Справа № 346/4129/24
Провадження № 2/346/212/25
22 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
26.07.2024 року, представник позивача звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 3/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною часткою господарських будівель та споруд: дві вбиральні, навіс, погріб , огорожа, криниця. Син спадкодавиці ОСОБА_2 прийняв спадщину, та згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 15 лютого 2024 року є власником 1/2 (однієї другої) частки майна - квартири АДРЕСА_2 одну другу) частку квартири успадкував брат позивача ОСОБА_6 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (Номер інформаційної довідки: 386769598) на даний час власником 1/2 ( однієї другої ) частки квартири АДРЕСА_3 , а 3/20 ( трьох двадцятих ) частки житлового будинку АДРЕСА_4 є дочка ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_3 . Отже спірна квартира належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу в рівних частках. Однак з серпня 2023 року та станом на час подання позову позивач не може використовувати належну йому частку в квартирі, в тому числі з причин наявності перешкод у фактичному доступі з боку відповідачів. Так, за дорученням позивача (письмова довіреність ) брат ОСОБА_8 не зміг зайти до квартири АДРЕСА_3 , перевірити стан належного ОСОБА_9 майна оскільки у квартирі проживають невідомі йому особи. Як стало пізніше відомо відповідач без згоди співвласника здала в оренду їх спільну квартиру та отримує одноособово прибутки. 30.08.2023 року ОСОБА_8 за доручення позивача зустрівся з відповідачем з наміром дійти згоди щодо визначення порядку користування квартирою, догляду за нею, розподілу можливих прибутків. Однак під час розмови виник конфлікт умисно спровокований відповідачем і дане питання остання не бажала вирішити в добровільному порядку. Більше того, ОСОБА_10 написала до органів поліції заяву, на що був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Дослідивши всі обставини справи Коломийським міськрайонним судом 19.09.2023 року винесено постанову про закриття провадження в справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Листом № 7825/108/56-2024 від 06 травня 2024 року представник Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області повідомив представника ОСОБА_11 про те, що його письмове звернення зареєстроване в журналі ЄО -4357 від 16.05.2024, яке в подальшому розглянуте. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 надала ОСОБА_4 довіреність згідно якої остання уповноважена проживати за місцем проживання довірителя, за адресою АДРЕСА_5 власником якого вона є нерозділених часток житлового будинку. З даного приводу було опитано ОСОБА_4 , яка пояснила, що згідно довіреності проживає та доглядає за квартирою. Даним листом рекомендовано звернутися до суду , оскільки в даному випадку існують цивільно-правові відносини. 10.05.2024 року адвокатом Костромін Н. надіслано відповідачам досудову вимогу, де висловлено клопотання про усунення перешкод ОСОБА_2 у праві володінні користуванні та розпорядженні його часткою квартири АДРЕСА_6 шляхом залишення ОСОБА_4 вказаної квартири, оскільки надання довіреності (дані про довіреність з відповіді представника Коломийського РВП ГУНП) на проживання останньої здійснено без згоди співвласника. Крім того, було запропоновано врегулювати даний спір в добровільному порядку. Однак, дана вимога залишилась без відповіді. Оскільки кімнати є прохідними і неможливим є визначення порядку власниками користування квартирою, позивач змушений звернутися із позовом про усунення перешкод у користуванні його часткою квартири АДРЕСА_6 шляхом надання йому доступу до його частки, зобов'язання не чинити перешкод у доступі та виселення відповідача ОСОБА_12 . Тому, просить зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , усунути перешкоди у користуванні та володінні ОСОБА_2 , житловим приміщенням - 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 , шляхом надання вільного доступу до вказаного майна , та виселення ОСОБА_4 , з передачею дубліката ключів від вхідних дверей квартири, та стягнути з відповідачів судові витрати.
24.09.2024 року від представника ОСОБА_3 , адвоката Репала О.О., надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позовними вимогами не згодні в повному обсязі та вважають його безпідставним та необґрунтованим з наступного. По-перше, просить звернути увагу суду на той факт, що наскільки відомо відповідачці, позивач вже тривалий час знаходиться за межами території України та не повертався. Про наявність позивача як родича, а саме дядько, відповідачці відомо лише на словах від покійної бабусі та покійного тата, її ОСОБА_13 поїхав закордон в 1997 р.,на той час ОСОБА_10 , було 10 років., з того разу жодного разу вона з ним не зустрічалась та не спілкувалась. По-друге, знаходячись тривалий час за межами України, позивач жодним чином не утримує спірне домогосподарство, не сплачує комунальні послуги, не утримує його в належному стані. Всі ці дії виконував покійний батько ОСОБА_10 , а наданий час сама ОСОБА_10 , через свого представника по довіреності відповідача 2 та адвоката Репало О.О. Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів щодо порушення відповідачем 2 прав позивача., а саме, що якимось чином ОСОБА_4 , здійснювала перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженню належного майна ОСОБА_2 , який відсутній на території України більше ніж 27років. Тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
29.10.2024 року від представника ОСОБА_4 , адвокат Гринишин Є.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що детально ознайомившись зі змістом позовної заяви, доказами, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вважають за необхідне надати відзив, у зв?язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Так, як вбачається із долученого до матеріалів справи Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Трачук Л.В., приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрованому в реєстрі за № 317 (a.с. 16) вбачається, що спадкове майно складається із 3/10 (трьох десятих) часток житлового будинку, загальною площею 201,7 м.кв., житловою площею 126,6 м.кв., зазначеного у плані під літерою «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з відповідною часткою господарських будівель та споруд. Тобто, позивач та відповідач ОСОБА_3 , є власниками 3/10 частин будинку АДРЕСА_4 (при цьому у ДРРП право власності зареєстровано по 3/20 частини будинку за кожним), а не квартири АДРЕСА_6 . Доказів тому, що позивач є власником квартири чи її частки ним не надано, а наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що він є власником іншого нерухомого майна. Оскільки предметом спору є усунення перешкод у користуванні та володінні майном, а саме - часткою квартири АДРЕСА_6 , шляхом надання вільного доступу до вказаного майна та виселення ОСОБА_4 , з передачею ключів від вхідних дверей квартири, вони задоволенню не підлягають. Не зрозумілою та безпідставною є вимога позивача щодо зобов?язання відповідачів передати ключі від квартири, оскільки право власності на таку «квартиру» не те, що за позивачем не зареєстроване, а не зареєстроване за жодною особою, а тому виникає логічне питання «чому саме позивачу мають бути передані ключі від неї, та чому саме відповідачі мають їх мати у наявності та зобов?язані передати позивачу». Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 , є співвласником будинку, користується виключно своєю часткою у будинку, в тому числі, шляхом надання її для проживання та догляду іншим відповідачем, вважають, що відповідачка діє правомірно. Доказів протилежного позивач не навів, що вказує на необґрунтованість позовних вимог. Так, частка позивача у спільному майні не виділена, між сторонами не було досягнуто згоди щодо порядку користування спільним майном, в тому числі, торони цей спір не вирішували у судовому порядку (до справи не додано рішення суду, що набрало законної сили, яким вказаний спір було вирішено), що у свою чергу свідчить про те, що позивач не довів що йому чиняться перешкоди у користуванні саме його часткою у спільній власності. Не спростовано вказане твердження і перевіркою за заявою представника позивача ОСОБА_14 , до органів поліції, так як в ході зазначеної перевірки було виключно встановлено, що ОСОБА_4 , користується майном ОСОБА_3 , на підставі виданої нею довіреності. Тим більше, що у відповіді №7825/108/56-2024 від 06.05.2024 року мова взагалі йде про квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , а не про будинок за адресою: АДРЕСА_4 , право на частку, в якому належить позивачу. Крім того, про наявність заперечень від Позивача, щоб ОСОБА_4 , доглядала за будинком відповідачці стало відомо лише з даної позовної заяви, раніше позивач до ОСОБА_4 , із відповідними вимогами не звертався, а відповідачка не користується часткою у майні позивача. Також, повідомляють суду, що позивач жодним чином не утримує спірне домогосподарство, не сплачує комунальні послуги, не утримує його в належному стані. Всі ці дії виконував покійний батько ОСОБА_3 , а на даний час сама ОСОБА_3 , через свого представника по довіреності ОСОБА_4 , та адвоката Репало О.О. Доказів протилежного до позовної заяви не було долучено. Звертає, увагу суду, що позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів щодо порушення ОСОБА_4 , прав позивача, а саме, що яким чином ОСОБА_4 , чинить перешкоди позивачу у користуванні, володінні та розпорядженню ним належного йому майна. І хоч це не є предметом спору - і яким чином чиняться перешкоди представнику представнику позивача Марунчак I.I. Тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
15.11.2024 року від представника позивача, адвоката Костромін Н.Р., заява про зміну предмету позову, в якій посилається на те, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 3/10 ( три десятих) частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною часткою господарських будівель та споруд: дві вбиральні, навіс, погріб, огорожа, криниця. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 15.02.2024 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Трачук Л.В., спадкоємцями ОСОБА_5 на вказане майно були ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , відповідно які отримали по 1/2 ( одній другій) частці спадкового майна , що складається з 3/10 частки вказаного житлового будинку. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб?єкта позивач ОСОБА_2 володіє на праві спільної часткової власності 3/20 (трьох двадцятих) частини житлового будинку АДРЕСА_4 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта (Номер інформаційної довідки: 376769598) на даний час власником 3/20 частки житлового будинку АДРЕСА_4 є дочка ОСОБА_15 , - відповідач ОСОБА_16 . Отже, спірних 3/10 частки будинку належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу ОСОБА_10 , в рівних частках. Звертає увагу, що згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину спадкоємці ОСОБА_17 , - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстровані у квартирі АДРЕСА_6 . Отже, між ОСОБА_18 та іншими співвласниками вказаного будинку був визначений порядок володіння та користування майном, відповідно якого: вона користувалась квартирою АДРЕСА_3 . Той факт, що позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 згаданого будинку підтверджується копією його паспорта . Порядок користування житловим приміщенням перейшов до спадкоємців ОСОБА_17 - ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 , а саме приміщеннями: 1-1 веранда (6,2 кв.м), 1-2 кухня (14,8) кімната (20,3), 1-3 кімната(22,2), 1-4 кладова (9), 1-5 коридор (5,4), 1-6 ванна (3,4), 1-9 Крім того, для підтвердження вказаного адвокатом здійснено запит щодо ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_4 , та надання копій. Однак листом №,182 а від 11.11.2024 року ОКП Коломийське МБТІ повідомило про неможливість надати запитувану адвокатом інформацію без згоди інших співвласників будинку АДРЕСА_4 . Оскільки відповідачами чиняться перешкоди у користуванні та володінні ОСОБА_2 , житловим приміщенням 3/20 частки будинку АДРЕСА_4 позивач змушений звернутися до суду з даним позовом для відновлення своїх порушених прав. На підставі вищенаведеного, керуючись нормами ст. 49 ПК України, просить викласти предмет позову (прохальну) частину в наступному вигляді: зобов?язати ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , усунути перешкоди у користуванні та володінні ОСОБА_2 , житловим приміщенням - 3/20 частки будинку АДРЕСА_4 шляхом надання вільного доступу до вказаної частки будинку (згідно технічного паспорта приміщень: 1-1 веранда , 1-2 кімната, 1-3 кімната, 1-4 кладова, 1-5 коридор, 1-6 ванна, 1-9 кухня) та відповідної частки господарських будівель та споруд, та виселення ОСОБА_4 , із сім?єю, з передачею дубліката ключів від вхідних дверей вказаної частки, та стягнути з відповідачів судові витрати.
19.03.2025 року від представника ОСОБА_3 , адвоката Рапала О.О.. надійшов відзив на позовну заяву після зміни предмету позову, в якому посилається на те, що змінена позовна заява аргументована тим, що між ОСОБА_18 та іншими співвласниками вказаного будинку був визначений порядок володіння користування майном, відповідно якого вона користувалась квартирою АДРЕСА_3 . Той факт, що позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 згаданого будинку підтверджується копією його паспорта. Вважають, що копія паспорта що надана до позовної заяви не відповідає дійсності та є фальсифікованою. Просить звернути увагу суду на той факт, що наскільки відомо відповідачці, позивач вже тривалий час знаходиться за межами території України та не повертався. Про наявність позивача як родича, а саме дядько, відповідачці відомо лише на словах від покійної бабусі та покійного тата, її дядько - ОСОБА_20 , поїхав закордон в 1997 р. , на той час ОСОБА_10 , було 10 років., з того разу жодного разу вона з ним не зустрічалась та не спілкувалась. Знаходячись тривалий час за межами України, позивач жодним чином не утримує спірне домогосподарство, не сплачує комунальні послуги, не утримує його в належному стані. Всі ці дії виконував покійний батько ОСОБА_10 , а наданий час сама ОСОБА_10 , через свого представника по довіреності відповідача 2 та адвоката Репало О.О. Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів щодо порушення відповідачем 2 прав позивача., а саме, що якимось чином ОСОБА_4 , здійснювала перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженню належного майна ОСОБА_2 , який відсутній на території України більше ніж 27 років. За таких обставин, вважають, що позивач не надав до суду жодних доказів порушення його прав як власника 3/20 частини житлового будинку без визначення конкретної частини майна, яку він вважає своєю. Позивач не звертався до відповідача з питаннями виділення часток у спільній сумісній власності внатурі, як і не звертався до інших співвласників житлового будинку. На сьогоднішній день, не можливо чітко встановити, що відповідач2 займає саме належну позивачу частину житлового приміщення, адже відсутні будь-які фактичні докази розподілу ч асток у житловому будинку. Також, звертає увагу на те, що на момент звернення представника позивача до відповідача1 у 2023 році, позивач ще не набув права власності, що виходить із самого свідоцтва про право власності від 2024 року. Також, звертає увагу, що ОСОБА_10 , не повинна була отримувати згоду від позивача у 2023 року, у в?язку із тим, що останній не був на той час співвласником нерухомого майна. Тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 29.07.2024 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 3/10 ( три десятих) частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною часткою господарських будівель та споруд: дві вбиральні, навіс, погріб , огорожа, криниця, згідно з копією свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 15.02.2024 року, ОСОБА_2 , прийняв дану спадщину, та є власником (однієї другої) частки майна; іншу (одну другу) частку квартири успадкував брат позивача ОСОБА_6 (а.с. 16).
Відповідно до копії листа Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 , на дала ОСОБА_4 , довіреність згідно якої ОСОБА_4 , уповноважена проживати за місцем проживання довірителя, за адресою: АДРЕСА_5 , власником якого вона є нерозділених часток житлового будинку, також уповноважила ОСОБА_4 , здійснювати повноваження, передбачені у довіреності. Також з даного приводу було письмово опитано ОСОБА_4 , яка пояснила, що згідно довіреності проживає та доглядає за квартирою, що за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 12).
Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 386769598 від 14.07.2024 року, ОСОБА_3 , є власником 3/20 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2024 року (а.с. 13).
Відповідно до копії Довіреності, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є представником за довіреністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).
Відповідно до копії постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 року по справі 346/5009/23, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_21 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 17-19).
Відповідно до копії Досудової вимоги від 13.05.2024 року, представником позивача, адвокатом Костромін Н.Р., надіслано відповідачам досудову вимогу, де висловлено клопотання про усунення перешкод ОСОБА_2 у праві володінні користуванні та розпорядженні його часткою квартири АДРЕСА_6 шляхом залишення ОСОБА_4 вказаної квартири, оскільки надання довіреності (дані про довіреність з відповіді представника Коломийського РВП ГУНП) на проживання останньої здійснено без згоди співвласника, також, було запропоновано врегулювати даний спір в добровільному порядку (а.с. 20).
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_23 є її зятем. Він перебуває в США, щомісяця передавав і передає кошти на утримання будинку по АДРЕСА_5 .
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При розгляді цивільної справи, суд, керується положеннями статей 77-79 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
V. Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Оцінюючи позицію позивача, суд доходить висновку, що основними доводами позовної заяви позивач зазначає, що йому на праві належить 3/20 частки будинку АДРЕСА_4 , однак відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять йому перешкоди в користуванні вказаним нерухомим майном-не допускають до помешкання.
Проаналізувавши вказані доводи, суд вважає, що підставами для захисту права власності або права користування нерухомим майном у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо нерухомого майна, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі №761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду виклав у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Оцінивши докази, суд вважає, що позивач не довів порушення його прав, оскільки не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилався в позові, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять йому перешкоди в користуванні вказаним нерухомим майном та не допускають до помешкання.
Також, жодним доказом не доведено підстав для виселення ОСОБА_4 з вказаного приміщення.
Суд вважає, що сам лише факт звернення в поліцію не може бути доказом того, що позивачу створюються перешкоди у користуванні його майном.
А тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 319, 386, 391 ЦК України, керуючись 12, 13, 81, 82, 89, , 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_7 .
Суддя: Васильковський В. В.