Справа №766/12606/25
н/п 1-кс/766/6629/25
21.08.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суд Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання т.в.о. слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023231130001716 від 19.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
18.08.2025 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням, якому просив: з метою збереження речового доказу, накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб - легковий автомобіль «ГАЗ», 2002 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231130001716, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 13.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
09.07.2024 у зв'язку з неефективністю проведення досудового розслідування слідчими СВ УСБ України в Херсонській області на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУНП в Херсонській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що восени 2022 року військовослужбовці рф, знаходячись на тимчасово окупованій території в м. Нова Каховка, Херсонської області незаконно заволоділи автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з НОМЕР_1 , що належить заявникові - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
У рамках проведення досудового розслідування, 05.05.2025 опитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого встановлено, що у восени 2023 року в ході телефонної розмови зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 йому стало відомо, що військові рф проникли на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та заволоділи транспортним засобом - легковим автомобілем - «ГАЗ», 2002 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
13.08.2025 транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні так, як даний транспортний засіб є предметом вчинення даного кримінального правопорушення та в результаті заволодіння вищевказаними транспортними засобами діями військових рф ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було спричинено матеріальні збитки, а також вказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речовий доказ.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, причини неявки не пояснив, про час і місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку смс-повістки.
Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231130001716, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 13.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Так, до ЧЧ ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що восени 2022 року військовослужбовці рф, знаходячись на тимчасово окупованій території в м. Нова Каховка, Херсонської області незаконно заволоділи автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з НОМЕР_1 , що належить заявникові - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
13.08.2025 транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні.
З огляду на викладене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, є предметом злочину, а не накладення арешту може призвести до його знищення, псування, приховування, відчуження, тому з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме необхідність його збереження як речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт шляхом заборони користування, розпоряджання ним та його відчуження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , шляхом заборони користування, розпоряджання вказаним майном та його відчуження, а саме на транспортний засіб - легковий автомобіль «ГАЗ», 2002 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1