21 серпня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 706/1448/24
Провадження № 22-ц/821/1546/25
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року (постановлену в приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області під головуванням судді Орендарчука М.П.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26 листопада 2024 року ПАТ «Уманьгаз» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 14 736,15 грн.
24 червня 2025 року до суду надійшла заява від представника ПАТ «Уманьгаз» - Батрак А.В. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки заборгованість була погашена відповідачем після подачі позову до суду, тобто позовні вимоги були задоволені. Також представник товариства просила стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року закрито провадження у справі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уманьгаз» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з відсутності предмету спору та посилаючись на норми ч.3 ст. 142 ЦПК України, прийшов до висновку про стягнення з відповідача судових витрат зі сплати позивачем судового збору.
В апеляційній скарзі, поданій 14 липня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору, просив скасувати ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року в цій частині та ухвалити нове рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не врахував, що відповідач є інвалідом 2 групи, про що неодноразово наголошував та надавав відповідні докази.
Вважає, що оскільки він є особою з інвалідністю, тому звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року переглядається судом апеляційної інстанції лише в оскаржуваній частині щодо розподілу судових витрат.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Згідно з доданого до матеріалів справи посвідчення серія НОМЕР_1 від 12.07.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи довічно (а.с. 83, 98, 130).
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, при вирішенні питання про розподіл судових витрат не врахував, що відповідач звільнений від судового збору на підставі пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір», що належним чином підтверджується матеріалами справи, а відтак дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уманьгаз» витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Зважаючи на викладене та вимоги Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд вважає необхідним скасувати ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уманьгаз» витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., а вказані кошти компенсувати ПАТ «Уманьгаз» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування в частині вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст. 141, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уманьгаз» витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України Приватному акціонерному товариству «Уманьгаз» (код ЄДРПОУ 03361419) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В іншій частині ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко