Справа № 758/1022/25
11 серпня 2025 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Блащука А.М..,
при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Позивач), поданого в його інтересах представником - адвокатом Гнатик Наталею Ігорівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач), про скасування винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закриття провадження в цій адміністративній справі,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 17.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена Постанова № 1115 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою на Позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп.
Позивач вважає Постанову № 1115 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП , що винесена 17.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною і такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із відсутністю факту вчинення адміністративного правопорушення та його недоведеності, порушення порядку розгляду адміністративного правопорушення, а також наявної законодавчої заборони щодо накладення адміністративного стягнення у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.03.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
15.04.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
За змістом частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За умовами частини третьої статті 210 зазначеного Кодексу відповідальність за цією нормою настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол статті 280 і 281 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови (ст.289 КУпАП).
За змістом статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон)
від 25 березня 1992 року № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (частина десята вказаної статті).
За визначенням у статті 34 Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22Закону України "Промобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон про мобілізацію) від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною третьою статті 22 Закону про мобілізацію передбачено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідне положення передбачено абзацом 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022№ 1487 і абзацом 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Розглядаючи дану справу по суті суд виходить із положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, яким зобов'язано громадян України, які у тому числі, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, уточнити протягом 60 днів свої персональні дані, набув чинність 18.05.2024. Тобто особи, зазначені у ч. 10 статті 1 ЗУ Про військовий обов'язок і військову службу мали виконати вимоги цієї частини до 16 липня 2024 року включно засобами, вказаними у статті, тобто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Нормами законів України "Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачена можливість виклику уповноваженими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаних саме для уточнення цими особами своїх облікових даних.
У частині десятій статті 1 Закону визначений перелік випадків, за якими військовозобов'язаний має прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України, а саме: для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
В абзаці 2 частини першої статті 22 Закону про мобілізацію вказано, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Обов'язок протягом 60 днів оновити свої персональні дані покладений саме на військовозобов'язаних осіб через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості, суд зазначає, що 17.12.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол № 1115 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 в якій зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку, чим порушив
ч. 10 ст. 1 та ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 зазначеного Порядку (Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
На зворотній стороні протоколу міститься підпис особи яка притягується до відповідальності та особи яка склала протокол.
Пояснення або зауваження, щодо змісту протоколу від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутні.
17.12.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1115, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме, що позивач не перебуває на військовому обліку, чим порушив ч. 10 ст. 1 та ч. 1
ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 зазначеного Порядку (Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
За вимогами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 241-246, 271-272, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником - адвокатом Гнатик Наталею Ігорівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закриття провадження в цій адміністративній справі - відмовити.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Блащук