СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/306/25
ун. № 759/18865/25
22 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з ТОВ «Екостатус», -
У серпні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якій заявлено наступні вимоги: 1) Видати ОСОБА_1 судовий наказ про стягнення з ТОВ «Екостатус» на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні в сумі 4 200,00 грн., а також виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців визначеними статтями 116, 117 КЗпП України; 2) Визначити відповідальність кінцевого бенефіціарного власника підприємства ТОВ «Екостатус» в разі порушення КЗпП України.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 21 серпня 2025 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.
Питання, пов'язані із видачею судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Крім того, ч. 3 ст. 19 ЦПК України встановлює, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 1 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Проаналізувавши матеріали поданої заяви, співставивши їх із вимогами у вищезазначеній статті, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.
Вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника.
Боржником у даній справі є юридична особа, однак, всупереч положенням п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, ОСОБА_1 зазначене не повне, а скорочене найменування боржника - ТОВ «Екостатус».
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням боржника є - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСТАТУС».
Таким чином, ОСОБА_1 не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України.
Крім того, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. При цьому частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 додано розрахунковий листок по заробітній платі за квітень 2025 року з якого вбачається, що заборгованість підприємства (працівника) на кінець місяця (квітень 2025 року) складає 4 200,00 грн.
Однак, суд зауважує, що не може прийняти даний розрахунковий листок по заробітній платі як належний доказ, оскільки з нього не вбачається хто саме його склав, чи ця особа уповноважена боржником на складення відповідного розрахункового листка та чи відповідають вказані суми дійсності.
Одночасно з тим, суду й не надано розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, який заявник просить стягнути з боржника.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наведені положенням законодавства, суд дійшов висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у зв'язку із порушенням вимог статті 165 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у зв'язку із тим, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167, 260 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з ТОВ «Екостатус».
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвалу суду надіслати заявнику, роз'яснивши право звернення з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 22 серпня 2025 року.
Суддя Н.О. Горбенко