Справа № 950/1719/25
Провадження № 2/950/634/25
22 серпня 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі судді - Косолапа В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 30.12.2024 № 29.12.2024-100000211 в розмірі 14450,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 29.12.2024-100000211, який разом з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) від 29.12.2024, заявкою, підтвердженням про отримання кредиту та паспортом кредитного договору складає кредитний договір. За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн., строк дії кредиту 140 днів, процентна ставка фіксована - 1,00 % за один день користування кредитом. Грошові кошти в сумі 5000,00 грн. 30.12.2024 були перераховані ТОВ «Споживчий центр» на картковий рахунок клієнта. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного їх повернення відповідач не виконав.
Станом на 18.05.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором в загальному розмірі складає 14450,00 грн., з яких: 5000,00 грн. тіло кредиту, 5950,00 грн. проценти, 1000 грн. - комісія та 2500,00 грн. неустойка, яку позивач просить стягнути.
Ухвалою від 17.06.2025 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ОСОБА_1 відзиву на позов не подав. Копія ухвали про відкриття провадження була направлена відповідачу за адресою реєстрації місця проживання останнього. Поштове відправлення не було вручено у зв'язку з відсутністю адресата (а.с. 29).
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 30.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 29.12.2024-100000211 (кредитної лінії), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн. Строк на який надано кредит - 140 днів. Дата повернення кредиту - 18.05.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.00 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.
Пунктом 8 договору передбачено сплату споживачем комісії, розмір якої складає 5 % від суми кредиту та становить 250,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту (а.с. 9-15).
30.12.2024 ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на банківську картку відповідача 5000,00 грн. за договором № 29.12.2024-100000211 (а.с. 16).
Згідно з умовами договору від 30.12.2024 № 29.12.2024-100000211, електронний платіжний засіб для зарахуванням коштів - 5168-75ХХ-ХХХХ-0028 належить ОСОБА_1 (а.с. 12 зворот стор.). Також відомості про зазначений номер платіжного засобу містяться у п. 4.1 пропозиції (оферти) (а.с. 10).
ОСОБА_1 , отримавши кредит, своїх зобов'язань не виконав у зв'язку із чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 14450,00 грн., в тому числі 5000,00 грн. основного боргу, 5950,00 грн. заборгованості за відсотками, 1000,00 грн. комісії та 2500,00 грн. неустойки (а.с. 17).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладений між фінансовою установою та відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідні відомості зазначені безпосередньо у кредитному договорі, а саме відомості щодо ідентифікації клієнта та інформацію про одноразовий ідентифікатор.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
При цьому щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.
Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в силу закону позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення грошового зобов'язання. Такі платежі підлягають списанню позикодавцем.
Таким чином неустойка, нарахована в сумі 2500,00 грн., не підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 11950,00 грн., в тому числі 5000,00 грн. основного боргу, 5950,00 грн. заборгованості за відсотками та 1000,00 грн. комісії.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 2003,30 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором від 30.12.2024 № 29.12.2024-100000211 в розмірі 11950,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2003,30 грн.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.08.2025.
Суддя Вадим КОСОЛАП