Провадження № 2-а/641/142/2025 Справа № 641/4795/25
22 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Щепелевої Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Закоморної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративну справу № 641/4795/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/999 від 19.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з даних у застосунку «Резерв +» йому стало відомо про те, що він перебуває у розшуку з 16.03.2025. З'ясовуючи причину позивач дізнався про існування повідомлення про необхідність явки останнього до ТЦК та СП, яке прибуло до відділення «Укрпошта» 26.02.2025 о 16.25, та було повернуто 05.03.2025 о 15:54 з причин невдалої спроби вручення. 19.06.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в умовах психологічного тиску був змушений підписати протокол № 999 у справі про адміністративне правопорушення. Після цього йому була видана копія постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/999 від 19.06.2025 по справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку він оскаржує у цьому позові.
За твердженням позивача оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки він оновив свої військово-облікові дані вчасно, повістку про виклик до ТЦК та СП не отримував. У постанові не зазначено яке конкретно порушення, передбачене ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» скоїв позивач. У оскаржуваній постанові зазначено, що позивач притягається до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, однак у протоколі частина статті 210-1 не конкретизована. Окрім того, у постанові не вказано вид повістки, якою викликано позивача, не зазначено конкретну дату та час прибуття до ТЦК та СП. Також при винесенні постанови відповідачем порушено строк накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 7 ст. 38 КУпАП, навіть якщо рахувати цей строк із дня оголошення позивача у розшук - 16.03.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у відповідача витребувано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивач.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлявся належним чином засобами підсистеми «Електронний суд». Жодних заяв, клопотань від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.
Також відповідачем не надано витребуваних судом доказів, з огляду на що суд керується положеннями ч.ч. 2, 6 ст. 77 КАС України та вирішує справу на підставі наявних доказів.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав із підстав, викладених в позовній заяві, просив скасувати оскаржувану постанову як незаконну. Пояснив, що вимушений був підписати протокол, складений у ТЦК та СП, під психологічним примусом. Повістку про виклик не отримував, та на час винесення оскаржуваної постанови спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлявся належним чином засобами підсистеми «Електронний суд», у зв'язку з чим суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Отже, за результатами дослідження доказів, виходячи з принципу верховенства права, керуючись засадами (принципами) адміністративного судочинства, суд приходить до наступних висновків.
19.06.2025 офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , лейтенантом ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 № 999 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 19.06.2025 о 10:30 при особистій явці ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію а саме неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В графі «пояснення і зауваження» протоколу ОСОБА_1 вказано: «з протоколом згоден».
19.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 1/999, якою ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. За змістом постанови опис обставин, установлених під час розгляду справи, ідентичний викладеному в протоколі № 999.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має звання солдат, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач 31.01.2025 оновив свої персональні дані, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», в якому наявна відповідна відмітка про вчасне уточнення даних. При уточненні даних ним було вказано адресу проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно із витягом з Реєстру територіальної громади від 20.06.2025 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Будь-які інші докази, на підставі яких суд може встановити факти, що стосуються обставин винесення постанови № 1/999 від 19.06.2025 у суду відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
З 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив приписи ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як пояснив позивач в судовому засіданні, він випадково дізнався оголошення його в розшук та про існування повідомлення про його виклик до ТЦК та СП, яке прибуло до відділення «Укрпошта» 26.02.2025 о 16.25, та було повернуто 05.03.2025 о 15.54 з причин невдалої спроби вручення.
Відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, ці твердження позивача не спростував. Матеріали справи про адміністративне правопорушення, які б містили, зокрема, відомості щодо направлення повістки позивачеві, на виконання ухвали суду не надав.
Як встановлено судом, відповідно до змісту протоколу № 999 від 19.06.2025 позивач ОСОБА_1 з 16.03.2025 перебував у розшуку.
З цього випливає, що днем як вчинення, так і виявлення правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 є дата не пізніше 16.03.2025, водночас постанова № 1/999 відносно ОСОБА_1 була винесена лише 19.06.2025, тобто після спливу тримісячного строку з дня виявлення правопорушення.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачу достеменно відомо про те, що його рішення, оформлене постановою № 1/999 від 19.06.2025 оскаржується, однак жодних доказів, які б свідчили про те, що ним було правомірно прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності він суду не надав.
Суд враховує, що станом на час розгляду справи позивач уточнив дані, а саме - 31.01.2025, тож відповідач має усі дані відносно ОСОБА_1 .
Зазначене є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови, однак суд вважає за необхідне зауважити й на такому.
Судом звернуто увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення № 999 від 19.06.2025 та постанова у справі про адміністративне правопорушення № 1/999 щодо ОСОБА_1 містять вказівки на нормативно-правовий акт, яке передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, без конкретизації частини цієї норми, натомість в оскаржуваній постанові наявне посилання на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З цього приводу слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада та прізвище особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред'явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. А протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на положення ст.ст. 251, 254 та 256 КУпАП, є одночасно і основним доказом у справі про адміністративне правопорушення і документом, в якому формулюється обвинувачення.
В силу вимог ст. 278 КУпАП під час підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду, відповідний орган (посадова особа), серед іншого, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись уповноваженим органом (посадовою особою) у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Такий уповноважений орган (посадова особа) не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку вони вийдуть за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З вище наведеного вбачається, що посадова особа, яка приймала рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не з'ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , якими доказами воно підтверджується, а також який склад адміністративного правопорушення інкримінується йому в протоколі про адміністративне правопорушення, фактично зазначила в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності інший склад адміністративного правопорушення.
У цій справі судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами позивача, які мають правове значення для вирішення спору.
Інші доводи позивача не впливають на вищевказані висновки суду, а тому правова оцінка таким не надається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, то з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Вказане дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог позову та наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 605,60 грн, тому судові витрати у вказаному розмірі необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 241, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/999 від 19.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.М.Щепелева