Справа № 740/2417/25
Провадження № 2/740/1296/25
18 серпня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
установив:
У травні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 79287994 у розмірі 20 715,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79287994. Однак до цього 14.06.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 20 715,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1228,50 грн - заборгованість за процентами; 12 987,00 грн - заборгованість за пенею. Усупереч умовам договору позики, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, та після відступлення позивачу права вимоги - не здійснив жодних платежів для погашення боргу.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30 червня 2025 року 11-00 год.
У подальшому судове засідання відкладено на 18 серпня 2025 року 10-00 год.
Представник позивача - Макарова Л. В. у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, при цьому належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов, жодних заяв/клопотань відповідач не подавав до суду.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 14.06.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт - відступити факторові за плату право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, уключаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту (а. с. 13-16).
Відповідно до п. 9.1 договору факторингу договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками та діє до 14 червня 2022 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань.
Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені виключно шляхом укладення в письмовій формі між сторонами відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін, а їх підписи скріплюються печатками сторін (п. 9.5 договору факторингу).
28 липня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21, згідно з якою сторони домовилися викласти п. 1.3 договору факторингу № 14/06/2021 у такій редакції: «Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством, про фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (а. с. 17).
До позовної заяви додано додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, укладену між ТОВ "1 БАНК" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" 13 червня 2022 року, згідно з якою сторони домовилися викласти п. 9.1 договору факторингу № 14/06/2021 у такій редакції: "Указаний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, цей договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік" (а. с. 18).
19.08.2024 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 34 до договору факторингу № 14/06/21, в якій, зокрема, зазначено: "Загальна сума прав вимоги, що відступається згідно з реєстром боржників № 30 від 19.08.2024, становить 92 925 786,89 грн. У якості ціни продажу згідно з реєстром боржників № 30 від 19.08.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 13 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 3 941 256,28 грн" (а. с. 19).
Згідно з копіями платіжних інструкцій від 21.08.2024 № 408 та № 409 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 БАНК» 2 785 354,90 грн та 3 941 256,28 грн, як плату за відступлення права вимоги згідно з додатковою угодою № 34 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21 (а. с. 23, 24).
19.08.2024 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 30 за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, згідно з умовами якого ТОВ «1 БАНК» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників № 30 від 19 серпня 2024 року (а. с. 20).
19 серпня 2024 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" підписано реєстр боржників № 30 до договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21. У витязі з реєстру боржників № 30 до договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21 зазначено про відступлення права вимоги до ТОВ "ФК "ЄАПБ" стосовно відповідача за договором позики № 79287994 у розмірі 20 715,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1228,50 грн - заборгованість за процентами; 12 987,00 грн - заборгованість за пенею (а. с. 21, 22).
Також установлено, що 30 березня 2024 року між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79287994, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - 78243 (а. с. 6-9).
Відповідно до умов договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 6500,00 грн строком на 30 днів (дата повернення позики - 28.04.2024), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п. 2.3 договору позики базова процентна ставка становить 2,5 %, знижена процентна ставка - 0,63 % у день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70 % у день, пеня - 2,70 % у день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 783,6 %, орієнтовна загальна вартість позики - 7728,50 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та у зв'язку з цим - відсутність підстав для задоволення позову.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Так, з матеріалів справи вбачається, що договір позики був укладений між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 30 березня 2024 року, натомість договір факторингу № 14/06/21, за яким ТОВ «1 БАНК» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладений 14 червня 2021 року. Тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і в первісного кредитора не виникло права вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу від 14.06.2021.
При цьому, як убачається зі змісту договору факторингу, його предметом є відступлення факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників (п. 1.1 договору).
Додатковими угодами, доданими до позовної заяви, лише вносилися відповідні зміни до пунктів основного договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, при цьому обсяг прав та обов'язків сторін за цим договором додатковими угодами не змінювався. Ці додаткові угоди не є новими договорами факторингу, і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від первісного кредитора ТОВ «1 БАНК» права вимоги до відповідача за договором позики від 30 березня 2024 року.
Ураховуючи вищевикладене, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 за договором позики № 79287994 від 30 березня 2024 року від первісного кредитора - ТОВ «1 БАНК до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 263 - 265, 274, 280 - 284 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко