Справа № 352/1929/25
Провадження № 2-а/352/58/25
22 серпня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю. розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривень.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовної вимоги про скасування оскаржуваної постанови Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначає, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028х0,2 = 605,60 грн), таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн. за такими реквізитами: отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тисмениця/22030101, код ЄДРПОУ отримувача 37951998; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313141206000009666; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ст. 123 КАС України, ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, приходжу до переконання про залишення позовної заяви без руху для надання терміну позивачу, щодо усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів справи підтвердження про сплату судового збору.
Керуючись ст.123,160,161,169,171,172,248,294 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, для усунення недоліків, а саме:
-позивачу необхідно надати квитанцію про сплату судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Максим ОЛІЙНИК