які складаються зі сплаченого ним судового збору (а. с. 90) компенсації не підлягають.
Відповідач про наявність у нього судових витрат суд не повідомив.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.03.2025 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 22.08.2025.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
С. І. Мурашко