Справа 206/2392/25
Провадження 2/206/1615/25
22 серпня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. про розірвання спадкового договору
за участю учасників справи:
представника позивача ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_2 ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. про розірвання спадкового договору, в якій просить суд:
Розірвати спадковий договір від 14 вересня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1-700;
Стягнути з Відповідача на його користь судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 14.09.2024 року між ним та Відповідачем було укладено спадковий договір НТМ №901376, зареєстрований в реєстрі за №1-700 (далі - Договір).
За вищезазначеним Договором, а саме п.1.1. Набувач зобов'язується виконувати розпорядження Відчужувача, згідно умовам договору, і в разі його смерті набуває право власності на належне Відчужувачу майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена вище квартира належить Позивачу на праві власності, а саме 1/3 частки на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на житло, виданого 08.09.2003 р. ВАТ «Дніпроенерго» та 2/3 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 28.01.2011 р. Хорішко О.М. державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори.
Відповідно до п. 2.1. Договору, за життя Відчужувача на Наймача за цим договором покладається обов'язок виконувати такі дії:
Виконувати прибирання житлового приміщення, в тому числі вологе, в якому мешкає Відчужувач, один раз на тиждень;
Сплачувати у встановлені строки комунальні платежі за квартиру в повному обсязі, a також вартість послуг з користування електроенергією та газопостачання;
Встановити в квартирі газову колонку або газовий котел;
Забезпечувати Відчужувача доглядом, в тому числі медичним, у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечувати його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю;
Забезпечувати належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів або рахунків про їх вартість.
Позивач є особою похилого віку, маю інвалідність 3 групи та хронічне захворювання легенів та потребую постійної сторонньої допомоги, у зв'язку з чим і був укладений Договір з Відповідачем.
Проте, починаючи з лютого 2025 року на усне розпорядження Позивача, щодо виконання умов Договору в частині встановлення газового котла, Відповідач відмовила мені в його виконанні та повідомила, що вона не буде його виконувати та відповідно встановлювати в моїй квартирі газовий котел.
28.02.2025 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу-розпорядження яким було встановлено строки виконання розпорядження Позивача, щодо виконання Відповідачем умов Договору в частині встановлення в квартирі Позивача газового котла строком до 31 березня 2025 року.
Однак, Відповідач станом на теперішній час не виконав розпорядження Позивача та порушив умови Договору.
Крім того, починаючи з березня 2025 року Відповідач за лютий 2025 року не в повному обсязі сплатив комунальні послуги та за березень взагалі не здійснив оплату за комунальні послуги, в тому числі за електроенергію та з метою уникнення накопичення заборгованості за газопостачання, у зв'язку з чим Позивачем самостійно було сплачено за комунальні послуги.
Також починаючи з середини квітня 2025 року Відповідач взагалі не заходить до Позивача та перестала виконувати умови Договору.
Отже, виходячи з вищевикладеного Відповідач порушує умови Договору та не виконує розпоряджень в межах виконання Договору, що є підставою для розірвання спадкового договору.
На мою усну пропозицію розірвати договір за взаємною згодою сторін Відповідач категорично відмовляється.
Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі невиконання Набувачем розпоряджень Відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний в судовому порядку.
У зв'язку з вищевикладеним Позивач вимушений звертатись до суду за захистом своїх прав з позовом про розірвання спадкового договору.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Дійсно, 14.09.2024 року між Позивачем та Відповідачем був укладений спадковий договір НТМ №901376, який був посвідчений державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №1-700.
Відповідно до п. 2.1 Спадкового договору на Відповідача, як на Набувача, було покладено обов'язок за життя відчуджувача виконувати відповідні дії, а саме: виконувати прибирання житлових приміщень, в т.ч. вологе, один раз на тиждень; сплачувати у встановлені строки комунальні платежі за квартиру в повному обсязі, а також вартість послуг з користування електроенергією та газопостачання; встановити в квартирі газову колонку або газовий котел; забезпечувати Відчуджувача доглядом, в тому числі медичним, у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечувати його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю; забезпечувати належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів або рахунків про їх вартість. Спадковий договір між Відповідачем та Позивачем було укладено на його прохання. Вони протягом тривалого часу проживають з Позивачем в одному будинку, знають одне одного, між ними завжди були нормальні стосунки. Йому було достовірно відомо про те, що Відповідач завжди виконує те, що обіцяє.
Незважаючи на те, що Позивач є особою похилого віку та має інвалідність третьої групи, жодного медичного документу про те, що він потребує постійної сторонньої допомоги не було як на момент укладення договору, так і на момент звернення до суду.
Позивач себе обслуговував в повному обсязі, він не потребував догляду за собою, про що свідчить зміст п.2.1 Договору. Відповідач повинна була забезпечувати його доглядом тільки в тому разі, якщо він втратить можливість самостійного пересування.
Надавати допомогу Позивачу Відповідач почала задовго до укладення договору, виконуючи всі його прохання.
Основним питанням, яке необхідно було вирішити для Позивача, це встановлення котла або колонки в його квартирі. Але термін встановлення газового котла чи колонки визначений в договорі не був. Технічні документи та роботи виготовляються спеціалізованою організацією і передбачити строки неможливо.
Після укладення договору Відповідач звернулася до ТОВ "Газорозподільні мережі" (далі підприємство) для отримання консультацій з приводу установки газового обладнання в квартирі позивача. Їй повідомили про те, що необхідно мати довіреність для того, щоб діяти від імені Позивача, так як він є власником квартири.
Про необхідність видачі довіреності Відповідач повідомила Позивача, але протягом місяця він постійно переносив похід до нотаріуса і довіреність була видана тільки 23.10.2024 року. Оплата за довіреність у нотаріуса була проведена за рахунок Відповідача.
Після отримання довіреності Відповідач негайно звернулася на підприємство і вже 29.10 2024 року було укладено Договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) №56CSC1024-6461 та були виготовлені технічні умови приєднання до газорозподільчої системи, які Відповідач отримала, вартість яких була оплачена Відповідачем в розмірі 1785,52 грн.
Вказані обставини підтверджуються договором про приєднання, технічними умовами, рахунком на оплату №НДФ00019610 від 29.10.2024 року та квитанцією.
В зв'язку з тим, що за технічними умовами було передбачено встановлення 2-х конфорочної газової плити, виникла необхідність внесення змін до технічних умов для встановлення 2-х конфорочної плити. І тільки 09.12.2024 року було погоджено внесення змін до технічних умов, що підтверджується листом від 09.12.2024 року.
07.11.2024 року було укладено договір на виконання проектних робіт та складання кошторису.
Акт здачі-приймання виконаних робіт був складений 27.12.2024 року. Проект був отриманий Відповідачем 31.12.2024 року.
Наприкінці січня 2025 року були підготовлені технічні умови на газифікацію квартири.
Кошторис був виданий в лютому 2025 року. Відповідач разом з Позивачем ознайомилися з кошторисом та Відповідач прийшла до висновку, що деякі пункти в ньому викликають сумніви в правильності нарахування. Тому вона вирішила звернутися звернулася з проханням перерахувати виконання робіт. В лютому 2025 року відповідач електронним листом звернулася з питанням перерахування кошторису і їй було рекомендовано звернутися з письмовою заявою.
Але наприкінці березня 2025 року Відповідач отримала листа від Позивача (вимогу-розпорядження) про встановлення газового котла строком до 31 березня 2025 року.
З лютого 2025 року ставлення Позивача до Відповідача різко змінилося. Він заперечував проти того, щоб Відповідач заходила до нього в квартиру, говорив про те, що не бажає з нею співпрацювати.
Відповідачем був придбаний газовий котел для Позивача, який знаходиться в її квартирі. Але Позивач наполягав на тому, щоб вона повісила котел в його квартирі та погрожував, що розіб'є його, якщо його щось буде не влаштовувати.
Незважаючи на неадекватну поведінку Позивача, Відповідачем на підприємство в квітні 2025 року була подана заява про перегляд кошторису, але на цей час відповідь ще не надана, хоча строк 23.05.2025 року.
За весь час дії договору Відповідач добросовісно виконувала його умови: оплачувала комунальні витрати, придбавала ліки, прибирала в квартирі, винаймала таксі для поїздок позивача в лікарню. Крім того, на моє прохання її син ОСОБА_4 виконував всі доручення позивача: носив йому воду, купував ліки, відвідував банк, придбавав продукти та ін. Її сім'я подарувала Позивачу павербанк, допомогла купити телефон.
Але Позивач, незважаючи на її ставлення та ставлення її сина до нього, постійно був чимось невдоволеним, постійно пред'являв претензії, шкодував, що уклав договір. З лютого взагалі відмовлявся спілкуватися та заявляв, що має намір розірвати договір.
Але Відповідач категорично заперечую проти розірвання договору. Але виконувати умови договору їй перешкоджає Позивач, хоча для цього немає ніяких підстав.
Позивач не надав суду доказів умисного невиконання Відповідачем умов спадкового договору. Відповідач не відмовлялася від виконання договору, намагалася знайти з Позивачем спільну мову, виконувала всі його прохання та вимоги, які виходили навіть за межі спадкового договору. Підстави для розірвання договору, передбачені законом, відсутні. Тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що з викладеними обставинами та доводами Відповідача у відзиві на позов, повністю не погоджуюсь у зв'язку з тим, що вони є необгрунтованими та безпідставними з наступних причин.
По-перше:
Відповідач зазначає, «що незважаючи на те, що Позивач є особою похилого віку та має інвалідність третьої групи, жодного медичного документу про те, що він потребує постійної сторонньої допомоги не було як на момент укладення договору, так і на момент звернення до суду».
Проте, можна зазначити, що Відповідачу було достеменно відомо при укладенні Договору, що Позивач крім інвалідності має захворювання легень, що підтверджується п. 2.1. Договору, в якому зазначено, що за життя Відчужувача та Наймача за цим договором покладається обов'язок виконувати такі дії: Забезпечувати належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів або рахунків про їх вартість, крім того цим же пунктом Договору чітко передбачено обов'язок Забезпечувати Відчужувача доглядом, в тому числі медичним, у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечувати його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю.
Позивач, у зв'язку з похилим віком, наявністю інвалідності та захворювання легень не мав можливості самостійно здійснювати за собою догляд та 14.02.2025 року Відповідач прибувши разом із своїм сином до квартири Позивача повідомила, що вона не буде виконувати всі умови Договору, а саме здійснювати догляд, встановлювати котел та буде сплачувати комунальні послуги частково, а також планує ініціювати його розірвання та з цього часу частково в березні, що підтверджується і самим Відповідачем відповідно до наданих квитанцій про сплату комунальних послуг, останні з яких датуються 19.03.2025 року та в повному обсязі з квітня 2025 року припинила виконувати свої зобов'язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
По-друге:
Відповідач в своєму відзиві зазначає, що термін встановлення газового котла чи колонки визначений в договорі не був та технічні документи та роботи виготовляються спеціалізованою організацією і передбачити строки неможливо.
Щодо строків встановлення газового котла, можна зазначити наступне, сама ж Відповідач зазначає про те, що нею у лютому 2025 року було отримано кошторис та ознайомлено з ним Позивача. Тобто фактично Відповідачем було повідомлено Позивача про завершення виконання всіх передбачених технічних умов та безперешкодну можливість встановлення відповідного газового котла в квартирі Позивача.
Кошторис встановлення газового котла це детальний розрахунок вартості всіх робіт та матеріалів, необхідних для монтажу газового котла, з урахуванням специфіки конкретного приміщення та обраного обладнання.
У зв'язку з вищевикладеним Позивачем 28.02.2025 року на адресу Відповідача було направлено вимогу-розпорядження яким було встановлено строки виконання його розпорядження, щодо виконання Відповідачем умов Договору в частині встановлення в його квартирі газового котла строком до 31 березня 2025 року.
Однак, Відповідач ані в усній, ані в письмовій формі жодних відповідей/пояснень не надала та не виконала розпорядження Позивача чим Порушила умови Договору.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку встановлений або визначений моментом не пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Крім того, Відповідач зазначає, що нею в лютому 2025 року на електронну адресу було направлено лист з питанням перерахування кошторису і їй було рекомендовано звернутися з письмовою заявою, проте жодних доказів на підтвердження цих доводів Відповідач до відзиву не додає.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи 1 на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем надається до суду лише заяву датовану 25.04.2025 року в якій викладено незрозумілі підстави для перерахунку вартості кошторису та такі дії Відповідача дають підставу вважати, що така заява була подана лише для затягування виконання вже не виконаного зобов'язання та відсутні будь-які докази надання такої заяви до ТОВ «Газорозподільні мережі України» (відмітка про отримання, вхідний номер тощо).
По-третє:
В своєму Відзиві на позов Відповідач зазначає про те, що з лютого 2025 року ставлення Позивача до неї різко змінилося та Позивач заперечував проти того, щоб вона заходила до нього в квартиру та зазначав про те, що не бажає з нею співпрацювати.
Проте, такі доводи Відповідача не відповідають дійсності, оскільки на їх підтвердження не надано жодного доказу, крім того такі доводи спростовуються направленням Позивачем 28.02.2025 року на адресу Відповідача вимоги-розпорядження це підтверджує бажання Позивача співпрацювати за умови виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором на той момент.
Жодних перешкод Позивачем для виконання взятих на себе зобов'язань Відповідачем не чинилося, жодних погроз про те що Позивач має намір розбити встановлений котел не було. Єдине про що Відповідач зазначає правдиву інформацію, це те що Позивач дійсно просив встановити/повісити котел, що також узгоджується з листом від 28.02.2025 року.
Отже, виходячи з вищевикладеного Відповідач починаючи з березня 2025 року і по теперішній час не виконує взяті на себе зобов'язання передбачені п.2.1 Договору, а саме не сплачує комунальні послуги, не виконує один раз на тиждень в тому числі вологе прибирання житлового приміщення, в якому мешкає Позивач, не встановив в квартирі газову колонку або газовий котел, не забезпечує Позивача доглядом, в тому числі медичним, у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечувати його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю; не забезпечує належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів або рахунків про їх вартість, що є безумовною підставою для розірвання Договору.
Отже, доводи викладені в відзиві на позовну заяву, вважає повністю необґрунтованими, а позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказала, що не заперечую, що їй було відомо, що Позивач мав захворювання легенів і вона надавала згоду на забезпечення Позивача належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, що підтверджується змістом договору.
Забезпечувати відчуджувача доглядом, в тому числі медичним, Відповідач повинна була тільки у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечити його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю.
Станом на лютий 2025 року Позивач самостійно пересувався, нормально себе почував, у зверненні за медичною допомогою потреби не було, він самостійно вів домашнє господарство разом зі своїм квартирантом, він навіть відмовлявся від того, щоб виконувала умови договору в частині прибирання в квартирі та не впускав Відповідача до квартири.
Єдина вимога Позивача до Відповідача була щодо негайного встановлення котла в його квартирі. Але Відповідач займалася підготовкою документів по встановленню котла, термін встановлення якого в договорі визначений не був.
Отримання кошторису не свідчить про те, що є всі умови для встановлення котла.
По-перше, Відповідач звернулася з заявою про перерахунок кошторису, тому що не згодна деякими його позиціями.
Відповідач вважає, що має на це право, так як за кошторис вона сплачує особисті кошти.
Крім того, роботи зі встановлення котла будуть проводитися спеціалізованим підприємством і строки виконання робіт будуть встановлюватися саме ним.
Тому вимога Позивача про встановлення котла у визначений ним строк, не могла бути виконана Відповідачем з об'єктивних підстав. Тому вважає, що підстави для розірвання договору відсутні.
У додаткових поясненнях Відповідач зазначила, що Позивач пред'явив вимогу щодо встановлення котла до 31 березня 2025 року, яку Відповідач отримала лише 11 березня 2025 року. Тобто строк на виконання вимоги складав лише 20 днів.
Ще на початку оформлення документів, газовою службою було офіційно повідомлено, що строк виконання робіт за договором становить від 8 до 9 місяців. Отже виконання у такий строк вимоги Позивача було фізично не можливо.
До виникнення конфлікту між Позивачем та Відповідачем було подано всі необхідні документи до газової служби, своєчасно внесено всі платежі, не допущено жодних затримок.
Щодо тимчасового припинення сплати комунальних послуг, Відповідач зазначила, що з квітня 2025 року вона тимчасово призупинила сплату комунальних послуг та витрат, пов'язаних з оформленням документів. Це було обумовлено правовою невизначеністю, яка виникла у зв'язку з конфліктом, погрозами розірвання договору з боку Позивача.
Про причини тимчасового призупинення сплати комунальних послуг Відповідач попередила Позивача, зазначивши, що сплата буде відновлена після отримання рішення суду. Також зазначила, що за час виконання договору витратила 72000 грн та добросовісно виконувала свої обов'язки.
У судовому засіданні Представник позивача просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Позивач у судове засідання не звивався, у попередніх судових засіданнях позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, визначених у відзиві, запереченні та додаткових поясненнях.
Третя особа - державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим по дату та час судового засідання, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що є сином Відповідача та йому відомо, що з мати уклала з Позивачем спадковий договір приблизно влітку 2024 року. Позивач не надавав згоду на встановлення газової плитки, казав, що хоче нову, таким чином була затримка в оформленні документів. Позивач почав вимагати робити те, чого в договорі не було прописано. Він погрожував розбити котел на початку січня 2025 року. Після цього вони з Відповідачем почали робити аудіозапис телефонних розмов з Позивачем. Стосовно газового обладання для Позивача, це була ініціатива Відповідача, вона робила всі документи своєчасно, але коли отримала кошторис проектної документації, вона повідомила Позивача, що буде робити перерахунок, оскільки не зрозуміла вартість. Але Позивач сказав, що якщо котел не буде встановлено до 31 березня 2024 року, він розірве договір. В один з днів, він разом з Відповідачем повідомили Позивача, що прийдуть прибирати, однак, він не відчинив двері. Також Відповідач сказав, щоб вони більше не приходили. Коли Позивач просив купити йому ліки, Відповідач просила дати йому рецепт, але Позивач не надав його, тому Відповідач не виконала цю вимогу.
І. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
05.05.2025 вищезазначена позовна заява надійшла до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 32).
Ухвалою суду від 08.05.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 35).
06.06.2025 Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 48-92).
11.06.2025 від Відповідача надійшла заява про допит її як свідка під час розгляду справи по суті (а.с. 96).
11.06.2025 від представника Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів разом з додатками (а.с. 97-103).
19.06.2025 від Позивача до канцелярії суду було надано відповідь на відзив з додатками (а.с.106-114).
25.06.2025 від Відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с. 115-117).
Ухвалою судді від 09.07.2025 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 120).
09.07.2025 представником позивача ОСОБА_3 подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 128-138).
09.07.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо обставин виконання зобов'язань за спадковим договором (а.с. 139-141).
09.07.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 142-144).
18.07.2025 від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів разом з додатками (а.с. 150-155).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Позивач та Відповідач 14.09.2024 уклали спадковий договір НТМ №901376, зареєстрований в реєстрі за №1-700 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. зазначеного договору Набувач зобов'язується виконувати розпорядження Відчужувача, згідно умовам договору, і в разі його смерті набуває право власності на належне Відчужувачу майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2.1. Договору, за життя Відчужувача на Наймача за цим договором покладається обов'язок виконувати такі дії:
Виконувати прибирання житлового приміщення, в тому числі вологе, в якому мешкає Відчужувач, один раз на тиждень;
Сплачувати у встановлені строки комунальні платежі за квартиру в повному обсязі, a також вартість послуг з користування електроенергією та газопостачання;
Встановити в квартирі газову колонку або газовий котел;
Забезпечувати Відчужувача доглядом, в тому числі медичним, у разі втрати ним можливості самостійного пересування, та забезпечувати його транспортування до медичних закладів і до інших місць за суттєвою необхідністю;
Забезпечувати належними лікувальними засобами для лікування хвороби легенів, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів або рахунків про їх вартість (а.с. 15-16 зі звороту).
Зазначена вище квартира належить Позивачу на праві власності, а саме 1/3 частки на підставі дублікату Свідоцтва про право власності на житло, виданого 08.09.2003 р. ВАТ «Дніпроенерго» та 2/3 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 28.01.2011 р. Хорішко О.М. державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори (а.с. 11-14).
28.02.2025 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу-розпорядження яким було встановлено строки виконання розпорядження Позивача, щодо виконання Відповідачем умов Договору в частині встановлення в квартирі Позивача газового котла строком до 31 березня 2025 року (а.с. 17-18).
Починаючи з березня 2025 року Відповідач не сплачує за комунальні послуги у спірній квартирі Позивача та відповідно останній самостійно здійснює такі платежі, що не заперечується сторонами та підтверджується наданими суду квитанціями (а.с. 19-31).
Позивач видав Відповідачу довіреність від 23.10.2024 про представлення його інтересів, з метою оформлення проектної документації для встановлення газового котла (а.с. 52).
З метою отримання проектної документації для встановлення газового котла, Відповідач 29.10 2024 року уклала Договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) №56CSC1024-6461 та були виготовлені технічні умови приєднання до газорозподільчої системи, які Відповідач отримала, вартість яких була оплачена Відповідачем в розмірі 1785,52 грн (а.с. 53-57).
В зв'язку з тим, що за технічними умовами було передбачено встановлення 2-х конфорочної газової плити, виникла необхідність внесення змін до технічних умов для встановлення 2-х конфорочної плити. І тільки 09.12.2024 року було погоджено внесення змін до технічних умов, що підтверджується листом від 09.12.2024 року (а.с. 62).
07.11.2024 року було укладено договір на виконання проектних робіт та складання кошторису (а.с. 58-59).
Акт здачі-приймання виконаних робіт був складений 27.12.2024 року (а.с. 63).
Позивач має захворювання легені, що підтверджується консультаційним висновком та іншою медичною документацією (а.с. 110-113 зі звороту).
Відповідач надав суду аудіозапис телефонної розмови між Позивачем та Відповідачем.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 32 Конституції України та ст. 307 ЦК України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, а запис телефонної розмови без згоди однієї зі сторін порушує право на таємницю кореспонденції. Згідно з ч. 2 ст. 81 ЦПК України, докази, отримані з порушенням закону, не беруться до уваги судом. Відповідач не надав доказів того, що погрози позивача перешкоджали виконанню умов договору або що аудіозапис був єдиним способом захисту її прав. Таким чином, аудіозапис визнається недопустимим і не береться судом до уваги.
ІV. Правові норми застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Статтею 1302 ЦК України передбачено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно ст. 1303 ЦК України, відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
Згідно ст. 1304 ЦК України, спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 1308 ЦК України, встановлено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір нерозривно пов'язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №761/2536/18, від 15.02.2023 у справі №699/396/21).
Згідно частини 1статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 129 Конституції України, статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 1статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Для вирішення спору суду необхідно встановити: 1) чи мало місце невиконання умов спадкового договору Відповідачем; 2) якщо таке невиконання було - чи є воно істотним порушенням, що дає підстави для його розірвання.
Основним аргументом Позивача є невиконання Відповідачем зобов'язання щодо встановлення газового котла. Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 договору, Набувач (Відповідач) зобов'язується встановити газове обладнання «у разі технічної можливості». Строк виконання цього пункту в договорі не визначено. Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши надані суду докази, дійшов висновку, що Відповідач, виконуючи вимогу цього пункту, діяла добросовісно, а саме вживала всіх можливих заходів щодо виготовлення технічних документів, необхідних для встановлення газового котла та кошторису робіт. Звернення Відповідача до газової установи для перерахунку кошторису не свідчить про її недобросовісність та навмисне затягування часу. Вимога Позивача щодо встановлення газового котла до 31.03.2025 не грунтувалась на умовах договору. Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення умов договору в цій частині не було.
Інші пункти договору, на які посилався Позивач - зокрема, прибирання житла, догляд, забезпечення ліками - не знайшли підтвердження як такі, що не виконувались.
Щодо прибирання житлового приміщення, Відповідач надала пояснення, що Позивач у лютому 2025 року перестав впускати її до квартири, про що також свідчив свідок ОСОБА_5 , який зазначив, що в один із днів вони з матір'ю прийшли для прибирання, але Позивач не відчинив двері та повідомив, щоб більше не приходили. Позивач не надав доказів, які б спростовували ці обставини або підтверджували, що Відповідач відмовлялась виконувати прибирання за власною ініціативою.
Щодо забезпечення доглядом, Договір передбачає обов'язок Відповідача здійснювати медичний догляд лише у разі втрати Позивачем можливості самостійного пересування. Відповідач обґрунтовано зазначила, що на момент виникнення спору Позивач самостійно пересувався, вів побут разом із квартирантом, не звертався за медичною допомогою, що не заперечувалось самим Позивачем. Відповідно, обов'язок щодо догляду не був актуалізований.
Щодо забезпечення ліками, Відповідач пояснила, що на прохання Позивача надати ліки вона просила рецепт, однак Позивач його не надав. Відсутність рецепту або рахунку, як прямо передбачено договором, унеможливлює виконання цього зобов'язання. Позивач не надав доказів, що відповідний рецепт був переданий Відповідачу, або що вона відмовилась придбати ліки без обґрунтування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені пункти договору не були порушені Відповідачем у спосіб, який би свідчив про систематичне або істотне невиконання зобов'язань. Докази, надані Позивачем, не є достатніми для спростування пояснень Відповідача та показань свідка.
Проте, суд зазначає, що з березня 2025 року Відповідач частково, а з квітня - повністю припинила виконання зобов'язання щодо сплати комунальних платежів за житло Позивача. Цей факт не заперечується Відповідачем, яка пояснила свою поведінку «очікуванням судового рішення» та «втратою довіри між сторонами».
Суд наголошує, що спадковий договір не передбачає можливості призупинення виконання зобов'язань у зв'язку з конфліктом чи очікуванням судового розгляду. Відповідач не зверталась до суду з позовом про зміну або припинення договору, не ініціювала перегляд його умов. Відсутність сплати комунальних платежів не була зумовлена об'єктивними перешкодами - таких доказів суду не надано.
Проте, суд зазначає, що з березня 2025 року Відповідач частково, а з квітня - повністю припинила виконання зобов'язання щодо сплати комунальних платежів за житло Позивача. Цей факт не заперечується Відповідачем, яка пояснила свою поведінку «очікуванням судового рішення» та «втратою довіри між сторонами».
Доводи Відповідача щодо відсутності строку встановлення газового обладнання, обмеження доступу для прибирання, відсутності рецептів на ліки суд ураховує як такі, що спростовують на цій стадії доведеність інших епізодів порушення, однак вони не усувають ключовий факт - неправомірну відмову від виконання грошового зобов'язання з оплати комунальних послуг.
Суд наголошує, що спадковий договір не передбачає можливості призупинення виконання зобов'язань у зв'язку з конфліктом чи очікуванням судового розгляду. Відповідач не зверталась до суду з позовом про зміну або припинення договору, не ініціювала перегляд його умов. Відсутність сплати комунальних платежів не була зумовлена об'єктивними перешкодами - таких доказів суду не надано.
Таким чином, посилання Відповідача на «правову невизначеність» та очікування судового рішення не є підставою для призупинення виконання грошового зобов'язання з оплати комунальних послуг, оскільки: 1) договір не містить умови про право набувача зупиняти виконання; 2) характер зобов'язання (періодичне грошове, яке не потребує участі кредитора) не залежить від доступу до житла або від поведінки Позивача; Відтак фактична «самопризупинка» є неправомірною односторонньою відмовою від виконання договору.
Суд наголошує, що метою спадкового договору є забезпечення відчужувачу реальної, щоденної матеріально-побутової підтримки за життя в обмін на очікуване майбутнє набуття майна набувачем. Невиконання ключового та регулярного елемента цієї підтримки - своєчасної й повної оплати комунальних послуг - позбавляє відчужувача того, на що він розраховував при укладенні договору. Таке порушення є триваючим і повторюваним, що за своєю природою створює ризик виникнення боргу та припинення базових послуг, тобто безпосередньо суперечить призначенню договору.
Відповідно до ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом за вимогою відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем його обов'язків; водночас таке право також кореспондує зі ст. 651 ЦК України як загальною нормою про розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням. Договір містить пряму умову (п. 6.3) про можливість розірвання в судовому порядку у разі невиконання розпоряджень відчужувача. Сукупність установлених судом обставин (систематична несплата з квітня 2025, визнання факту призупинення Відповідачем без правових підстав) свідчить про наявність підстав для розірвання саме з мотивів істотного порушення набувачем обов'язку з оплати комунальних платежів.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, істотним є порушення, яке призводить до втрати інтересу сторони у договорі. У даному випадку, несплата комунальних платежів є порушенням, що безпосередньо впливає на умови проживання Позивача, суперечить меті договору та свідчить про відмову Відповідача від виконання взятих на себе обов'язків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що невиконання умов договору з боку Відповідача є істотним порушенням, що відповідно до п. 6.3 договору та ст. 651 ЦК України, є достатньою підставою для його розірвання.
Ураховуючи все вище наведене, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, показанням свідка, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання спірного договору та задоволення позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Представник Позивача у судовому засіданні просив не вирішувати питання про судові витрати, залишити його до подання стороною Позивача всіх доказів щодо витрат на правову допомогу, після чого ухвалити додаткове рішенні у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд не вирішує питання про судові витрати на стадії прийняття рішення.
На підставі ст.526, 651, 654, 1302, 1308 ЦК України, керуючись та керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 88, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А., про розірвання спадкового договору - задовольнити.
Розірвати спадковий договір від 14 вересня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1-700.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Гаркуша