Справа № 351/2098/23
Номер провадження №2-во/351/21/25
22 серпня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Мартинюка В.І.,
секретаря
судового засідання Григоращук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 09 квітня 2024 року у цивільній справі № 351/2098/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю,
13 серпня 2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 09.04.2024 у справі № 351/2098/23 в частині зазначення марки трактора, яку помилково зазначено «D-74595 Langenburg», а правильно «Екскаватор колісний Schaeff-Terex GmbH&Co.KG 32 M HML 32».
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судом встановлено, що 09 квітня 2024 року Снятинським районним судом винесено рішення у цивільній справі №351/2098/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю. Вирішено визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю, на рухоме майно, а саме: транспортний засіб типу трактор-екскаватор колісний, марки D-74595 Langenburg, серійний номер 3200/0300, 2003 року випуску.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, заявник просить виправити назву траснпортного засобу, а саме із транспортного засобу типу трактор-екскаватор колісний, марки D-74595 Langenburg виправити на транспортний засіб марки «Екскаватор колісний Schaeff-Terex GmbH&Co.KG 32 M HML 32». Однак на думку суду це не є опискою у судовому рішення, оскільки марки транспортних засобів є різними.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що заявник просить внести виправлення в частину, яка є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 09 квітня 2024 року у цивільній справі № 351/2098/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Василь МАРТИНЮК