Справа № 216/6572/25
Провадження 1-кп/216/702/25
про продовження строку тримання під вартою
22 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого, судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання від 22.08.2025 року прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури по кримінальному провадженню № 12025041230001237 від 26 травня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходяться матеріали кримінального провадження №12025041230001237 від 26 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 22.08.2025 року від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наразі строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 27.08.2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного.
В обґрунтування вказаного клопотання сторона обвинувачення зазначає зокрема, що як встановлено досудовим розслідуванням, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2025 року приблизно о 17 год, будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 року на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року та Закону
України “Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. на території Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу, тобто діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 побачив раніше невідомого йому неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 , та дістав з кишені брюк сигнальний пістолет, який направив в сторону неповнолітнього з одночасною словесною вимогою передати йому одягнену на неповнолітнього ОСОБА_6 спортивну кофту фіолетового кольору “ ІНФОРМАЦІЯ_3 », тим самим створив реальні умови неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 побоюватися за своє життя та здоровя, після чого, ОСОБА_4 , сховавши пістолет, дістав з кишені брюк складний ніж господарсько-побутового призначення та, демонструючи його потерпілому, продовжив вимагати від останнього передачі вказаної кофти.
Неповнолітній ОСОБА_6 , сприймаючи погрозу ОСОБА_4 реально, розуміючи, що у разі невиконання злочинних вимог останній може завдати шкоду його життю чи здоров'ю, зняв з себе кофту та поклав її на лавку, яку ОСОБА_4 відкрито викрав та з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
27.05.2025 р. громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 187 КК України та 28.05.2025 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Наразі строк обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою спливає 27.08.2025 року.
На думку прокурора на стадії підготовчого провадження у справі виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не зменшились та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
а саме наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У Клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурор зазначає, що вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину з погрозою застосування насильства до невнолітнього потерпілого та інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов'язків обвинуваченого, передбачених законодавством.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив
кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Також відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_4 підставно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, санкція ч.4 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Прокурором доведено існування ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений намагаючись уникнути покарання може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому суд враховує відсутність обставин, які б перешкоджали утриманню обвинуваченого під вартою, зокрема таких як похилий вік, інвалідність, тяжкі захворювання тощо.
Разом з тим суд бере до уваги відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків і законного джерела доходу, оскільки останній не працює.
Таким чином, наведені вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , спосіб їх вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й зазначені в клопотанні прокурора ризики об'єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
При цьому такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і даним про особу обвинуваченого, а також є співмірним з реально існуючими ризиками. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Таким чином, даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу або його зміни на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою спливає 27 серпня 2025 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершене з наведених причин, підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на теперішній час не встановлено, оскільки ризики, які існували під час його застосування, не зменшились і виправдовують подальше тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 20 жовтня 2025 року включно.
Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вправі не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, в даному випадку оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину з погрозою застосування насильства до неповнолітнього потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 314, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури від 22.08.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 жовтня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику й прокурору та направити для виконання директору державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 20 жовтня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1