Справа № 214/5018/25
1-кп/214/859/25
20 серпня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження, внесене 16 травня 2025 року до ЄРДР під №12025041750000619, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, пославшись при цьому на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: так, обвинувачений, який є військовослужбовцем, будучи неодноразово судимим за вчинення, у томі числі, тотожного злочину, повторно вчинив тяжкий умисний корисливий насильницький злочин, за який законом передбачено покарання на строк від 7 до 10 років, не працює, а отже, не має законного джерела доходу, а також не має міцних соціальних зв'язків, а тому, перебуваючи на волі, може вчиняти нові кримінальні правопорушення або в незаконний спосіб впливати на потерпілого чи свідків, а також, знаючи про розмір покарання, передбаченого за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, - переховуватись від суду.
Потерпілий в судове засідання не з'явився.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю. раніше поясняв суду, що перебував у м. Кривому Розі, так як самовільно залишив військову частину, що він не може перебувати у слідчому ізоляторі, так як має поганий стан здоров'я та не бачить на одне око.
Його захисник проти задоволення клопотання прокурора також заперечувала, пославшись на доводи обвинуваченого.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши його матеріали, приходить до такого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
08 липня 2025 рокуухвалою цього суду було продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 вересня 2025 включно.
Отже, вирішуючи клопотання прокурора, суд бере до уваги, що підстави, за яких раніше було продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не змінились: так, обвинувачений, який є військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання на строк від 7 до 10 років, оскільки інкриміноване обвинуваченому дане кримінальне правопорушення є вчиненим під час воєнного стану, а саме коли особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану, і хоча зазначена обставина сама по собі не може бути підставою для існування ризику, що обвинувачений може переховуватись від суду, однак суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також суд бере до уваги, що обвинувачений, будучи неодноразово судимим за вчинення, у томі числі, тотожного злочину, самовільно залишив військову частину та обвинувачується у вчиненні повторного тяжкого умисного корисливого насильницького злочин проти власності, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення умисних насильницьких корисливих злочинів, що обвинувачений не працює, а отже, не має законного джерела для існування, а також не має міцних соціальних зв'язків, що розгляд справи по суті ще не розпочато, потерпілого та свідків у кримінальному провадженні не допитано.
А тому, зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до переконання про існування ризиків, що обвинувачений, знаходячись на волі та знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, може переховуватись від суду, а також може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення або у незаконний спосіб впливати на потерпілих чи свідків.
Відтак, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Належних доказів, які б указували на такий стан здоров'я обвинуваченого, який не дозволяє тримати його під вартою, суду з боку сторони захисту не було надано.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 315, 331, 369, 371, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, тобто до 20 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_7