Справа №403/368/25 провадження № 3/403/179/25
21 серпня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та
реєстрації:
АДРЕСА_1 ,
громадянство України (паспорт серія
НОМЕР_1 , виданий 29 січня 1999 року
Устинівським РВ УМВС України в
Кіровоградській області), безробітного
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №686045, складеного 21 червня 2025 року поліцейським з СРПП ВП №1 (м.Долинська) ст.сержантом поліції Голяном О.О. (скорочення, як вони викладені в протоколі) з доданими до нього матеріалами, 21 червня 2025 року о 12 год. 30 хв. співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме: завдав фізичного болю співмешканці ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у передбаченому законом порядку. Згідно поданої до суду заяви прохав провести розгляд справи без його участі. Стосовно складеного стосовно нього протоколу зазначив, що 21 червня 2025 року в нього було день народження і він випив пива та ліг відпочивати. Коли він встав його співмешканка ОСОБА_2 випивала зі знайомою, на що він закричав. Після цього вона викликала поліцію, яка приїхала та склала протокол з її слів, оскільки він погано розмовляє, має інвалідність і вони його не розуміли. Свою вину у завданні ударів не визнав, зазначивши, що їх не наносив, а тільки закричав і все.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №686045 від 21 червня 2025 року, гр-н ОСОБА_1 вчинив стосовно гр-нки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Подібний виклад суті адміністративного правопорушення, є суперечливим за змістом та не відповідає об'єктивній стороні правопорушення, передбаченій диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки домашнє насильство повинно мати наслідком завдання шкоди фізичному та (або) психічному здоров'ю потерпілого. Вчинення домашнього насильства фізичного характеру не є тотожним за змістом домашньому насильству психологічного характеру. Водночас дії фізичного характеру не утворюють насильства, внаслідок якого завдається шкода саме психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає зазначеним вище положенням п.14 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу неможливо встановити, які саме дії гр-на ОСОБА_1 (образи, погрози, приниження чи ляпаси, стусани, штовхання тощо) були кваліфіковані поліцейським ОСОБА_3 як домашнє насильство фізичного характеру, що завдало шкоди психологічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 ..
Протокол серії ВАД №686045 від 21 червня 2025 року не містить також і зазначення того, яка саме шкода була завдана психологічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 , як чоловіка, з яким вона спільно проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
З огляду на викладене, подібний формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суд можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони як фізичного, так і психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 21 червня 2025 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати правову кваліфікацію дій особи, яка не охоплюється змістом протоколу та зазначеної в ньому об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення письмового пояснення гр-нки ОСОБА_2 , відібраного 21 червня 2025 року уповноваженою особою органу поліції Макаренком О.Д., не вбачається повідомлення гр-нкою ОСОБА_2 обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості, що є характерними ознаками психологічного насильства.
З доданої до протоколу оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 21 червня 2025 року, проведеної сержантом поліції ОСОБА_4 , вбачається повідомлення гр-нкою ОСОБА_2 про те, що поведінка кривдника не вплинула на її безпеку та безпеку дітей (п.п.13), що свідчить про відсутність шкоди, завданої психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 , та спростовує зазначену в протоколі обставину завдання шкоди саме психологічному здоров'ю останньої.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу серії ВАД №686045 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою домашнього насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді заподіяної шкоди фізичному та (або) психічному здоров'ю потерпілого, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, а також відсутність в протоколі будь-яких ознак як фізичного, так і психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, якими є дії насильницького характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, та дії (словесні образи, погрози), які викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним домашнього насильства фізичного характеру, що завдало шкоди психологічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 , як жінки, з якою він спільно проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_2 домашнього насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.п.14. 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова